Газета «Rzeczpospolita» опублікувала лист громадян Польщі українського походження із закликом до реальної солідарності, «яка зробить нас, поляків і українців, разом сильнішими щодо хвилі націоналізму, ксенофобії, претензій та упереджень».
Автори звернення, а це, зокрема, Роман Дрозд, Оля Гнатюк, Євген Місило, Олександр Маслей, Юрій Рейт, Мирослав Скірка, згадують протистояння поляків і українців сто років тому, коли обидва народи прагнули відновлення Незалежності, як воювали один з одним, потім разом боротися проти більшовиків.
У часи ІІ Світової війни знову десятки тисяч жертв із обох боків. «Які б причини не були названі, які б аргументи та обґрунтування не використовувалися б для виправдання, - ніщо не може оправдати варварство, яке сталося тоді. Повага до всіх жертв вимагає, щоб нікого не виправдовувати. Пошук зв’язків між причинами і наслідками, - це зусилля розуміння; воно не може служити для виправдання злочинів», - читаємо у листі.
Потім був комуністичний період розвитку обох сусідніх країн.
І ось уже 30 років вільна Польща та незалежна Україна у процесі примирення і будівництва реального партнерства.
Але, «стався розпад польсько-українських відносин. Приводом була суперечка про історію, а скоріше навіть тлумачення символів, які набувають іншого змісту в новому контексті. Конфліктним питанням стали місця поховання польських та українських Жертв. Крім цього, висловлювання іншої, ніж офіційної «польської точки зору» щодо польсько-українських відносин, може стати приводом для переслідування» - пишуть автори.
Завершують громадяни Польщі українського походження свій відкритий лист такими словами:
«Ми вступаємо в новий польсько-український вік, не перший і, ймовірно, не останній. Його перебіг залежатиме від нашої відповідальності, від здатності деміфологізувати минуле та боротися з забобонами, від нашої рішучості дивитись у майбутнє, а не від пошуку обгрунтовувань для виховання комплексів, закорінених у минулому. Тому ми закликаємо до взаємної поваги та розуміння, а також до справжньої солідарності, яка змусить нас, поляків та українців, разом бути міцнішими від повернення хвилі націоналізму, ксенофобії, претензій та забобонів, а також від імперських, не тільки російських, устремлінь. Ми закликаємо шукати те, що нам допоможе, а не те, що нас розділяє. Без цього, декларації про примирення виявляться гарними, але порожніми гаслами».
В.П.