«Rzeczpospolita»: Ціна емоцій у польсько-українських взаєминах

Ніколи раніше польсько-українські взаємини не були такими близькими і водночас уже давно між елітами наших країн не було такої напруженості – пише у виданні «Rzeczpospolita» польський історик і політик Павел Коваль.

У Києві, і у Варшаві не бракує політиків, які готові грати трагічною історією, як на кожному іншому інструменті. Ми наближаємося до червоної лінії емоцій, а якщо її переступимо – відробити втрати буде дуже важко. Що стосується Польщі; країна, яка має погані взаємини з Росією, Литвою і Україно, не матиме визнання, особливо у Сполучених Штатах, бо жодна американська адміністрація не захоче брати на себе проблем союзника.

Нині в Польщі існують три підходи до українського питання. Перший – емоційний, він зрозумілий, ми хочемо, щоб українці бачили історію так, як ми. І поки такого не станеться жодна справа не рушить із місця.

Другий – торговий. Частина політиків побачила, наскільки легко відігріти конфлікт, і таким чином здобути більшу підтримку. Політичні купці готові використати шляхетні інтенції тих, у кого емоції і біль після втрати рідних під час Волинської трагедії, залишаються живими.

І є третій підхід – державний, реалістичний. Він означає, що ми плекаємо історію з лояльності до минулих поколінь, проте майбутнім поколінням показуємо таку ж лояльність.

На Заході прем’єри, президенти, міністри не змінюють своїх цілей під впливом інцидентів, тільки тоді, коли цього вимагає інтерес їхньої держави. Нині в ціні стриманість і перспектива того, що буде завтра - наголошує Павел Коваль у виданні «Rzeczpospolita».

Л.І.