У рамках програми Європейського Союзу «Креативна Європа» для українських професіоналів аудіовізуального мистецтва відкриваються нові можливості. Про це в київському бюро «Креативної Європи» говорила Юлія Плячецька з Варшави, координаторка міжнародних аудіовізуальних, культурних та освітніх проектів. Наша колега Галина Баланович дізнавалася в учасників зустрічі, які перспективи українсько-польського співробітництва у виробництві і дистрибуції художнього, документального та анімаційного кіно, а також відео-арту, відео-ігор та реклами.
Ксенія Калина, менеджер з комунікацій національного бюро «Креативна Європа» :
Ми знаємо, що ринок кіно- та аудіовізуальної продукції в Польщі був буквально 5 – 10 років тому в такому ж стані, як в Україні. Ми співпрацюємо з нашими колегами з Польщі, тому вирішили, що цікаво буде провести захід про можливості польсько-української співпродукції. Ми також хотіли поділитися досвідом польських колег з підтримки кінофестивалів.
Представники чи не всіх українських кінофестивалів були на зустрічі з Юлією Плячецькою, яка є координаторкою європейських програм з розвитку та підтримки аудіовізуальних, культурних та освітніх проектів у Варшаві. На зустрічі йшлося про практичні рекомендації: як саме треба заповнювати заявки, щоб отримати підтримку «Креативної Європи» і які можливості пропонує ця програма.
Ксенія Калина:
Програма «Кративна Європа» - це рамкова програма Європейського Союзу, яку створили як продовження програми «Культури та Медіа», які до цього були в Європі. Україна приєдналася до цієї програми в кінці 2015 року, підписавши відповідний договір. Вже з 2016 року українські організації зі сфери культурних і креативних індустрій можуть подаватися на цю програму з різними напрямками фінансування.
В Україні багато знають про цю програму, багато почали подаватись. Поки проблемою є те, що багато організацій не можуть брати повноцінної участі, бо всі заявки мусять подаватися англійською мовою і конкуренція іде не між самими собою, а з усіма європейськими аплікантами. В показниках підтриманих проектів українці поки успіху не мають. Однак вже другий рік є прогрес в тому, що зростає кількість заявників (на фінансування проектів). Є динаміка в кількості. Слід очікувати і динаміку в якості.
Українське бюро «Креативної Європи» не має регіональних представництв, але проводить тренінги з написання заявок на проекти у різних регіонах країни. Вчать на чому варто наголос, які пріорітети програми і яким критеріям має відповідати проект.
Юлія Плячецька, експертка європейських програм та міжнародної співпраці:
Зараз Україна є частиною програми «Креативна Європа» лише частково. Але професіонали аудіовізуальної галузі та відповідних інституцій в Україні можуть вже подаватися на фінансування тренінгів, організації кінофестивалів, кінематографічної освіти та доступу до європейського ринку. В майбутньому, коли участь України в програмі збільшиться, то країна братиме участь у всіх підпрограмах MEDIA.
М.E.D.I.A. - (in French: Measures pour Encourager de Developpment de l” Industrie Audiovisuelle) – це підпрограма «Креативної Європи» , яка підтримує кіно-та аудіовізуальну індустрії у підготовці, дистрибуції та промоції їхньої роботи. Ідеться про тренінги, майстер класи, запуск і роботу з проектами європейського рівня чи то художні фільми, чи телевізійні драми, чи документалістика, підтримку молодих талантів і багато іншого.
Юлія Плячецька:
Кіно- і телепродюсерам в Україні треба готуватися до участі у міжнародному спів-виробництві. А зараз – брати все можливе від участі у міжнародних подіях «Креативної Європи». Це, зокрема, налагодження контактів із зарубіжними компаніями, з тими, хто готовий співпрацювати з українськими продюсерами. На жаль, поки такі заходи ґрантами не покриваються, але користуватися відповідними можливостями можна вже. Приємно було бачити на зустрічі багато івент-організаторів. Я дуже сподіваюся, що наша розмова допоможе їм залучати до своїх заходів якомога більше фахівців з-за кордону і що вони зможуть мати підтримку на міжнародному рівні.
Про перспективи і можливості польсько-української співпраці в царині аудіовізуальної продукції говорить Марина Чорновіл, продюсер проекту «Unexplored Ukraine» («Недосліджена Україна»):
Тепер треба весь наданий матеріал вивчити. Ментор залишила свої контакти, тому можна їй буде письмово ставити більш конкретні запитання. Для мене було цікаво дізнатися, що в Польщі так багато проектів фінансується різними інституціями. В Україні такого поки немає.
Євген Рокицький, продюсер з Черкас:
Ми зараз працюємо над кількома документальними фільмами, які розповідають про історію польську тут, на теренах України. Перед нами нагально стояло питання дистрибуції цієї продукції на польському ринку. Пані Юлія нам одразу сказала, до яких організацій звернутися, щоб отримати фінансування на переклад а також з якими телеканалами можна домовитися про показ наших фільмів на польському ринку. Дуже цікаво і дуже корисно. Одразу домовилися про наступні зустрічі вже у Польщі. Пані Юлія дала також назви тих організацій, які в нас у полі зору не були.
Ми знімаємо два фільми «Загублені сліди історії», які оповідають про непрості сторінки польської історії на Черкащині. Перша пов’язана з історією Трахтемирова, знакового для українців місця. Це козацька спадщина, дарована козакам польським королем Стефаном Баторієм. І ми, власне, досліджуємо, яку ґенезу цей дар пройшов впродовж століть і як сліди про його козацький дух витиралися за часів Російської імперії. Значна частина наших досліджень буде в польських архівах.
Другий епізод, який ми зніматимемо, стосується драматичної історії кінця 18 –поч.19 століття, коли на Правобережній Україні гайдамаки повстали проти польської шляхти. Ми досліджуємо невелике місце події, щоб показати, що дуже часто суперечки між українцями і поляками були інспіровані ззовні. Наші фільми – це дослідження з елементами реаліті-шоу, які при нас будуть проводити історики.
Валерій Воротник, директор черкаської телекомпанії «Антена»:
Ми готувалися кілька років, готували дослідження, сценарії. Цього року виграли конкурс Українського культурного фонду і отримали фінансування на створення циклу документальних фільмів про складні історичні події, які вплинули на розвиток Східної Європи 19-20 століть. Творча група – це черкаські, київські журналісти-телевізійники та продюсери. В нас транснаціональна група. З нами співпрацюють поляки і литовці. Першу робочу зустріч ми провели в Литві ще в 2015 році. А знімальний процес починаємо з перших чисел жовтня.
Є побоювання, що під політичне чи фінансове замовлення може бути змінена історична правда. Ми бачили процеси, коли історія Польщі переписувалася і робилася на потребу третьої сторони – Російської імперії, Радянської імперії, тієї, яка зараз воює з Україною. Через співучасть з європейськими фондами, наприклад Open Media Hub, жодного разу нам не було висунуто будь-яких вимог стосовно наших висновків, хоча ми намагаємося уникнути будь-яких висновків. Ми надаємо інформацію, а глядач хай висновки робить сам. Фільми з таким відкритим кодом розраховані на аудиторію, яка має думати.
В київському бюро «Креативної Європи» охочі можуть отримати всю інформацію, якою поділилася експертка з Варшави Юлія Плячецька. Це, зокрема, можливості, які надають українським професіоналам кіно- та аудіовізуальної продукції не лише програма «Креативна Європа», а й Польський національний культурний центр, Польський Інститут кіно, Міністерство закордонних справ і Міністерство культури та освіти, а також Інститут Адама Міцкевича. Стосуються вони кіно, телебачення, реклами, відео-ігр та відео-арту.
Галина Баланович для Української служби Польського Радіо. Київ.