У рубриці «Економіка і бізнес» сьогодні мова про те, що 2014 рік, не дивлячись на деякі песимістичні прогнози щодо пошуку сланцевого газу, може стати доволі успішним, а також поговоримо про те, що європейці, мабуть, позаздрили полякам, які завдяки спрощеним процедурам запрошують сезонних працівників з України, і тепер можуть змусити Польщу змінити ставлення до заробітчан.
Уряд Польщі, маючи на меті позбавлення енергетичної залежності від Росії, активно розробляє альтернативні варіанти забезпечення енергією своєї країни. Втім, реалізація цих проектів відбувається значно повільніше, ніж планували урядовці. Опозиція нагадує прем’єр-міністрові Дональду Туску, що термінал LNG у місті Свіноуйсцє повинен був приймати катарський скраплений газ вже цього року. Але будівництво ще не завершене, і термінал почне працювати лише з 2015 року. Глава уряду наголошує, що це складний проект за участю багатьох виконавців, але сам факт наявності терміналу вже допомагає Польщі впевненіше вести переговори з росіянами. Польща планує повну інтеграцію системи транспортування газу з Євросоюзом, прагне збудувати майже 2 тисячі кілометрів нових газопроводів з Литвою, Словаччиною та Чехією та сполучити газогоном німецький Бернау зі Щеціном. Також польські та литовські фірми почали будувати спільний енергетичний міст, який передбачає обмін енергією і завершення так званого балтійського енергетичного кільця.
Щодо розвідки й видобування сланцевого газу, то ця справа розвивається не так швидко, як передбачолося. Його якість виявилася гіршою, ніж очікувалося, більшість закордонних компаній, що займалися розвідкою сланців, покинули Польщу. Бурінь свердловин здійснено занадто мало, а промислове видобування сланцевого газу, як кажуть експерти, можливе лише через 6 років.
Проте, незважаючи на може дещо песимістичні прогнози, цей рік може стати порівняльним з найкращим, 2012 роком, в історії пошуку сланцевого газу в Польщі. Йдеться про кількість свердловин, пробурених задля пошуку сланців. Головний геолог Польщі, віце-міністр довкілля Cлавомір Бродзінський розраховує, що сланцевий закон з його поправками та новелізацією, які увійдуть у життя 1 січня 2015 року, залучить інвесторів до активнішої роботи у пошук неконвенційного газу.
Cлавомір Бродзінський нагадує – геологічне і гірниче право кілька днів тому було новелізовано і тепер під цим документом необхідно отримати президентський підпис:
– Один отвір з використанням технології так званих гідравлічних розривів – це десь приблизно 15 млн доларів, тобто це дуже значні суми. Тому я можу сказати так – те, що ми нині робимо, це буде своєрідний тест у стосунку до інвесторів, чи вони будуть займатися цим, адже ми, як міністерство і уряд, не маємо на це впливу, ми можемо тільки створювати привабливіше оточення, – каже Cлавомір Бродзінський.
Головний геолог Польщі Cлавомір Бродзінський додав, що цього року пошук засобів сланцевого газу прискорився:
– Вже було виконано стільки свердлінь, скільки й у попередньому році, тобто ми розраховуємо на рівень, який був у найкращому, 2012 році. Тобто, маю надію, це будуть десь приблизно 23 свердління з метою виявлення сланцевого газу, – каже Cлавомір Бродзінський.
Віце-міністр довкілля повідомив, що наступного року повинен бути готовий черговий, новий рапорт на тему засобів сланцевого газу у Польщі. Його буде зроблено на основі даних вже виконаних бурінь. Цим займається Державний геологічний інститут. Нагадаємо, що дотепер у пошуках газу зі сланців у Польщі було виконано 64 свердління. Cлавомір Бродзінський не боїться відпливу великих інвесторів, таких як Exxon, Talisman i Marathon Oil. “У Польщі нині немає незагосподарованих концесій. Великі гравці мають свою глобальну політику, яка необов’язково відповідає тому масштабу, що ми маємо в Польщі. І треба з цим погодитися. Для мене найголовніше – приязне оточення для інвесторів”, – наголосив головний геолог Польщі, віце-міністр довкілля Cлавомір Бродзінський.
***
Як пишуть у польських ЗМІ, деякі країни Євросоюзу, мабуть, позаздрили Польщі, яка активно залучає до роботи на своєму ринку українських заробітчан. Статистика свідчить – щороку у Польщі на сезонних роботах працюють 200 тисяч працівників з України, з них 150 тисяч у сільському господарстві. Цього року експерти передбачають навіть збільшення цих цифр.
Голова Об’єднання садівників Польщі, депутат Мірослав Малішевський каже, що у країні над Віслою діють дуже корисні принципи працевлаштування громадян України. І що спеціальні закони щодо можливості легального отримання робочої сили з України, прийняті кілька років тому у Польщі, дали змогу розвинути садівництво і посилити експорт фруктів. Депутат стверджує, що завдяки роботі українців було розвинено виробництво, проінвестовано закупівлю нового обладнання чи нових сортів фруктів, а завдяки меншим, ніж у Західній Європі, ставкам для працівників – навіть на 4 євро за годину, – Польща може ефективно конкурувати в експорті фруктів.
Але дії Європейської Комісії, на яку здійснюють тиск представники інших садівничих країн ЄС, можуть у майбутньому призвести до значного зменшення сезонних працівників у Польщі. Сьогодні українцям вигідно приїжджати до Польщі на сезонні роботи: немає мовних перешкод, культура – подібна, низькі кошти доїзду, але найголовніше – можливість працювати легально. Адже громадянин України, який працює у Польщі, повинен мати законний дозвіл на роботу, він зареєстрований в управлінні зайнятості, отримує конкретний договір підряду. Жодна інша країна Євросоюзу не має таких процедур і спеціальних законів щодо працевлаштування громадян країн Східної Європи. А в Польщі таких правил кілька років тому домоглися Об’єднання садівників Польщі та Міністерство праці і соціальної політики.
Така ситуація може змінитися. Існують спроби скасування польських приписів євросоюзною директивою про працевлаштування сезонних працівників. Її лобіюють, стверджує голова Об’єднання садівників Польщі Мірослав Малішевський, не тільки представники плантаторів з країн Західної Європи, які “з заздрістю” спостерігають за впливом працевлаштування українців на результати польського рільництва, а й представники інших галузей, які змагаються з відсутністю робочих рук (наприклад, будівельний сектор). Існують також проекти, аби, разом з тією директивою, впровадити зведене законодавство у справі часу праці чи мінімальної платні. Нинішні ставки на сезонних роботах у сільському господарстві у Західній Європі – 7–10 євро на годину, у Польщі ж вони значно менші – 1,5–2 євро.
З другого боку, як наголошує заступник генерального директора Польсько-Української господарчої палати Дмитро Шмідт, безвізовий рух між Україною та Євросоюзом, який має бути запроваджений через кілька місяців, дозволить емігрантам отримувати постійну роботу в Польщі. Дмитро Шмідт передбачає, що більшість працівників з України працюватимуть саме у слов’янських країнах ЄС (Польща, Чехія, Словаччина), вони менше їхатимуть далі, на Захід.
Володимир Прядко