26 березня відбулося символічне закладення наріжного каменя під будівництво нафтового терміналу польської державної фірми PERN “Przyjaźń” у Північному порті прибалтійського воєводського міста Ґданськ. Це буде перший такого типу об’єкт у Польщі, призначений зокрема для перевантаження та зберігання нафти та палива, і 16-й у світі. В урочистості взяв участь прем’єр-міністр Дональд Туск, який наголосив на тому, що нова інвестиція зміцнить енергетичну безпеку Польщі.
– І, що, певно, найголовніше, – так це інтеграція Європейського Союзу в галузі спільної енергетичної програми, що, у свою чергу, може стати для Росії дошкульним, – каже Дональд Туск.
Представники фірми PERN “Przyjaźń” кажуть, що перший етап будівництва нафтотерміналу має завершитися 2015 року. Тоді буде створено 6 резервуарів для нафти місткістю 62 500 кубічних метрів кожний та інфраструктуру, потрібну для їх обслуговування. Другий етап будівництва ґданського нафтотерміналу закінчиться 2018 року. За цей час з’явиться ще 14 резервуарів для збереження нафтопродуктів, хімікалій та авіапалива. Кошти будівництва терміналу складуть 820 мільйонів злотих (майже 3 мільярди гривень).
Голова правління фірми PERN„Przyjaźń” Марцін Москалєвич підкреслює значення цієї інвестиції.
– Термінал – це, власне, ключова інвестиція, про яку говорилося вже багато років. Але тепер ми взялися за неї дуже серйозно. Ми маємо ще й інші цікаві ініціативи, про які я зараз не хотів би так одразу говорити. Найголовніше – ми хочемо використати той потенціал, що ми його вже маємо. Це, перш за все, Ґданськ, ми також хочемо використовувати наші трубопроводи і конкурувати не тільки на європейському, а й на світовому ринку, – каже Марцін Москалєвич.
Варто також додати, що Польща тепер знову вважає перспективним проект нафтогону Одеса–Броди–Ґданськ, який є частиною Євроазійського нафтотранспортного коридору. Через конфлікт у Криму справа будівництва нафтопроводу набуває більшого значення. Можливість накладення санкцій на експорт нафти з Росії підвищує значення диверсифікації постачання сировини. У даному варіанті спершу з Азербайджану, а потім і з Казахстану. 90% нафти, що постачається до польських нафтопереробних підприємств, надходить сьогодні саме з Росії. Тож Польща готова повернутися до розвитку проекту нафтопроводу Одеса–Броди–Ґданськ, якщо отримає гарантії поставок необхідних обсягів нафти. Про це недавно говорив і посол Польщі в Україні Генрик Літвін. Він, зокрема, зауважив, що в Польщі пам'ятають про проект нафтопроводу Одеса–Броди–Ґданськ і якщо з’являться належні економічні умови для його реалізації, країна буде готова повернутись до нього.
***
Не дивлячись на те, що польсько-українська торгівля не займає чільного місця на ринках двох сусідніх держав, українська ситуація 2014 року матиме певний вплив на економічне зростання Польщі.
Головний економіст французького банку CreditAgricole Якуб Боровський каже, що це через те, що зменшується український імпорт та споживання українського суспільства.
– Велика країна з порівняно великою економікою на схід від Польщі, яка набуває асоційованого членства в Європейському Союзі, – а в подальшій перспективі стає членом ЄС, – це для Польщі дуже добрий сценарій. Це сценарій, коли у перспективі наше економічне зростання завдяки цьому прискориться. Тож, сьогодні ситуація знаходиться в руках політиків, ми повинні спостерігати за розвитком подій в Україні і пристосовувати наші оцінки впливу подій за східним кордоном на економічну ситуацію в Польщі. На сьогодні можна сказати, що цей український вплив буде негативний, слабша українська валюта, гривня, гальмуватиме експорт в Україні, в тому й польський, зокрема продовольчі товари, меншою мірою це зачепить промислові товари. Разом з тим, на мою думку, можна очікувати погіршення споживацьких настроїв в Україні і взагалі сповільнення економічного її зростання. Непевність – це буде той чинник, який обмежуватиме і настрої споживання домашніх господарств, і інвестиції. У цьому випадку можна сподіватися, що, у зв’язку з подіями в Україні, економічне зростання Польщі буде повільнішим на 3 десятих відсотка. Це невелика цифра, і неправда, що польська економіка не буде зростати, вона зростатиме швидше, ніж минулого року. Але, якби не було українсько-російського конфлікту, – її піднесення було б ще швидшим, – каже Якуб Боровський.
Таким чином український вплив на польські економічні показники не такий вражаючий, а якщо погіршаться торговельні взаємини з Росією, то це вже для польської економіки, – наголошує експерт банку CreditAgricole Якуб Боровський, – справа серйозніша.
– Чорний сценарій – це коли Росія зазнає міжнародних санкцій, які відіб’ються на торговельному обміні. У такій ситуації можна очікувати відповіді Росії, яка може вдарити в євросоюзний імпорт, в тому й у польський імпорт до Росії. А експорт Польщі до Росії – це більше 5% усього нашого екпорту, – що складає майже 2% ВВП. У такій ситуації польська економіка сповільнила б свій розвиток значно більше, ніж у випадку з українською кризою. І тоді ми б могли вже говорити про зупинку того зростання, яке у Польщі певний час укріплюється, – каже Якуб Боровський.
Головний економіст банку CreditAgricole Якуб Боровський підкреслює: Росія для польських підприємців –це другий після Євросоюзу експортний ринок. Нагадаю, що торговельний оборот Польщі з Україною (2013 рік) складає 8 мільярдів доларів, а з Росією – 11 мільярдів.
***
Євросоюзний комісар у справах бюджету Януш Лєвандовський сказав, що для України шлях впорядкування країни та унезалежнення її від Росії буде нелегким.
– Українці пройдуть через дуже болісний шлях впорядкування країни. Цей біль буде адекватний до змарнованого 20-ліття, що його використала Польща, цей біль буде адекватний до задавненої залежності від Росії. Йдеться про те, щоб сталося чудо, яке було б найбільшою реакцією на Путіна, найбільша реакція, – це демократична, асоційована з Європейським Союзом Україна і асоційована, демократична Молдова, – більшої поразки Путіна я собі не уявляю, – сказав Януш Лєвандовський.
Євросоюзний комісар у справах бюджету заявив, що Україна без Європейського Союзу не впорається із завданнями, які нині стоять перед країною над Дніпром.
В.П./IAR