Чому польські роботодавці найчастіше шукають закордонних працівників саме з України?
У Польщі сьогодні безробіття сягає 12,5% (за євросоюзними підрахунками – 10,3%), - майже 2 мільйони осіб. Цей показник дещо нижчий від середньої, євросоюзної статистики. Тим часом, експерти вважають, що найближчими роками до країн ЄС може прибути майже мільйон українців. Вже сьогодні у Польщі проживає кілька десятків тисяч українців. Від початку року з проханням надання статусу біженця у Польщі звернулося більше півтисячі українців, минулого року таких запитів було лише 46. Серед тих, хто досліджує ринок праці у Польщі і займається пошуком працівників, є й директор відділу розвитку ринків, прес-секретар біржової фірми Work Service Кшиштоф Інґлот. На моє запитання - чому сьогодні, коли почався сезон збирання полуниць, польські аграрії нарікають, що через всілякі перешкоди українські працівники, які постійно приїжджають на сезонні заробітки, на цей раз ніяк не можуть оформити в’їздні, робочі документи і прибути на роботу, експерт відповідає:
- Існує загальна проблема із залученням працівників на польський ринок праці. Ми, якщо йдеться про позицію держави, досить герметичні, існують певні обмеження, бо у самій Польщі велике безробіття, багато осіб шукає роботу і не може її знайти. Натомість, ми, Work Service, вказуємо саме на Україну, аби Польща стала відкритішою саме для громадян сусідньої країни, адже саме це більшою мірою, ніж політичний формат співпраці, сприяє зближенню і пізнанню одне одного, - каже Кшиштоф Інґлот.
Наш співрозмовник переконаний, що культурно і ментально поляки й українці, - це фактично одна слов’янська родина.
- Ми однаково дивимося на суспільні справи, на культуру, ми слов’яни, ми дуже близькі. Це, перш за все, впливає на те, що у місцях праці між нами не трапляються конфлікти, ми легко й просто можемо функціонувати у спільному вимірі. Працюючи чи на підприємстві чи у сільському господарстві ми швидко домовляємося, і працювати з українцями – не проблема. Тому, на наше переконання, - ми повинні відкрити для українців свій ринок праці, - каже Кшиштоф Інґлот.
Але ж, час від часу, виникають конфлікти. Ось недавно під Щеціном польський працедавець не виплатив людям грошей, які обслуговували автостраду, про це був великий сюжет на центральному каналі польського ТБ. Кшиштоф Інґлот це підтвердив, але, - як наголошує, - такими прикрими випадками потрібно займатися відповідним правоохоронним органам. А як, все ж таки, платять українським працівникам, бо одні кажуть, що полякам за ту ж саму роботу можуть платити більше, інші переконують, що зарплати однакові?
- Якщо говорити про легальний ринок праці, то тут кожний працівник, чи з Польщі чи з України, отримує такі самі гроші. Проблеми з’являються на ринку нелегальної праці. Їх особливо помітно у такій сфері, як сільське господарство – рільництво і городництво, там можна найшвидше знайти роботу, але там теж для працедавця існує спокуса щось «нахімічити», тому й порушуються закони. Я кажу українцям, - влаштовуйтесь на роботу легально, тоді й зарплата буде така, як у польських працівників, і порушень з боку роботодавця не повинно бути, - каже Кшиштоф Інґлот.
Де найчастіше можна зустріти працюючих українців у Польщі, в яких галузях?
- Дуже багато працівників з України допомагало нам у будівельній сфері. Щоправда, нині великі польські інвестиції, пов’язані з автострадами, з ЄВРО-2012, вже закінчилися. І тепер ринок будівництва дещо скоротився, роботи стало менше. Але, все одно, ми й надалі у будівництві потребуємо досвідчених людей. Потрібні також медики, якщо тільки зацікавленому роботою вдасться подолати проблеми нострифікації медичних документів. У нас великий дефіцит медичного персоналу і кваліфікованих медсестер. Щодо інших сфер, працівників з України часто можна зустріти у рільництві та городництві, - це сезонна робота. А наша фірма може працевлаштувати пару тисяч українців в деяких польських містах на виробничих, монтажних підприємстах електро-побутової техніки (RTV AGD). Для цього, крім усього іншого, необхідно пройти прості мануальні тести, які можна зробити і в Польщі і за кордоном, - каже Кшиштоф Інґлот.
На загал, - зізнається співрозмовник, - у Польщі чоловіки отримують дещо більшу платню, ніж жінки. Коли фірма Work Service займається пошуком працівників, то як правило, частка охочих до праці чоловіків, на це ж саме місце роботи, на 40% менше, ніж жінок. Тим часом, фірма Кшиштофа Інґлота створила ілюстрацію під назвою “Напрямки заробітчанської міграції лікарів”:
- Тут ми показали механізм того, чому працівники з України, особливо спеціалісти, могли б працювати у Польщі, незважаючи на те, що у нас високе безробіття. У нас такий парадокс – маємо безробіття, але не вистачає кваліфікованих осіб і таких фахівців ми б охоче працевлаштували. Тут ми показали, що український медик заробляє приблизно 250 євро в місяць, у Польщі такий же лікар заробляє приблизно 1000 євро, а у Німеччині наші лікарі заробляють 4000 тисячі євро. Це показує, що полякові вигідніше працювати у Німеччині, тому ми, маючи дефіцит фахівців, хочемо, щоб у нас працювали українські лікарі, - каже Кшиштоф Інґлот.
Цікаво, що серед керівників фірм, менеджерів, радників та управлінців у Польщі серед тих працівників, які не належать до країн Європейського Союзу, 40% складають вихідці з України та Китаю (3 тисячі осіб). Тобто, заробітчанство вже набуває й іншого забарвлення, пов’язаного не тільки з найпростішою роботою.
- Тут зараз є інша гарна тенденція, уп’ятеро більше українських студентів, ніж це було колись, обирає Польщу як місце, де можна навчатися. Польща на другому місці, після Росії, де молоді люди вирішують отримувати освіту. Мені здається, що після проблем в українсько-російських стосунках, Росію обиратимуть менше людей і тоді Польща стане державою номер один, куди українські студенти будуть приїжджати на навчання. Це дуже добре, бо це нам допоможе вчитися одне в одного, пізнавати одне одного, обмінюватися досвідом і будувати тісніші зв’язки між народами. Контакти між молоддю - найсильніші, вони впливають на майбутнє, бо такі особи житимуть з набутим ставленням одне до одного майбутні десятиліття, - Кшиштоф Інґлот.
Фірмі Work Service з Вроцлава, яка займається пошуком працівників, вже 15 років. Це єдина компанія галузі, цінні папери якої котируються на Варшавській фондовій біржі. Колись фактично студентська фірма, нині у групі капіталу Work Service працює 30 тисяч осіб і діє вона у трикутнику Берлін-Стамбул-Москва. 38 регіональних бюро у Польщі, а також в Чехії, Британії, Словаччині, Угорщині, Німеччині, Туреччині та в Росії. «Україна для нас, - це ринок майбутнього», - каже Кшиштоф Інґлот і наголошує:
- Ми мали певний досвід роботи з Україною. Нині ми чекаємо на лібералізацію у справі дозволів на роботу для українців, щоб потенціально мати змогу запрошувати громадян України на роботу до Польщі або до інших країн Європи. Така лібералізація може дуже допомогти українському народові, це інколи цінніша, ніж якісь гроші чи якась підтримка у сфері дипломатії, - каже Кшиштоф Інґлот.
Переконує директор відділу розвитку ринків вроцлавської фірми Work Service Кшиштоф Інґлот.
Володимир Прядко