За інформацією, що надходить з Берліна, нарешті якимись зрушеннями завершилися попередні переговори про створення так званої великої коаліції. І це, власне, ми обговоримо з доктором Аґнєшкою Ладою з Інституту публічних справ у Варшаві.
Як, отже, виглядав перебіг переговорів між CDU/CSU, з одного боку, та SPD – з другого?
- Передусім нагадаймо, що вибори минули вже декілька місяців тому – наприкінці вересня. Тоді кілька партій потрапило до Бундестаґу. Перші попередні переговори хадеки, що перемогли на цих виборах, проводили з лібералами і зеленими. Однак, якогось попереднього порозуміння досягти їм не вдалося – ліберали вийшли з переговорів. Отже залишилася єдина коаліційна можливість – спроби співпраці з Соціал-демократичною партією, що є другою [за кількістю здобутих на виборах голосів – ред.] політичною силою.
- А чим експерти пояснюють, що ота екзотична коаліція з лібералами і зеленими, що її називали «Ямайкою», не була створена?
- Насамперед ліберали вважали, що замало отримають, що постраждає їхнє достоїнство, особливо їхнього амбітного керівника. Це одна причина. А друга така, що всі партії дуже дбали про свої інтереси. Але насправді порозуміння було б можливе: так не є, що експерти вважали його нереальним. Всі радше дуже здивувалися – до самого кінця, до останніх годин мої берлінські колеги казали, що майже певно, що цю коаліцію буде створено. Тож насправді це було шоком для всіх.
- А чи вам не здається, що учасникам цієї першої конфігурації імовірної коаліції було б легше досягти порозуміння, аніж у теперішньому випадку?
- Напевно, про кілька питань домовитись було б легше у випадку попередньої можливої коаліції, ніж зараз у випадку так званої великої коаліції. Але, в свою чергу, теперішні переговорники ближчі один одному, оскільки вже протягом чотирьох років разом керують країною – вони знають один одного, знають, чого один від одного очікувати. Вони розпочали разом кілька проектів. Проте, це, насправді, партії, що представляють два протилежні полюси – це лівиця і правиця. Хоч те, що в останні роки вони дуже зблизилися, дало можливість популістам набути ваги і потрапити до Бундестаґу. Тут ідеться про «Альтернативу для Німеччини».
- Отже, християнські демократи і соціал-демократи в одній коаліції… Якщо така з’явиться, то вона буде досить екзотичною…
- Екзотична, але, як я вже сказала, вона з’явиться вже не вперше. Уряд, який функціонує надалі, є урядом великої коаліції. Отже, можливо, навіть декотрі міністри залишаться на своїх посадах, якщо б вдалося втілити у життя його чергову версію. Це така коаліція, що досягла певного успіху, якщо йдеться про прийняття певних законів, і що також ефективно керувала країною – не можна сказати, що там виникали якісь нездоланні проблеми. Але також, звісно, це була коаліція великої напруги, бо соціал-демократи і праві хадеки мають, однак, у багатьох питаннях розбіжні погляди, наприклад, хоч би, в соціальній політиці.
- Ще зовсім недавно Мартін Шульц виключав існування такої коаліції, казав, що цього разу SPD до неї не увійде. Стало, однак, інакше. Як ви вважаєте, на які поступки кожна зі сторін муситиме піти? Адже те, що кожна з них буде змушена шукати компромісу, є, мабуть, безсумнівне?
- У п’ятницю було оприлюднено 28 сторінок угоди після цих попередніх переговорів. І там видно, що кожен пішов на компроміс. Тобто з одного боку визначено межі щодо прийняття біженців – це те, чого хотіла баварська CSU. Але також сказано, що ще триватимуть переговори про об’єднання родин для тих, кому не було надано статусу біженця, чого, в свою чергу, хотіла SPD. Вдалося домовитися, що буде збільшено соціальні виплати на дітей, чого хотіли хадеки. Натомість SPD досягла певних поступок щодо медичного страхування. Себто в кожному пункті видно: ми даємо те, а ви це, і десь посередині ми зустрічаємося. Тому, звісно, кожна партія каже: це наш успіх. А також їхні супротивники кажуть: але ми не досягли того, чого хотіли.
- Тобто це таке собі вимушене подружжя, адже виборці вже, мабуть, не пробачили би, якби не вдалося створити цієї коаліції?
- Напевно, якби відбулися чергові вибори, то обидві ці партії були б, однак, покарані виборцями. І напевно популісти стали би ще сильнішими. І саме цього так не хочуть лідери цих партій, що проводять зараз переговори. Натомість, насправді ще нічого не відомо. Як ви зауважили, це були попередні переговори. І лише зараз SPD на партійному з’їзді у четвер повинна згодитися на проведення коаліційних переговорів. Й лише після цього відбудуться переговори про сам коаліційний договір. Зараз в нас є документ, що складається з 28 сторінок. Коаліційний договір, натомість, матиме кілька десятків сторінок. І саме його треба підписати. А щоб його підписати, згідно з принципами соціал-демократів, всі члени партії повинні проголосувати за його прийняття. І це річ зовсім не певна. Чимало соціал-демократів виступає проти чергової великої коаліції. Тобто, насправді, до цього порозуміння ще далеко.
- У коаліційному договорі, що він, як ви кажете, матиме декілька десятків сторінок, мова буде вже про деталі. А це в них, як то кажуть, криється диявол…
- Шанси, однак, великі, оскільки лідери партій усвідомлюють, що успіх їм необхідний – необхідний їхнім партіям, аби не відбулися чергові вибори, у яких вони б програли. Німецькі газети повідомили, що коли ці троє лідерів – Меркель, Шульц і Зеегофер – зустрілися, аби визначити технічні деталі переговорів, то хтось з них сказав: ми повинні досягти успіху, інакше це буде кінець моєї кар’єри. На що хтось інший відповів: не лише твоєї. І такою є правда: ці три особи знають, що мусять досягти у цій справі успіху. Як і інші політики.
PR24/А.М.