Минулого тижня в Сеймі Литви відбулася конференція під назвою «Безпека Центрально-Східної Європи перед лицем гібридних загроз». Зустріч було ініційовано депутатом Європейського парламенту Пятрасом Ауштрявічюсом. У конференції взяла участь польська евродепутатка Анна Фотиґа від «Права і справедливості», що також очолює Підкомісію з безпеки і оборони Європейського парламенту. Вона була головною доповідачкою на конференції.
У ефірі вільнюського польськомовного радіо «Znad Wilii» вона згадувала про візит президента Лєха Качинського до Литви і розповідала, що мусила здолати власний біль, аби відвідати Вільнюс через сім років після його смерті.
- Цей біль був пов’язаний зі спогадами про останній візит до Литви покійного президента Лєха Качинського. Це сталося буквально за кілька десятків годин перед його смертю у Смоленській авіакатастрофі. Президент приїхав, розраховуючи на те, що під час засідання литовського Сейму буде прийнято закон, що дозволить затвердити польське написання прізвищ (у литовських документах – ред.).
Анна Фотиґа розповідає про причину теперішнього приїзду до Литви.
- Причиною приїзду була зустріч у литовському Сеймі, на котру мене запросив литовський депутат Європейського парламенту, з яким я співпрацювала, готуючи мій рапорт про російську пропаганду і пропаганду терористичних організацій, скерованих проти європейських суспільств і Європейського Союзу. Це був дуже-дуже цікавий досвід. Я стала просто доповідачем у справі одного з найголосніших за останній час рапортів. І цей візит став нагодою для дуже цікавих довгих зустрічей – і політичних з литовськими політиками, і менш однорідних, бо йшлося і про наукові середовища, але за присутності політиків.
Цей візит мав за мету представити спільні виклики для безпеки як одної, так і другої країни, - розповідає Анна Фотиґа. Вона додала, що польсько-литовські відносини були цілковито інакшими за часів, коли президент Лєх Качинський приїздив до Вільнюса.
- Кожного разу він також зустрічався з поляками. І це, однак, завжди утворює певну критичну масу. Сьогодні ми живемо в цілковито інші часи. Загрози серйозніші, також ми маємо за плечима вісім років цілком інших пріоритетів двосторонньої політики та іншої рівноваги, як на рівні Європейського Союзу, так і в двосторонніх відносинах. Попри все, є дуже позитивні дії у сфері, котрою я постійно займаюся – в сфері безпеки і оборони. Врешті було сповнено мрію міністра Алєксандера Щиґла, президента Лєха Качинського, тобто у повному форматі почала діяти Польсько-литовсько-українськабригада. Співпраця на науковому рівні, як я могла переконатися, відбувається дуже добре. Гадаю, що методом дрібних кроків нам вдасться подолати певні перешкоди. Тут ідеться і про відкритість у польсько-литовських відносинах, і про польську меншину. Я повинна бути обережною (в своїх словах – ред.), проте, якась частка оптимізму в мене залишається і я сподіваюся, що вдасться отримати від цього якусь користь.
Євродепутатка позитивно оцінює перспективу польсько-литовських відносин.
- Маю надію, що щось, однак, зміниться, що це, може, викличе якесь мислення. Я знаю, що перерву у відносинах, брак доброї волі було спричинено різними розрахунками. У моєму випадку, вони були такими, як я щойно сказала. Я насправді дуже досвідчений і досить жорсткий політик. А, однак, це було щось таке, через що мені важко було переступити. Тим не менш, зараз я вважаю, що виклики, перед котрими ми опинились, величезні. Їх важко передбачити. Я бачу зміни з нашого боку. Напевно, зараз у Польщі влада хотітиме проявити добру волю, але слухання самих лише обіцянок протягом цих років може викликати величезні сумніви.
Анна Фотиґа розповіла, що рапорт про євросоюзну стратегічну комунікацію у протидії ворожій пропаганді третіх сторін був одним із тих рапортів у історії Європейського парламенту, дискусії щодо котрого тривали найдовше. Ухвалили його у листопаді.
- Дискусії над рапортом дозволили нам показати, що наш досвід є унікальним. Вплив російської пропаганди помітний так само і в країнах-членах Старої Європи. Причини, через котрі цей рапорт з такими зусиллями проводився через Європейський парламент, більшою мірою були зумовлені окремими політичними колами, що мали навіть понаднаціональний характер, ніж самих країн-членів. Хоча, звісно, є такі держави, що сприймаються як дещо більш дружні у відношенні до Російської Федерації за її теперішньої владної системи.
Окрім цього, Анна Фотиґа розповіла про протидію російській пропаганді, що вона – цього не можна заперечити – надається адресатам у дуже привабливому вигляді. А суттєву роль тут відіграють величезні гроші.
- Кошти, виділені на це Європейським Союзом, жодною мірою не в змозі врівноважити ту масу грошей, які Росія призначає на пропаганду ворожої щодо наших суспільств політики, адже вона призводить до дестабілізації (в них – ред.). Гадаю, що важливі кроки були вже зроблені як на рівні Європейського Союзу, так і його членів. Ми усвідомлюємо, що, власне, через такі гроші російська інформація є привабливою. Ми живемо в часи візуальної культури, тож коли щось виконано за допомогою справді добрих аудіо-візуальних засобів, транслюється таким чином, що як звук, так і картинка бездоганні, то ми маємо проблему. Гадаю, що у Польщі це зауважують. І як Польське радіо для закордону, так і Телебачення «Полонія» реформуватимуться. Ми усвідомлюємо необхідність інвестицій у них і хотіли б, аби те, що ми кажемо, могли почути поляки, що мешкають за межами батьківщини.
Тут варто нагадати, що в листопаді 2016 року, відразу після прийняття згаданого рапорту, на слова про те, що боротьба ЄС з російською пропагандою нагадує боротьбу Давида з Голіафом, Анна Фотиґа була, однак, налаштована оптимістично:
- Прошу, однак, пам’ятати, що Давид переміг Голіафа. І так само відбувається в цьому випадку, в переносному сенсі, оскільки відомо, що ведення інформаційної війни є дуже непростою справою. Фактично, російська інформація надзвичайно агресивна, тому, власне, й говориться про інформаційну війну. Нашою зброєю є істина, демонстрація маніпуляцій, знання і рішучість. А передусім це має бути рішучість європарламентарів з Центрально-Східної Європи. Я маю сказати, що отримала [від них – ред.] надзвичайну допомогу. Тобто, вдалося створити мережу порозуміння і співпраці цілковито понад кордонами і політичними поділами, яка охоплювала майже всю Центрально-Східну Європу. Це щось неймовірне і я справді дуже щаслива, що це вдалося.
Литовські парламентарі, що взяли участь у конференції, підкреслювали, що діяльність Росії розрахована на створення хаосу і дезінформацію. Також була мова про небезпеку погіршення відносин між Польщею і Литвою. У цьому контексті литовські політики говорили також про необхідність відновлення польсько-литовської співпраці.
zw.lt/RP/А.М.