Logo Polskiego Radia
Print

Що означатиме для України президентура Анджея Дуди?

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 14.05.2015 17:35
  • Що означатиме для України президентура Анджея Дуди?
Чого варто очікувати Києву, якщо у Варшаві зміниться господар президентського палацу, - коментує Ян Пєкло
Andrzej DudaAndrzej DudaPAP/Tomasz Gzell

За 10 днів у Польщі відбудеться другий тур президентських виборів. У країні над Віслою дискутують, як можлива зміна голови держави може вплинути на ситуацію всередині країни, в Україні ж розмірковують, чи новий господар Бельведерського палацу спричинився б до змін у польській політиці щодо Києва. Що означатиме для України президентура Анджея Дуди?

Теперішній очільник Польщі Броніслав Коморовський нераз входив до списку найбільших друзів України в Європі. Коморовський протягом 5-ти років своєї каденції говорив про європейське майбутнє України, агітував європолітиків підписати Угоду про асоціацію, засудив анексію Криму та вторгнення Росії на Донбас. Протягом останніх місяців президент Польщі кілька разів підкреслював, що ЄС не варто скасовувати санкції проти Росії.

Головний конкурент Коморовського – Анджей Дуда з партії Право і справедливість, переможець першого туру виборів, також неодноразово говорив про засудження російської агресії та декларував підтримку України. Дуда якось навіть висловив припущення, що Польща б могла допомогти Києву поставками зброї – від цієї ідеї Коморовський та уряд партії Громадянська платформа відмовилися. Зрештою, сама політична сили Дуди, Право і справедливість, завжди ставилася до Росії критичніше, ніж Платформа.

Проте, обидва кандидати під час кампанії не поспішають розігрувати «українську карту». Чому – пояснює директор Фонду польсько-української співпраці PAUCI Ян Пєкло:

– Питання України та Росії стали заручниками у цій кампанії. Навіть не у самих президентських виборах, адже наші президентські вибори є лише прелюдією до осінніх парламентських. Так невдало сталося, що у переддень виборів були оприлюднені дані опитування від Центру дослідження громадської думки на тему польської допомоги Україні. Результати опитування: Україні треба допомагати, проте не варто тут йти в авангарді, і не варто надавати допомогу польськими грошима. Я так розумію, поляки б хотіли, аби Україні допомагав ЄС, а Польща поділяла моральну слушність його дій. Ці дані стали дороговказом для всіх кандидатів, ніхто не хотів підіймати питання збільшення зусиль для допомоги Києву. Головні кандидати Дуда та Коморовський тему України озвучували дуже поверховно.

Діючий президент Коморовський, як голова держави, зустрічався з українськими політиками та підтримував їх, проте робив це дуже обережно, – додає Ян Пєкло:

– Президент Коморовський вважає, що треба підтримувати Україну. Зрештою, він сказав про це під час квітневого візиту до Києва. Коморовський вдало вписався у наратив, який зараз промує українська влада: що не було ніякої Великої вітчизняної війни, а тільки Друга світова, і почалася вона у 1939-му році. Коморовський прихильно ставиться до бажання Києва дистанціюватися від Москви, з іншого боку – таке ж ставлення поділяє й Право і справедливість.

Щоправда, Анджей Дуда президента критикував за нерішучість у справі України. На думку Яна Пєкла, це типова критика правлячої влади опозицією, яка не обов’язково вплине на реальну політику, якщо опозиція владою стане:

– Якщо Дуда стане президентом, то дуже швидко виявиться, що політика щодо України буде точнісінько така сама. Дуда, як і Коморовський, тут буде чітко йти за громадською думкою: хочемо допомагати, хочемо підтримувати, але не дуже хочемо робити якісь конкретні кроки. Наприклад, немає навіть плану вислати до України польських експертів, які б допомагали в імплементації Угоди про асоціацію, а тут Польща має чудовий досвід. До Києва часто приїжджають польські політики, які говорять мудрі та слушні слова, але з цього не виникає жодна акція. Куди вже з відправкою військ! Мій прогноз – допоки поляки не виберуть парламент восени, доти не буде жодних конкретних кроків на підтримку України, всі будуть зосереджені на битві Громадянської платформи з Правом і справедливістю.

В Україні, допоки певним видавався виграш Броніслава Коморовського, президентським перегонами в Польщі мало цікавилися. Тепер же, з неочікуваною перемогою Анджея Дуди у першому турі, почали доволі активно обговорюватися сценарії, що зміниться у польсько-українських відносинах, якщо Дуда таки стане президентом. Популярними є два варіанти: це може стати стимулом для активізації польської допомоги Україні, адже Дуда був більш прихильний відправці військ, та другий – Право і справедливість є більш вразливим на теми, пов’язані з УПА та спільним минулим, тому Києву загрожуватимуть конфлікти з Варшавою на історичному ґрунті. То який із цих сценаріїв є більш вірогідним?

– Я думаю, що жоден. Польська політика щодо України та Росії має певні матриці та інерцію розвитку, тому незалежно від того, хто стане президентом, вона не зазнає яскравих змін. Підтримка України це частина державного інтересу Польщі, свідомість цього має і Громадянська платформа, і Право і справедливість. Інтеграція України з ЄС є стратегічною умовою польської державної безпеки. Звісно, акценти можуть відрізнятися. Якщо Право і справедливість дістанеться до влади, тема Волинської трагедії може підійматися частіше. Але це не змінить загальної тенденції: нам потрібна безпечна Україна, а головним ворогом безпеки України та безпеки Польщі була і залишається Росія.

Отже, про можливі зміни у польській закордонній політиці зможемо говорити найраніше восени, коли пройдуть парламентські вибори. Як показав перший тур президентських, популярність у Польщі тепер здобули так звані антисистемні кандидати. Павел Кукіз, Януш Корвін-Мікке, – разом вони отримали 25% голосів у першому турі і збираються йти до парламенту. Чи їхня поява у Сеймі може зменшити підтримку України?

– Це, дійсно, дещо ускладнить справу. Більшість антисистемних кандидатів, поряд з кандидаткою від Союзу лівих демократів Маґдалєною Оґурек, під час кампанії дистанціювалися від України та висловлювали бажання поліпшити відносини з Росією. Для політиків з правиці це продовження націонал-демократичної традиції міжвоєнної Польщі, але наразі ці настрої мають доволі маргінальний характер. Проте, одна справа, коли ми зустрічаємося з польським скрайнім націоналізмом, а інша – коли Януш Корвін-Мікке звертається до молоді словами Владіміра Путіна.

Своїми поглядами, як зміна глави польської держави може вплинути на відносини між Варшавою та Києвом, з нами поділився Ян Пєкло. Питання закордонної політики Броніслав Коморовський та Анджей Дуда обговорять під час дебатів 17 та 22 травня, трансляцію читайте на нашій інтернет-сторінці. Нагадуємо, другий тур президентських виборів у Польщі відбудеться 24 травня.

Олена Бабакова

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти