Віце-міністр закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький висловив надію, що оновлений закон про Інститут національної пам’яті не буде мати «довготривалого, негативного впливу» на польсько-українські відносини. Він нагадав, що президент Анджей Дуда створив Конституційному суду можливість роз’яснення «як слід розуміти цей закон».
В інтерв’ю телеканалу TVP Info він звернув увагу, що Анджей Дуда, підписуючи зміни до закону про ІНП, водночас відправив подання до Конституційного суду не тільки у справі статей щодо Голокосту, але й українського питання. «А отже, президент Дуда відкрив Суду можливість роз’яснення і уточнення того, як ми повинні розуміти цей закон», - зазначив віце-міністр. Ціхоцький також висловив переконання, що КС «візьме до уваги стурбованість чи нерозуміння з українського боку». «І це прояснить це питання», - підкреслив він.
Заступник міністра закордонних справ Польщі, відповідаючи на запитання про те, чи не було помилкою, як стверджують деякі представники польської опозиції, «внесення до закону про ІНП питання польсько-українських відносин та подій періоду 1925-1950 років». Польський віце-міністр відповів, що «залишить це питання депутатам і депутаткам». «Якщо вони дійдуть висновку, що там є помилка, то вони можуть її виправити (…), і якщо так станеться, то будемо про це розмовляти», - сказав він.
На запитання про те, чи Міністерство закордонних справ Польщі вивчає також «інтереси третьої сторони», чи Росія «розігрує» ситуацію в Польщі з використанням різної інформації та подій, Ціхоцький визнав, що це питання підлягає аналізу, як додав, не тільки у дипломатичному відомстві Польщі. «Нещодавно був випадок, коли громадяни Польщі взяли участь у спробі нападу з використанням коктейлів Молотова на Центр угорської культури в Ужгороді, їх затримало у Польщі Агентство внутрішньої безпеки і нині триває розслідування у цій справі», - зазначив він.
«Можливо, ми маємо конкретний приклад – адже ці особи пов’язані з проросійськими колами (…), коли російські спецслужби намагаються загострювати, користуватися напруженням у польсько-українських відносинах, але також у польсько-німецьких відносинах, аби поділити нас», - сказав віце-міністр. Він додав, що бачить «надмірну легкість деяких осіб з української сторони», з якою вони пояснюють усі польсько-українські суперечки діями російської сторони.
Бартош Ціхоцький зауважив, що «не російська сторона збудувала фальшиве та брехливе місце пам’яті на Верецькому перевалі, що звинувачує поляків у масовому вбивстві у березні 1939 року». «Гадаю, що не російська сторона каже українським чиновникам прирівнювати іноді нас до радянського та нацистського окупанта тощо. Я не думаю, що російська сторона сказала у неділю, 4 березня, марширувати під прапорами Бандери з антипольськими гаслами кількасотособовій групі українців (у Львові)», - зазначив Ціхоцький.
На зауваження, що ми не знаємо, чи «не було у тому випадку російського підбурювання», Ціхоцький зауважив, що Польща дала українські стороні 24 години на висловлення своєї позиції у тій справі та саме від української сторони залежало «вивчення обставин того маршу». «На жаль, ми не почули подібного дистанціювання з боку української влади. А тому ми були змушені вручити ноту протесту послу (України у Польщі Андрію) Дещиці», - сказав віце-міністр закордонних справ Польщі.
Нагадаємо, минулої неділі вулицями Львова пройшла хода, зорганізована українським праворадикалами, приурочена до дня загибелі головнокомандувача УПА Романа Шухевича 5 березня 1950 року у бою з каральним загоном радянських спецслужб. Під час маршу лунали, зокрема, провокаційні антипольські гасла, серед інших, «місто Львів не для польських панів».
Міністерство закордонних справ Польщі висловило стурбованість у зв’язку з перебігом демонстрації. У відомстві наголосили, що інформація у поширених перед цим заходом листівках «відверто фальшує спільну польсько-українську історію». «Наголошуємо, що подібні заходи можуть призвести до непотрібного напруження між громадянами обох держав», - відзначили у МЗС Польщі.
Нагадаємо також, що Міністерство закордонних справ України закликало Польщу до діалогу.
PAP/Т.А.