«Не існує жодних об’єктивних причин для будь-якого погіршення взаємин України з Польщею, проте нас несподівано накрила непотрібна й шкідлива для обох народів хвиля з минулого, штучно піднята й розбурхана політиками та ЗМІ», - написав міністр закордонних справ Павло Клімкін у статті, опублікованій у четвер, 1 березня, на порталі zbruc.eu.
Очільник української дипломатії різко розкритикував нещодавно ухвалений оновлений закон про Інститут національної пам’яті Польщі, вважаючи, що це приклад «одностороннього підходу до історії». Клмікін також заявив, що Україна не відмовиться від своїх героїв, які, як Степан Бандера, боролися за її незалежність.
«Якщо ж деякі польські політики й далі наполягатимуть на забороні в Україні Степана Бандери й УПА, то за принципом „почни з себе” вони б передусім мали заборонити Юзефа Пілсудського з його жорстокою „пацифікацією” українців Галичини, а також Армію Крайову, чиї загони здійснювали криваві каральні акції проти українських сіл», - написав він.
Павло Клімкін переконаний, що «визначальними в польсько-українській історії були не війни й конфлікти, а саме століття мирного співжиття». «Історіє не можна жонглювати (…). «Неприпустимо також привласнювати собі як саму історію, так і право на остаточну істину. (…) На жаль, власне цим нині займаються польські політики», - додав очільник Міністерства закордонних справ України.
Міністр підкреслив, що для українців Бандера та УПА є символами боротьби за визволення країни «не тільки проти польського, але й німецького та радянсько-російського панування».
«При цьому хочу чітко наголосити: воєнні злочини, злочини проти людства, вчинені в ході українсько-польських конфліктів протягом Другої світової війни та після неї, не мають виправдання. Однозначно засуджую всі такі злочини – і ті, що спрямовані проти українців, і ті, що проти поляків», - написав український міністр.
Нагадаємо, у найближчу суботу, 3 березня, Павло Клімкін перебуватиме з робочим візитом у Польщі, де візьме участь у поминальних заходах, присвячених роковинам розстрілів українців підрозділами польського підпілля у селі Павлокома на Підкарпатті в березні 1945 року. «У 1945 році місцева польська самооборона та підрозділи Армії Крайової (…) розстріляли 366 українців, серед них 157 жінок та 59 дітей віком до 14 років. І таких сіл було не одне й не десять. То що будемо робити з Армією Крайовою?» - запитав Клімкін.
Міністр закордонних справ України розкритикував також оновлений закон про ІНП, що дозволяє відкривати провадження за заперечення злочинів українських націоналістів. «Чому у Законі не згадуються польські колабораціоністи Третього рейху (…) і чому немає ні слова про польських націоналістів, серед яких були й такі, що брали участь у масових вбивствах українців» - зауважив він.
Клімкін також написав, що окреме обурення викликає вживання в сучасному польському законі назви «Східна Малопольща». «Ясновельможне панство, це що, випадкова обмовка чи невдала спроба пожартувати?» - поцікавився дипломат.
Очільник української дипломатії наголосив, що Україна та Польща повинні у своїх відносинах опиратися на заповіт Івана Павла ІІ: «Пробачаємо й просимо пробачення!».
«Невже не зрозуміло, що від ескалації історичних суперечок не може виграти ні Польща, ні Україна, що користь від цього може одержати тільки одна сторона – Росія. Саме це змушує мене припускати, що ідею спекуляцій на польсько-українській історії польським націоналістам підсунув не хто інший, як російські спецслужби, - наголосив у статті Павло Клімкін.
«Я готовий до відвертого діалогу з польськими колегами, я готовий разом із ними вшановувати пам'ять наших загиблих всіх національностей, просити пробачення й прощати. Я готовий узяти на себе відповідальність за те, щоб повернути наші взаємини в нормальне й цивілізоване європейське русло. На жаль, поки що я не бачу такої готовності з польської сторони», - відзначив очільник української дипломатії.
Нагадаємо, президент Петро Порошенко під час прес-конференції заявив, що «Польща не повинна вказувати Україні національних героїв».
zbruc.eu, PAP/Т.А.