23 квітня – Всесвітній день книги та авторського права. Це найбільша такого типу подія, що відзначається у понад сотні країн усього світу, та чудова нагода для створення різноманітних ініціатив, покликаних популяризувати літературу і читання книжок. Це особливо важливо в Польщі, де, за останнім дослідженням Національної бібліотеки, за минулий рік 63 відсотки поляків не прочитали жодної книжки.
Чому варто читати? Говорить Павел Ващик з інтернет-сервісу rynek-książki.pl:
«Читання розширює горизонти. Воно є одним з найбільш ефективних інструментів саморозвитку кожної людини. Читаючи, ми більше дізнаємося про світ, розуміємо більше контекстів, поєднуємо різні факти один з одним. І інтелектуально, і емоційно ми є в ліпшому стані та багатші, коли більше читаємо».
Ян Маліцький, директор Сілезької бібліотеки в Катовицях підкреслює, що до книжок треба звертатися завжди, а не лише в їхній день:
«Книжку завжди слід купувати, й то у різних можливих місцях, починаючи з тих, що є новинками, бестселлерами, до старих книжок, котрі ми зустрічаємо також на різноманітних книжкових базарах. Я всім бажаю отієї одної-єдиної прочитаної книжки, після котрої – самих лише польотів на Пегасі, високих і далеких, якщо йдеться про мислення про книжку».
Голова Польської книжкової палати Влодзімєж Альбін не згоджується із аргументацією, що книжки дорогі, та застерігає:
«Не кажімо дурниць, що вони занадто дорогі. Пересічна польська родина витрачає на книжку 12 злотих на рік. Якщо витратить ще 12, то, мабуть, якось собі порадить. І якщо ми очікуємо, що з таким рівнем читання книжок ми станемо державою, що створюватиме нові технології, що перестане бути виконавцем західних концернів і літатиме у космос, то можемо про це забути».
Всесвітній день книги та авторського права було встановлено ЮНЕСКО в 1995 році за пропозицією уряду Іспанії та Міжнародного союзу видавців. Вперше це свято відзначалося в Барселоні в соту річницю створення цього союзу. Дата свята невипадкова – це річниця народження або смерті таких видатних письменників, як Міґель де Сервантес, Вільям Шекспір та Владімір Набоков.
IAR/А.М.