У зв’язку з третьою річницею російської агресії та окупації Криму Росією Європейський парламент, за поданням голови підкомітету безпеки та оборони SEDE Анни Фотиґи, провів дебати на тему ситуації кримськотатарського населення, яке переслідують російські спецслужби та самооборона. Дебатам у Європарламенті передувала прес-конференція та зустріч із жертвами російських репресій і активістами, котрі захищають права людини в Криму.
Прес-конференцію та зустріч у Європейському парламенті організували євродепутати від партії Право і справедливість Анна Фотиґа та Косма Злотовський.
Свої свідчення представили Бекір Дегерменджі (Батько Мастафи Дегерменджі - політичного в’язня та активіста Національного руху кримських татар, арештованого російськими службами безпеки 26 лютого 2014 року за участь у демонстраціях на захист територіальної цілісності України), Умар Ібрагімов (батько Ервіна Ібрагімова – члена виконавчого комітету Всесвітнього конгресу кримських татар, якого викрали російські спецслужби 24 травня 2016 року і який зник безвісти) та Еміль Курбедінов (адвокат, захисник прав людини в Криму).
У зустрічі взяти також участь посол України в ЄС Микола Точицький та голова фонду «Крим» у Польщі Різа Асанов.
У вступному слові Анна Фотиґа наголосила на великій активності кримськотатарського народу у захисті територіальної цілісності Криму після російської агресії в 2014 році та на високій ціні, яку за це змушені вони та їхні родини платити.
Косма Злотовський, співорганізатор зустрічі, згадав про загрозу для стабільності усіх кордонів в Європі, яку принесла із собою безправна та така, що порушує усі міжнародні норми анексія Криму.
«Росія, крім порушення міжнародного права, принесла із собою в Крим порушення прав людини, репресії та переслідування кримськотатарського народу. Ці приклади – це тільки частина розповідей про тиск, якому піддають кримськотатарський народ, аби прогнати його з Криму. Тиск, що нагадує політику масових депортацій, жертвами яких стали кримські татари у 1940-1950-их роках», - сказав Злотовський.
Посол України в ЄС звернув увагу, що у кожній його розмові з представниками євросоюзної адміністрації та влади він наголошує на необхідності збереження санкцій проти Росії. Він звинуватив міжнародні організації захисту прав людини, що ті не слідкують належним чином за дуже важкою ситуацією кримських татар.
«Дуже дякую пані міністр Фотизі за нинішню зустріч і її активність на підтримку України. Свідчення, котрі ми нині почуємо, дозволять євродепутатам з різних країн зрозуміти, що насправді відбувається в Криму, і якою є ціна російської окупації цього півострова», - сказав посол Точицький.
Найважливішою частиною зустрічі є свідчення жителів Криму – кримських татар, які стали жертвами репресій з боку російських спецслужб.
Бекір Дегерменджі, батько Мустафи Дегерменджі, розповів про судову тяганину, що триває вже багато місяців у справі арешту його сина, про сфабриковані зізнання свідків та перешкоди в роботі адвокатів.
«Здається, що жодного поступу в судовому розгляді немає. Влада робить те, що хоче, аби нас залякати, змусити нас замовкнути та покинути Крим. Але нам нікуди їхати, бо Крим – наш дім», - сказав Бекір Дегерменджі.
Умар Ібрагімов розповів історію викрадення свого сина – Ервіна Ібрагімова:
«Мій син, член Всесвітнього конгресу кримських татар, був викрадений 10 місяців тому. Я знайшов його авто за 300 метрів від дому, з ключами у запалюванні», - сказав Ібрагімов.
«Я звертався до поліції, прокуратури, спецслужб, але ніхто не прийняв моєї заяви. Маємо відеозапис з камери з сусіднього магазину, на якому видно, як його затримувала поліція. Видно, що вони чекали саме на нього, слідкуючи за ним, а перед затриманням пропускаючи інші авто. Знаючи, що його чекає, він хотів утекти. Його повалили на землю та потягли до поліцейського авто», - розповів схвильований Ібрагімов.
Він представив відеозапис затримання і повідомив, що вдалося навіть встановити реєстраційний номер авто. «Попри численні зусилля, нам досі не вдалося з’ясувати, що сталося з моїм сином. В усьому Криму я розвісив плакати із інформацією про його пошуки. Але представники влади їх поздирали», - сказав чоловік.
Адвокат та захисник прав людини в Криму Еміль Курбедінов розповів про увесь механізм, що правоохоронна система в окупованому Криму застосовує з метою репресій проти кримських татар. Курбедінов звернув увагу, що часто підставою для затримань та обвинувальних вироків є звинувачення у тероризмі, що не мають нічого спільного з правдою.
«Справа доходить до провокацій російських спецслужб, які намагаються створити враження, що кримськотатарські мусульмани – це ісламські екстремісти і таким чином обґрунтувати репресії проти них. Цьому сприяють дуже нечіткі положення про тероризм, які легко можна використати у репресіях проти учасників громадських зібрань та проти членів політичних організацій», - відзначив Курбедінов.
Він зауважив, що російські спецслужби часто застосовують інструменти, заборонені навіть російським законодавством.
«Обшуки проводять не для того, щоб щось знайти, а для залякування нас, наших дітей та наших сусідів. Під час допитів, не повідомляючи про жодні причини, у нас беруть відбитки пальців і навіть тести ДНК», - сказав адвокат репресованих осіб.
Еміль Курбедінов описав також умови роботи юристів, котрі захищають права людей в судах. На порядку денному – ігнорування протестів та клопотань захисників, перешкоджання участі у судових слуханнях, а також залякування та арешти самих адвокатів, щоб завадити їм у роботі на користь своїх клієнтів.
Еміль Курбедінов наголосив на великій ролі громадської журналістики та усіх осіб, котрі залучені до захисту прав людини в Криму у прориві інформаційної блокади, що стосується усіх достовірних вістей на тему порушення прав людини російською окупаційною владою.
Голова фонду «Крим» у Польщі Різа Асанов наголосив на факті, що кримські татари використовують виключно мирні форми боротьби з російською окупацією та відкидають насильство як інструмент досягнення політичних цілей.
«Від початку окупації в Криму з терену Росії перевезли або переселили приблизно вже 700 тис. росіян, котрі отримують землю, будинки та фінансову допомогу, аби там жити. Водночас кримськотатарське населення залякують та змушують емігрувати. На наших очах повторюється сценарій 1940-их років, коли майже весь наш народ депортували з Криму», - сказав Асанов.
Голова фонду «Крим» наголосив, що особливо великі зусилля росіяни докладають до боротьби з кримськотатарською культурою і мовою, переслідуючи дітей, котрі навчаються у кримськотатарських школах. Серед особливо жорстоких практик ФСБ та сил російської самооборони у залякуванні корінного населення Криму він назвав викрадення та вбивства молоді та покидання їхніх тіл у громадських тілах.
«Росія втручається у все і все довкола руйнує. У 1944 році вивезли увесь кримськотатарський народ. Нині вони теж змушені виїжджати з Криму, але ми не хочемо і не будемо втікати. Ми сміливий народ, який у своїй історії пережив багато. Мені самому відомий присмак болю залізного прута на плечах. Я хочу з усією силою наголосити, що ми не біженці та не будемо ставити чоло російській імперії, агресивній, підступній та готовій піти на будь-який злочин, аби досягнути своєї мети», - сказав Асанов.
Голова фонду «Крим» зазначив, що підтримка, якої потребує і про яку він просить за кожної зручної нагоди для свого народу – це можливість навчання та здобуття знань, що дозволить сформувати нові кримськотатарські еліти, які Росія послідовно і крок за кроком знищує вже протягом трьох років.
Завершуючи дебати, Анна Фотиґа наголосила, що як євродепутати Права і справедливості, так і фракції Європейських консерваторів та реформаторів, постійно слідкують за ситуацією в Криму та говорять про неї у Європарламенті.
«Росія впродовж багатьох років використовує ту саму практику, репресії та переслідування, зокрема психіатричні лікарні. Ці інструмент відомі нам також з нашої історії, а також з історії СРСР. Ми обов’язково мусимо говорити про це і для цього проводимо дебати, що відбудуться в останній день березневої пленарної сесії», - підсумувала Фотиґа.
Польська політик згадала про сумні обставини, у яких доводиться дискутувати про ситуацію в Криму.
«Відзначаємо сумну річницю незаконної анексії Криму Росією. Мусимо пам’ятати, що кримські татари – це корінний народ, який жив там впродовж віків, який залякували російські царі, Сталін, а нині режим Путіна», - сказала євродепутатка Права і справедливості.
Анна Фотиґа підкреслила, що попри пропозицію визнати незаконну анексію Криму взамін за одержання маріонеткової адміністрації, кримські татари залишилися непохитними у своєму опорі.
Підсумком дебатів та позиції Європарламенту стала резолюція, що рішуче засуджує дії Росії в Криму та закликає звільнити політичних в’язнів.
ECR,PE, gim, wPolityce/Т.А.