З початку російського вторгнення та анексії Криму у 2014 році минулого три роки. Протягом цього часу півострів та свої домівки покинули майже 20 тисяч кримських татар. Численні доповіді різних міжнародних організацій свідчать про те, що в Криму продовжується широкомасштабна дискримінація та переслідування місцевого населення незгідного із окупаційною російською владою населення.
В анексованому Росією Криму продовжують порушувати громадянські свободи та права. Про це ствердила група російських адвокатів. Під час прес-конференції, організованій на початку березня у московському Центрі імені Сахарова, вони заявили, що окупаційна влада півострова застосовує репресії проти активістів опозиції, кримськотатарського населення та незалежних журналістів і захисників прав людини. «Кримських татар поділили на дві групи», - ствердив кримський адвокат Еміль Курбедінов, який на початку лютого вийшов на свободу після десятиденного арешту з СІЗО в окупованому Росією Сімферополі.
«Якщо ти світський кримський татарин або житель Криму і у чомусь не вигідний владі, станеш екстремістом або сепаратистом. Якщо ти дотримуєшся законів ісламу – станеш терористом», - відзначив він.
Адвокат пояснив, що останнім часом кримські спецслужби цікавляться також активістами громадських організацій та адвокати, котрі захищають інтереси репресованих осіб.
«Нас дуже хвилює тенденція, що певну межу вже пройдено, тому що почали переслідувати тих, хто захищає людей, тобто правозахисників та адвокатів», - звернув він увагу.
Кримські татари змушені покидати рідні оселі, оскільки в Криму вони не почувають себе у безпеці. Як наголошував лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, це на руку Росії. Він нагадав, що після вторгнення на півострів з’явилися чутки про можливу депортацію корінного народу півострова, подібну до тієї, що відбувалася у сталінські часи. Це мало залякати кримських татар.
За словами польського політолога та експерта у справах Балкан і Туреччини з дослідницького інституту «WiseEuropa» Адама Бальцера, кримські татари до 60-их років XIX століття становили в Криму переважну більшість жителів. Після кримської війни 1853-1856 років ситуація змінилася – Кримський півострів увійшов до складу Російської імперії і вони були змушені емігрувати.
«У ході кримської війни багато кримських татар підтримали британців, французів та турків, які висадилися в Криму. Тоді до Стамбула поїхав Адам Міцкєвич, який спробував там утворити Польський легіон для боротьби з царською Росією, до якого також входили кримські татари. Але їхня еміграція почалася ще раніше – у ході захоплення Кримського ханства. Більшість кримських татар у Польщі, Румунії та Болгарії також є нащадками Кримського ханства», - сказав експерт.
Однак найбільшою трагедією в історії кримських татар було все ХХ століття, зокрема 1944 рік, коли почалися депортації, організовані радянською владою. Цьогоріч, як звернув увагу Адам Бальцер, кримські татари мали б відзначати (хоча, напевно, їм не дозволять цього росіяни) 100 річницю утворення Кримської держави, яка існувала впродовж короткого часу в 1917 році. Історія кримських татар пов’язана також з польською.
«Поляки, як і польські татари теж брали участь у побудові тієї держави. Мацєй Сулькевич був прем’єром проголошеної Кримської республіки. Це татарський генерал, якого вбили більшовики. Його родич - польський діяч Алєксандр Сулькевич – права рука маршала Польщі Юзефа Пілсудського, який був одним із учасників першого з’їзду Польської соціалістичної партії біля Вільнюса. Це не якась далека нам екзотична історія, вона пов’язана теж з Польщею».
Знищення Кримської держави – це результат жахливих злочинів у Криму лідера більшовицької революції в Угорщині Бела Кун, якому веліли зробити «порядок з Кримом». Комуніст відповідальний за вбивства від 50 до 100 тисяч людей, серед яких було багато кримських татар. Адам Бальцер відзначив, що злочини у Криму почалися вже після першого вторгнення більшовиків у 1918 році. Потім були вбивства на початку 1920-их років, а в 1930-их відбулися масові знищення кримськотатарської інтелігенції.
«У таких обставинах з приходом Другої світової війни багато кримських татар сприйняли німців як визволителів. Водночас багато з них залишилися вірними радянській державі та Червоній армії. У 1944 році щодо кримських татар застосували колективну відповідальність і їх вивезли до Центральної Азії. Під час і після депортацій загинула майже половина кримськотатарського населення. Безперечно, це був геноцид. Анексія Криму у 2014 році сталася у його роковини», - звернув увагу Бальцер.
Нині в Криму проживає приблизно 200 тис. кримських татар. Це 12% від усіх жителів півострова. Але після анексії в 2014 році декілька тисяч з них змушені були виїхати.
«Росіяни стали порівняною більшістю в Криму у 1920-их роках і переважною після Другої світової війни. Тільки у часи Радянського Союзу вони почали становити понад половину населення Криму. І понад 30% з них народилися за межами Криму. Півострів був «радянською Флоридою», куди приїжджали, перш за все, радянські військові пенсіонери. Бо, наприклад, Литва і Естонія не дали б цим людям громадянства. Нині кримські татари становлять переважну меншість і російська держава чинить на них тиск, аби підпорядкувати їх, або змусити тих, хто проти влади, покинути Крим», - наголосив політолог.
Нещодавно міжнародна організація Freedom House, яка вивчає рівень демократії у світі, визнала, що Крим – десятий найбільш репресований, невільний регіон у світі.
«Ситуація постійно погіршується і розвивається у напрямку таких країн як Еритрея, Судан, Південний Судан, Північна Корея, вона значно гірша, ніж у самій Росії. В Криму за ці три роки безвісти зникли щонайменше кільканадцять людей, був незаконно розпущений парламент кримських татар – Меджліс, закриті незалежні мас-медіа, пройшли сотні арештів із тортурами і побиттями, декілька тисяч людей змушені були покинути Крим. Один із заступників голови Меджлісу сидить у в’язниці, а другого, як у радянські часи, кинули до психіатричної лікарні. На жаль, поки ситуація виглядає безвихідною. Так може тривати навіть декілька десятиліть. Але Путін шаленіє, що йому не вдалося створити в Криму другу Чечню із лояльною щодо Кремля татарською політичною силою», - підкреслив польський експерт.
Переважна більшість дискримінованих і переслідуваних кримських татар, за словами Адама Бальцера, залишаються вірними «уряду на еміграції», тобто лідерам - Мустафі Джемілєву та Рафату Чубарову, які нині живуть і працюють в Києві. Політолог також висловив думку, що обидва кримські татарина повинні бути удостоєні Нобелівської премії миру.
PR3/Т.А.