«Таємниця Вестерплятте» - скоро на екранах

У вівторок у Варшаві відбувся перший показ для преси нового фільму Павела Хохлєва «Таємниця Вестерплятте», де в головній ролі виступив Міхал Жебровський, знаний українцям як пан Скшетуський у «Вогнем і мечем». «Таємниця Вестерплятте» оповідає глядачеві про одну з найвідоміших подій вересневої кампанії 1939 року, коли невеликий польський гарнізон боровся проти численного німецького війська. В центрі картини – дискусія між двома військовими: один будь-якою ціною прагне продовжити боротьбу, а інший пропонує зберегти життя солдатів та відступити. Як зазначив Хохлєв, його фільм розповідає про людей, які знають, що таке сумніви та страх, але які одночасно розуміють свою місію та можуть бути вірними вітчизні. Критики ж неоднозначно оцінили стрічку. Хтось говорить, що вона показує цікаві сторони людської натури, а хтось – що фільму бракує дії та що він є антиісторичним. Глядачі зможуть самі оцінити картину - «Таємниця Вестерплятте» за місяць буде на великому екрані.

У Кракові цього тижня презентували «Словник говірки мешканців лонцьких гір». Йдеться про регіон на півдні Польщі, який здавна відомий продукцією міцного алкогольного напою – сливовиці. Авторка Моніка Кужей зібрала у cловнику близько 3 тисяч слів та виразів, пов’язаних переважно з садівництвом та виробництвом алкоголю зі сливи. Наприклад, «пуцула» – це маленька, дуже солодка слива. «Димафка» – слива з пізнього врожаю. «Кулонь» – це яблуня з великими, але кислими яблуками. Пані Кужей сподівається, що її публікація хоч трохи допоможе зберегти мову прадідів перед забуттям, а молоді доведе, що знати локальний діалект – це як знати другу мову. Діалектологи говорять: подібні словники становлять для людей джерело не тільки лінгвістичного, а й історичного знання, а для мешканців регіону є ще й своєрідним путівником по малій батьківщині.

Заходи з нагоди року великого польського композитора Вітольда Лютославського розпочалися в Швеції. Вже два концерти пройшли у Національній філармонії у Стокгольмі. Шведський філармонічний королівський оркестр виконав «Chantefleurs et chantefables» та Симфонію №3 Лютославського, диригував Сакарі Орамо з Фінляндії. Вітольда Лютославського добре знають у Скандинавії, в 1993 році він отримав шведську нагороду Polarpriset, яку ще називають Нобелівською премією для музикантів. Концерти творів польського композитора пройдуть ще в Мальмо та Гетеборзі. Восени його мелодії прозвучать на найбільшому у регіоні фестивалі класичної музики – Музика Балтійського моря.

PAP/ О.Б.