24 тисячі іноземних студентів – це лише 1,39% від загальної кількості польських бакалаврів та магістрів. За кількістю студентів-іноземців Польща поступається не тільки європейським лідерам освітнього ринку Німеччині та Великобританії, а й сусіднім Чехії та Словаччині, і навіть Болгарії та Румунії.
Аби зробити Польщу більш популярною серед молоді з інших країн, учасники конференції «Закордонні студенти у Польщі 2013», що цими днями пройшла у Варшаві, запропонували створити спеціальну агенцію, яка б займалася конкретно закордонними студентами. Що потрібно, аби Польща стала більш привабливою для іноземних студентів – розповів член Об’єднання ректорів академічних шкіл Польщі, ректор університету у Лудзі професор Влодзімєж Никєль:
- Перше – це роль держави у цьому процесі. Вона має створити чіткі та прості правила, які регламентуватимуть студії іноземців. Друге – це питання самих університетів. Потрібні багата, різноманітна пропозиція навчальних програм, втім іноземними мовами, добрі гуртожитки та спортивні бази, співпраця з містом, адже студенти мають десь проводити дозвілля. Ну і третє – це створення системи відбору відповідних кандидатів, які зацікавлені у знаннях, а не у візі до Євросоюзу. Агенція допомогла б вирішити ці проблеми.
Як зазначила проректор Варшавського університету професор Марта Кіцінська-Габіор, агенція могла б також займатися фінансовою допомогою тим студентам, які не можуть самі оплатити навчання:
- Щоб притягнути студентів з-за кордону, здібну молодь, яка часто походить з країн з невисоким рівнем прибутків, треба цій молоді якось допомогли. Тому необхідно створити установу, котра могла б різними способами дофінансувати навчання іноземних студентів. Інші країни – Британія, Німеччина, такі організації мають. Ми свідомі, що вони багатші за нас, але польскі університети теж хотіли б мати щось на зразок British Counsil чи DAAD.
Непроти створення агенції доктор Дарія Ліпінська-Наленч з Міністерства науки та вищої освіти. Хоча, вважає вона, університети ще не зробили усе, що було у їх можливостях, аби самостійно промувати Польщу як місце для студій:
- Якщо придивимося механізмам, які спричинили інтернаціоналізацію польських університетів, то зрозуміємо – це був імпульс ззовні, а конкретно – європейська програма Erasmus. Завдяки фінансуванню з Брюсселя вдалося збудувати систему міжнародного академічного обміну. Я вважаю, що подальший розвиток процесу більше залежить від університетів, бо вони складають академічну пропозицію. Молодь їде закордон за унікальними знаннями, а новий наказ міністерства чи нова комісія справи істотно не змінять.
Чи не найбільшу групу серед закордонних студентів Варшавського університету складають українці. Як зазначає проректор Марта Кіцінська-Габіор, це стереотип, що з України до Польщі їдуть лише ті, хто має польське походження:
- Напевно серед кількох сотень українських студентів, які в нас вчаться, багато осіб з польским походженням. Але також є багато студентів, які не є поляками. Звісно, особи, які мають карту поляка, можуть безкоштовно навчатися стаціонарно, як і громадяни Польщі. Інші студенти мають платити за курси. Вони обирають переважно навчання польською мовою, наразі на наших англомовних відділах українців мало.
У Польщі, подібно як вдома, українці обирають переважно гуманітарні або суспільствознавчі дисципліни:
- У нашому університеті навчаються переважно на факультетах міжнародних відносин, соціальної політики, іноді правознавства, фінансів та бухгалтерії. Хоча знаю українських студентів, які навчалися на фізиці, хімії чи інших природничих спеціальностях. Поки що не маємо даних, чи наші українські випусники залишаються у Польщі, повертаються додому, чи їдуть далі. Але плануємо провести таке дослідження. Чому вважаю, що іноземцям варто вчитися у нас? Тому що наш університет є доброю школою, має гарну дослідницьку базу, видатних професорів, а також дуже привітне молодіжне середовище.
Аби показати, наскільки польські виші доцінюють вибір студентів на користь Польщі, цього року був проведений конкурс Interstudent. За звання найкращого закордонного студента Польщі змагалися іноземці, які вирізняються високими академічними успіхами, участю у наукових проектах, громадському житті, спортивних змаганнях, міжнародних симпозіумах, екологічних заходах. Серед лауреатів є й українка, Альона Надь з Донецька. Вона отримала нагороду у номінації наукращий студент-докторант:
- Моя пригода з Польщею почалася з любові до іноземних мов. За освітою я інженер-гірник, у нас в Донецьку є Польський технічний факультет, який очолює професор Макєєв, він сам вчився у Польщі і зміг нам показати, що цікавими можуть бути не тільки найбільш багаті країни, а й наші сусіди. У Польщі я була спочатку на річній стипендії, потім вступила у докторантуру. Найважчим був перший місяць – я приїхала не на Erasmus, тому не мала ані куратора, ані групи. Мені допомагали тільки моя сусідка з кімнати та викладачі. Але коли вивчила мову та знайшла студентське середовище, яке радо вітало іноземців – стало легше.
Наразі Альона планує захиститися в Польщі, а далі – можливо працювати в організації, яка б сприяла міжнародному академічному обмінові, особливо серед студентів технічних спеціальностей. Серед лауреатів конкурсу є також Абноос Мослехі з Ірану:
- Я розглядала можливості вивчати психологію в Європі, і знайшла дві англомовні пропозиції у Польщі. Перевірила в Google професорів – це були знані вчені. Перше, про що мене питали на початку польскі друзі – чи буває сніг у моїй країні? Часом мені доводиться пояснювати, чому я ходжу в джинсах та без паранжі, але бачу, що люди питають про це, бо цікавляться іншою культурою. Коли я дізналася, що виграла це конкурс, моя перша реакція це було питання «що???» Я планую використати цей шанс для промоції закордонних студентів у Польщі та для поглиблення міжкультурного діалогу.
З 2005 року близько 40 польських вищих шкіл вже реалізують програму «Study In Poland». В її рамках відбуваються спільні презентації польських університетів на міжнародних ярмарках освіти. В серії «Study In Poland» вже випущені понад 25 типів інформаційних брошур різними мовами, аплікації до смартфонів та створений ряд сторінок на громадських порталах. Спеціальний інфопункт програми «Study In Poland» працює у Києві. З часу його відкриття кількість українських студентів у Польщі зросла з нецілих 2 тисяч до понад 6 тисяч чоловік.
Олена Бабакова