3 травня минуло 60 років від першої польськомовної передачі Радіо «Вільна Європа». Протягом свого існування з 1952 року це була найпопулярніша станція в Польщі, котру, однак, комуністи також найчастіше глушили, аби не дозволити своїм співгромадянам чути голосу радіо з-поза «залізної завіси». Легендарним багаторічним директором Польської служби Радіо «Вільна Європа» був Ян Новак-Єзьоранський, що керував нею з 1952 до 1976 року.
Розповідає історик і публіцист Польського радіо Вітольд Банах.
– Радіостанція інформувала поляків про найважливіші події світу, ПНР, а також, як запевняв під час першої передачі її директор Ян Новак-Єзьоранський, йшлося тільки про правду. Її найважливішим завданням було знищення комуністичної інформаційної монополії, що підкреслює багаторічний співпрацівник Польської служби Радіо «Вільна Європа» професор Владислав Бартошевський. Попри заборону, потреба в правдивій інформації притягувала до радіоприймачів багатьох поляків.
Уже згаданий професор Владислав Бартошевський, який співпрацював з Польською службою Радіо «Вільна Європа» протягом 18 років, розповідає, що ця мюнхенська станція мала надзвичайне значення для поляків.
– Під тиском офіційної пропаганди суспільство було ізольоване, не було подорожей на Захід. Отже, з травня 52 року це радіо стало єдиним каналом до людських голів. Воно відігравало свою роль у всіх ключових моментах: зміни 56-го року, перелом 68-го, події 70-го і 76-го, аж до створення «Солідарності» радіо було незамінним джерелом інформації для людей.
Професор Владислав Бартошевський згадує, що вперше почув передачі Радіо «Вільна Європа» після виходу з в’язниці в 1956 році. А коли зорієнтувався, що там працюють його друзі з Армії крайової, вирішив розпочати з ними співпрацю, що, однак, вдалось лише в 1963 році.
– Систематично я писав для них тексти, що стосувались культурних, суспільних та політичних справ. Я мав інформаторів в університетських середовищах, а також знайомих – переважно перевірених конспіраторів та моїх давніх колег з в’язниць, як теж старих друзів, котрі постачали мені інформацію. Тільки ніколи не було мови про те, що вони дають мені цю інформацію для радіо. Ми просто розмовляли.
Опозиціонери підкреслюють, що без Радіо «Вільна Європа» «польський шлях до свободи» виглядав би цілковито інакше. Згадує колишній опозиціонер Анджей Мєтковський...
– Це було «царство брехні», а «Вільна Європа» була протиотрутою на цю брехню. Тому вона й була настільки популярна. Вважаю, що поляки від 44 року, коли ця брехня почала тут панувати, і до 89 року ніколи ані на мить не переставали потребувати правди. І «Вільна Європа» їм цю правду досконалим чином повідомляла.
У свою чергу, на думку колишнього опозиціонера, а теперішнього маршала Сенату Боґдана Борусевича, найважливішим завданням, яке Радіо «Вільна Європа» чудово виконало, було миттєве інформування про події у Польщі.
– Факт, що «Вільна Європа» вже через три години повідомила про страйк на Ґданській судноверфі, був надзвичайно важливим для розвитку цього страйку.
Радіо «Вільна Європа» інформувало, але також і формувало своїх слухачів. Пйотр Пашковський, колишній речник Міністерства закордонних справ Польщі, розповідає, що вперше почув цю станцію ще будучи дитиною.
– Я починав підслуховуючи, коли слухав мій батько. І з того першого періоду пам’ятаю передусім кошмарний галас глушників, який пробивався крізь звуки радіо. Пам’ятаю теж, як батько і, здається, ще дядько, з величезним хвилюванням та емоціями слухали повідомлення Радіо «Вільна Європа» в 70 році про події на Узбережжі – тобто йшлося про криваве придушення страйку польських робітників 14-22 грудня 1970 року.
У свою чергу журналістка Аґнєшка Лєо-Сєліцька згадує, що звуки Радіо «Вільна Європа» також були їй відомі з дитинства. А в подальші роки передачі цієї станції стали для неї найважливішим джерелом інформації.
– Те, що насправді відбувалось у грудні 70 року, в 76 році у червні чи також під час створення «Солідарності», ми знали тільки з «Вільної Європи». Тоді я вже була дорослою людиною з власною родиною і взагалі не уявляла собі вечора, щоб не послухати, що каже «Вільна Європа». Хоча, це не завжди було можливе, адже часом заглушування було настільки сильне, що цього радіо не можна було приймати.
Своє існування Польська служба Радіо «Вільна Європа» завершила 30 червня 1994 року, коли вже було відомо, що Польща стала на шлях демократії. Однак, якби Ви хотіли зануритись в атмосферу того часу й боротьби, що його супроводжувала, то зможете почути записи передач цієї станції на інтернет-сторінці Польського радіо.
А.М./IAR