Для більшості з наших слухачів почався новорічно-різдвяний період. Зимові свята зазвичай повязані з подарунками та зустрічами у ґроні сім’ї та друзів. Тож у сьогоднішній суспільній рубриці дамо вам кілька порад, як вибирати подарунки і про що розмовляти (або не розмовляти) за святковим столом, аби рік почати легко, приємно і безконфліктно.
Дехто любить жартувати - “Свята створено для того, щоб люди могли пересваритися”. Це, звісно, жарт, але зерно правди в ньому є. Хоча різдвяно-новорічні свята ми найчастіше проводимо у ґроні найближчих нам людей, то часто забуваємо, що різниці в політичних чи життєвих поглядах можуть ефективно зіпсувати атмосферу. Перший наш гість — психолог Іґор Ротберґ. Чи це взагалі можливо - уникнути конфліктів за святковим столом?
- Так, можливо. Але це вимагає великої дози уваги та рефлексійності. Варто поставити перед собою запитання — чи хочемо, щоб свята були ідеальні, чи приємні. У цьому — вся суть. Якщо ми прагнемо ідеальних свят, то варто підготуватися на величезну порцію стресу. Спробуймо подумати: що важливіже — розварені вареники і тепла, гарна атмосфера, чи ідеально приготовлені страви, але насуплені брови господині, тому що хтось з гостей запізнився на 10 хвилин.
Або, наприклад, незадоволення, що хтось прийшов невідповідно одягнений, скажімо, без краватки.
- Так, про це теж йдеться. Тому варто подбати про свій психофізичний стан. Пам’ятаймо, що Різдво — це не тільки сам Святвечір, але теж приготування свята. Якщо сідаємо за стіл втомлені й у стресовому стані, то будь-яка дрібничка може стати для нас запальним пунктом. Тож може варто не готувати отих 12 страв? Або принаймні не докладати собі ще роботи на кшталт зміна дверей у квартирі або миття вікон день перед Святвечором.
Саме через ці додаткові обов’язки або намагання все зробити якомога найкраще часто може здаватися, що господиня дому, після інтенсивного приготування згаданих ідеальних свят, у сам Святвечір або новорівчну ніч, єдине про що мріє — це відпочинок.
- Так, звичайно. Тому ще раз раджу відмовитися від деяких “пунків програми”, а замість цього прийняти релаксуючу ванну. Завдяки цьому будемо мати більше енергії для розмов, а атмосфера буде позитивною, і матимемо більше терпеливості для непунктуальних гостей.
У новорічну ніч, часто – теж на Різдво, прийнято вітати одне одного і бажати... ну власне, чого і кому? Як побудувати побажання, щоб вони не образили адресата? Або ж як відповісти на побажання, які нам не сподобалися?
- Звісно, найкраще щось сказати від серця. Але є люди, яким важко вигадати гарне побажання. Тому щоб не створювати ще додаткового тиску — ой, треба щось побажати “іксу”, а також “ігреку”, а нічого не спадає на думку... Таким людям я би радив побажати “всього найкращого”. Якщо це сказано від щирого серця — то це є прекрасне побажання. Натомість я би перестерігав наших слухачів озвучувати такі побажання, за якими стоїть бажання сказати комусь щоб неприємне. Наприклад, така ситуація. Донька вибрала художню школу, але вся сім’я — це юристи. Коли під час новорічних побажань батьки зичать доні “мудріших життєвих виборів”, то за цим побажанням стоїть незадоволення вибором доньки. Побажання може стати іскрою, яка розпалить конфлікт. А тоді вже можна забути про добру атмосферу.
Гаразд, а як радите відповісти доньці на це побажання? Чи відповісти недоброзичливим побажанням, в якому прихована шпилька, чи проковтнути жабу задля того, аби не псувати атмофсеру свята?
- Я би радив вибрати другий варіант, котрий є кращий в контексті різдвяно-новорічних святкувань. Гірше буде, коли ми вирішимо влаштувати за столом родинну терапію. Повірте, є багато вдаліших моментів щоб таку терапію проводити і сказати все, що лежить на серці. Тому на місці доньки я би чемно подякував... і утримався від коментарів.
А згодом, коли будуть більш сприятливі обставини, до розмови про вибір факультету чи університету можна повернутися. За столом яких тем радите уникати?
- Загалом, є три теми, яких варто уникати під час застіль, сімейних зустрічей і так далі. Це політика, секс і релігія. Ці теми ділять, а люди своїми поглядами на них різняться. У кожній родині є якісь конфліктні теми, так звані теми-міни, яких краще не порушувати. Господиня або господар дому може теж на початку зустрічі запропонувати, що якоїсь конкретної теми не будемо обговорювати. Гості повинні прийняти цю пропозицію. Варто зосередитися на таких темах, які єднають сім’ю — це, наприклад, спогади, родинні звичаї, або культура. Хоча, звісно, культура теж може стати запальним пунктом конфлікту. Але найбільш ризиковану тему — політичну — відкидаємо на самому початку.
Те, що ми будемо ігнорувати конфліктні теми, не означає, що їх не порушать інші. Тож як реагувати коли хтось почне занурюватися у політичний аналіз?
- Існує така засада — зроби те, що діє. Тобто якщо раптова зміна теми принесе ефект — варто до цього вдатися, або навіть можна ненароком перекинути тарілку, щоб переключити увагу. Або просто попросити гостей, щоб у цей винятковий день не розмовляли про політику.
Невід’ємним елементом різдвяно-новорічних свят є подарунки, які приносить святий Миколай, Дід Мороз, які знаходимо під ялинкою чи просто вручаємо їх один одному — звісно, все залежить від сімейних традицій. З подарунками - трохи як зі святковими побажаннями: варто їх обирати обережно. Cоцопитування, нещодавно проведене у Польщі, показало, що подарунки своїм близьким купує 97% поляків. А скільки відсотків поляків незадоволені тим, що знайшли під ялинкою? Це запитання адресую наступному гостю Польського радіо Філіпу Сосновському з порталу prezentmarzeń.
- Подарунки пов’язані з емоціями. Тому, коли ми отримуємо якийсь небажаний подарунок, він відповідно, викликатиме негативні емоції. Американці вигадали спеціальні крамниці для невдалих подарунків. Звісно, якщо є така можливість, що такий подарунок віддають до крамниці. У поляків, натомість, невдалі подарунки запихаються у шухляду або стоять десь собі на полиці й припадають пилом. 40% опитаних поляків відповіло ствердно на запитання “Чи ви отримували невдалий подарунок”.
А подарунки є елементом свят для 97% поляків...
- Поляки — традиціоналісти. А для 40% з них Різдвяні свята асоціюються передусім з подарунками. Це, знову ж, результати соцопитування. Це показує, наскільки глибоко у польській культурі закорінена традиція вручення на Різдво подарунків. Подарунок — як лакмусовий папірець, він показує, чи людина, котра нам його вручає, нас знає.
Ви порушили тему вибору подарунків. Один з найпопулярніших — шкарпетки.
- Так, це перевірений і безпечний подарунок, але дуже штамповий. Скажімо, якщо я отримав шкарпетки у подарунок, то вже за три дні не пам’ятаю, від кого. Натомість, надовго запам’ятаю стрибок з парашутом, звісно, не забуду, хто такий оригінальний подарунок вигадав. Чому? Тому що цей подарунок базується на емоціях. А емоції ми запам’ятовуємо.
Але ж звідки нам знати, що наш батько чи брат мріє про такий стрибок? Як гадаєте, чи нетактом було би просто запитати наших рідних які б подарунки вони хотіли отримати?
- Це не буде нетактом. У соцопитуванні, про яке я говорив, було запитання — чи Ти говориш своїм найближчим, який би хотів отримати подарунок. Понад 40% відповіло, що так, вони сигналізують що би хотіли знайти під ялинкою.
Часто, натомість, бувають такі ситуації, коли на запитання “а що б Ти хотів отримати від святого Миколая” наш співрозмовник відповідає “нехай святий Миколай прочитайє це в моїх думках”. А потім, коли вже отримують подарунок, виявляється, що це не те, що вони хотіли, і що святий Миколай помилився, погано прочитав думки і так далі. То ж хто тут винен?
- Погоджуюсь з вами. Коли ми не відповідаємо прямо на запитання про подарунок, слід брати до уваги, що людина, яка хоче нам купити подарунок, може помилитися, особливо, якщо ця людина не знає нас надто добре. Отже, певний маргінес помилки тут є.
Чи є такий подарунок, крім шкарпеток, який зявляється в списку дуже часто, але якиий не належить до вдалих подарукнів?
- Я б не хотів знову чіплятися до цих шкарпеток, але таким подарунком може бути комплект під душ. Ви знаєте, коли я отримую вчрегове гель, мило і так далі, то перше що мені спадає на думку — хм, чи я зарідко миюся?
А як люди реагують на небажані подарунки?
- Це дуже цікаво. Ми намагаємося цього не показувати. Зісно ніхто не налаштовується на те, що отримає поганий, невдалий подарнок, але коли вже таке стається — не показує, що подарунок йому не сподобася. Вдає, що все гаразд — адже не хоче образити людину, котра такий поарунок вибирала. Незадоволення ховаємо в собі.
Запрошую послухати звуковий файл передачі
PR24/Яна Стемпнєвич