Православні, греко-католики та віряни інших східних обрядів, зокрема у Польщі, готуються до Різдвяних свят. За юліанським календарем, Різдво припадає на 13-ий день після католицького. Йому передує 40-денний піст.
Православна церква у Варшаві святкує Святвечір та Різдво двічі – 6 січня та 7 січня за юліанським календарем та 24 грудня і 25 грудня за григоріанським календарем.
Вікарій парафії Святої Марії Маґдалини у Варшаві Дорофей Савицький каже, що традиція двох дат святкування Різдва виникла у столиці Польщі після Другої світової війни.
«У Православній церкві протягом багатьох віків дотримувалися юліанського календаря. У 1920-их роках прийнято рішення про перехід на григоріанський календар. Однак у Варшаві після ІІ Світової війни, у зв’язку з великим приїздом людей з теренів, де користувалися старим календарем, було дозволено, аби богослужіння у найбільші православні свята відправляли двічі: згідно старого та нового календаря», - відзначає отець Савицький.
Він додає, що згідно з нещодавнім рішенням Собору єпископів, Польська автокефальна православна церква знову офіційно використовує юліанський календар, що, на думку Савицького, пов’язано з поверненням до традиції.
За даними Собору єпископів Польської православної церкви, понад 90% православних парафій у країні користується в релігійному житті саме цим календарем, особливо у східній частині країни, зокрема на Підляшші, де живе найбільша громада православних. Постійні найбільші свята починають через тринадцять днів після католицьких. У Варшаві поділ на вірян, котрі святкують за юліанським і григоріанським календарем є порівняно співмірним, з невеликою перевагою тих, хто святкує за старим календарем.
«У Варшаві віряни можуть вибирати між двома датами святкування найбільших свят. Православні, котрі живуть на терені Польщі протягом багатьох століть, святкують двічі. Віряни, котрі приїжджають з-за східного кордону, святкують, здебільшого, за старим календарем. Іммігранти з Греції частіше користуються новим календарем», - додає священик.
«Страви під час Святої вечері не відрізняються від тих, які є на столах поляків інших конфесій. Маємо борщ з вушками, капусту з грибами, різні рибні страви, узвар та кутю», - каже о. Савицький. В цілому на столі має бути 12 страв.
Він додає, що Свята вечеря починається молитвою та діленням проскурою, тобто квасним, пшеничним хлібом, який використовує Східна церква для посвячення та причастя, а також під час проскомидії живих і померлих.
За словами Савицького, під час Різдва віряни дарують один одному подарунки. «Це мають бути власноруч виготовлені подарунки, хоча в сучасному світі люди воліють купувати готові. Найважливіше жертвувати рідним свою присутність та час. Святу вечерю не потрібно споживати з поспіхом. А тому за столом співають також колядки. У східному обряді існує традиція прийняття колядників, котрі ходять по домівках жителів протягом двох тижнів. Це так звані святі вечори, котрі потрібно присвятити сімейним зустрічам», - підкреслює священик.
Немає також звичаю встановлення у церквах шопок. «Замість них у центральній частині храмів встановлюють ікону зі сценою народженням Христа, а також хрест. Натомість не бракує у наших церквах ялинок», - каже, у свою чергу, парох Української греко-католицької єпархії в селі Команьча Підкарпатського воєводства о. Андрій Журав.
Він додає, що у Бескидах, зокрема у тих місцевостях, де спільно живуть католики та греко-католики, період святкування Різдва триває довше.
«Так є, здебільшого, у змішаних родинах, наприклад польсько-українських. Зазвичай, послідовники обох обрядів спочатку святкують Різдво згідно з григоріанським календарем, а за два тижні – за юліанським календарем. Подібно було у міжвоєнний період», - додає він.
У найближчі вихідні, тобто у суботу ввечері та у ніч з суботи на неділю, у Варшаві богослужіння проходитимуть в усіх варшавських православних та греко-католицьких храмах. У них візьмуть участь кількадесят тисяч вірян.
Ієрархи Польської православної церкви вважають, що у Польщі живе приблизно 450-500 тис. православних. Водночас під час останнього перепису населення, свою приналежність до Православної церкви задекларувало 156 тис. осіб.
Греко-католицька церква у Польщі налічує понад 33 тис. вірян, котрі живуть, в основному, у Підкарпатському, Малопольському, Вармінсько-Мазурському, Західнопоморському, Любуському та Нижньосілезькому воєводствах. У 1940-их роках комуністична влада зробила Греко-католицьку церкву поза законом, її було відновлено на початку 1990-их років.
PAP/Т.А.