У студії Української служби Польського радіо – перший секретар консульського відділу Посольства України у Польщі Дмитро Горбань та Оксана Бєлявська, представниця варшавського бюро Міжнародної організації з міграції (ІОМ).
Впродовж 2014–2015 років заяви про статус біженця у Польщі склало понад 4600 громадян України. Отримали такий статус три особи, кільканадцять заявників отримали толероване перебування. Але тим не менш, у перші два місяці 2016 року заяв про надання статусу біженця від громадян України надійшло до Управління у спрвах іноземців 247. Пане консуле, як це можна прокоменутвати?
Дмитро Горбань: Я думаю, що основна причина – нерозуміння громадянами України поняття «статус біженця». Статус біженця визначений Міжнародною конвенцією про статус біженця 1951 року, і він передбачає, що особа, в силу певних причин, переслідується в країні свого походження через релігійні, расові чи політичні погляди, у зв’язку з цим потребує захисту в іншій країні. На жаль, більшість наших громадян не зовсім розуміє, що вони не можуть бути кваліфіковані як біженці, і тому така велика кількість відмов. А основною причиною їх виїзду до Польщі й спроба використати таку можливість тут поселитися як статус біженця – це напевно є економічні причини.
Чи переважна більшість громадян України, котрі приїжджають до Польщі і клопочуться про отримання статусу біженця – це мешканці Східної України і Криму?
Дмитро Горбань: Не можна так сказати. Оскільки дуже часто серед осіб, які звертаються про надання статусу біженця, є мешканці західних областей України, зокрема Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської.
На якій підставі українцям відмовляють у такому статусі?
Дмитро Горбань: Основна підстава відмови – це можливість внутрішньої міграції в межах країни. Якщо мова йде про мешканців Східної України, а також Автономної Республіки Крим, то ці люди мають можливість виїхати до інших регіонів України, там поселитися і знайти собі роботу.
Скільки триває процедура?
Оксана Бєлявська: Процедура триває досить довго. Людина може чекати на рішення кілька місяців, часом – півроку, часом – навіть рік. Але часто, якщо громадянин склав документи про надання статусу біженця, а компетентний у цих справах чиновник вирішить, що підстав для того, аби такий статус цій людині надати, немає, то рішення видається дуже швидко – впродовж місяця.
І що потім?
Оксана Бєлявська: Людина отримує негативне рішення, і, відповідно до терміну вказаного у документі, повинна виїхати з Польщі. Звісно, це рішення можна оскаржувати. Але якщо друга інстанція підтримає це рішення, то потрібно буде виїжджати. Зазвичай, якщо людина не оскаржує рішення першої інстанції, їй дається термін 30 днів на те, щоб виїхати з території Польщі. Якщо ж особа вирішує оскаржити це рішення, то термін, відповідно, видовжується. Важливо знати, що коли людина дотримається терміну, вказаного у рішенні, вона уникає негативних наслідків. Натомість, якщо людина, скажімо, має 30 днів на те, щоб покинути територію Польщі, вона не оскаржує рішення, але виїжджає за 35 днів, то, на жаль, у такому випадку вона отримає заборону в’їзду на певний проміжок часу, оскільки перебувала у Польщі без законних підстав.
А якщо іноземець все-таки вирішує залишитися у Польщі і якимось іншим чином легалізувати своє перебування… Чи це можливо?
Оксана Бєлявська: Легалізуватися у цьому випадку неможливо. По-перше, коли людина чекає на рішення у справі надання статусу біженця, вона не може складати документи на легалізацію свого перебування на іншій підставі (скажімо, на дозвіл на перебування на території Польщі). Якщо вона складе ці документи, то відповідно, справа не буде розглядатися. Якщо ж людина з якихось причин залишиться у Польщі без законних підстав (наприклад, якщо пройде термін її добровільного повернення), то відповідно, перебування у Польщі є нелегальним і залегалізуватися тоді вже немає можливості. Воєводське управління не розглядатиме справи про надання карти перебування, немає можливості отримати візу на території Польщі. На кордоні така особа отримує заборону в’їзду на територію Польщі мінімум на шість місяців.
Чи ІОМ у таких випадках може допомогти таким людям?
Оксана Бєлявська: Так, якщо особа подала документи на статус біженця і отримала негативне рішення, то в нас є програма добровільного повернення. В рамках цієї програми ми допомагаємо людям, котрі або отримали негативне рішення по статусу біженця, або ж залишилися у Польщі без законних підстав. Якщо вони добровільно хочуть виїхати в Україну, то вони звертаються до нас, заповнюють відповідні документи. Ми ж покриваємо кошти виїзду цієї людини з Польщі, тобто купуємо квитки. І ця людина з нашою допомогою виїжджає. Але варто також підкреслити, що коли ми говоримо про людей, які перебувають у Польщі без законних підстав, вони можуть скористатися нашою програмою добровільного повернення, але на кордоні ці іноземці отримують заборону в’їзду до Польщі. Але мало хто знає, що таку заборону можна анулювати. Є процедура анулювання заборони в’їзду, і як правило, прикордонна служба її анульовує. І, наприклад, якщо хтось отримував заборону в’їзду на рік, то він може клопотатися про анулювання цієї заборони. І якщо така заборона буде анульована, то не чекаючи року, можна складати документи на візу до Польщі. Заяву слід складати у прикордонній службі, яка видала цю заборону. І це скасуваня відбувається на тій пісдтаві, що людина добровільно виконала рішення про те, щоб виїхати з териорії Польщі.
Чи консульський відділ посольства України у Польщі може допомогти громадянам України, котрі перебувають у процедурі клопотання про статус біженця?
Дмитро Горбань: Консульський відділ посольства України у Польщі не може надавати допомогу громадянам, поки вони перебувають у процедурі розгляду заявки про надання статусу біженця на території Польщі. Після того, як громадяни отримали відмову або добровільно звернулися до відповіного органа з проханням припинити розгляд заяви, тоді, звісно, люди можуть звертатися до консульського віділу і отримати допомогу. Це, перш за все, стосується документів на виїзд в Україну – оскільки більшість громадян України, котрі вїжджають до Польщі з метою отримання статусу біженця, не мають закордонних паспортів і не можуть повернутися в Україну без цього документа.
Запрошую послухати звуковий файл розмови
Яна Стемпнєвич