У Польщі щороку зростає кількість мігрантів. Люди, переважно з Азії та зі Східної Європи, приїжджають до країни над Віслою, аби навчатися чи працювати. Деякі наважуються займатися трудовою діяльністю без підписання угоди з працедавцем, що у випадку конфлікту ставить їх у гіршу позицію. Про права трудових мігрантів у Польщі та механізми їх захисту розмовляємо з Кароліною Мазурчак та Міхалом Ґурським з Товариства правового втручання (Stowarzyszenie Interwencji Prawnej).
Починаючи з вересня 2012 року, Товариство правового втручання реалізує проект «Права неурегульованих мігрантів у країнах Центральної Європи». Скажіть, як з’явилася ідея проекту, скерованого на захист трудових прав саме цієї категорії мешканців Польщі?
- Загалом, це наша ініціатива. Товариство вже кілька років діє у Польщі, надаючи юридичні консультації та допомогу іноземцям. Але тільки нашої діяльності замало, аби щось змінити у законодавстві чи міграційній політиці держави. Маємо Інформаційний центр для іноземців, в рамках якого ми чули про різні проблеми, з якими стикаються мігранти. Тому коли був оголошений міжнародний конкурс, ми зв’язалися з 4 іншими організаціями з країн Центральної Європи: Румунії, Чехії, Словаччини та Угорщини, – і написали проект.
Чи Ви, готуючись до проекту, мали якісь дані, скільки неурегульованих мігрантів є в Польщі та який відсоток серед них має проблеми з працедавцями?
- Коли ми готували проект, тривала аболіція, тому тема неурегульваних мігрантів вже була на «порядку денному» суспільства. Не знаємо точно, скільки таких людей перебуває у нас в країні, але є дані, що їх кількість може дорівнювати кількості осіб, що мають візи та дозволи на проживання, тобто кількасот тисяч. Проте для нашого проекту важливими є не точні цифри, а те, що є певні проблеми, і на них треба звертати увагу.
Хто є цільовою групою Вашого проекту?
- В першу чергу, це люди, які перебувають на території Польщі без дійсної візи чи дозволу на проживання, працюють і мають проблеми з працедавцем. По-друге, це іноземці які мають формальні підстави для проживання в країні, однак взялися за працю без оформлення контракту. Особливий наголос робимо на допомозі тим, для кого проблеми з працедавцем можуть стати причиною видалення з країни. Хочу підкреслити – порушення прав неурегульованих мігрантів це не тільки їхній клопіт, а проблема усього суспільства.
Як польське право розглядає іноземця, який розпочав працю, не маючи дозволу чи угоди?
- На початку маю сказати – саме перебування на терені Польщі без відповідних документів не є злочином. Натомість початок праці без дозволу на неї чи без контракту є незгідним з правом і загрожує такими наслідками, як депортація. З іншого боку, судова практика визнає, що незважаючи на недокументований статус працівник є учасником трудових відносин, а отже може скаржитися на порушення своїх прав. Тому, трудова діяльність мігрантів, які не мають візи чи дозволу на проживання і працюють, або мають дозвіл на проживання, але не підписують контракту, все одно з юридичної точки зору є працею, а отже охороняється законодавством. Юридичні умови праці іноземців у Польщі контролюють дві установи: Державна інспекція праці та Прикордонна служба.
У випадку, якщо Державна інспекція праці викриває фірму, де без відповідних паперів працюють іноземці, хто буде покараний — шеф чи підлеглі?
- Кара за прийняття на працю особи без відповідних документів стосується передусім працедавця. Минулого року ці санкції стали більш жорсткими, деякі випадки нелегального працевлаштування, як то прийняття на працю неповнолітніх або праця в умовах жорстокої експлуатації, розглядаються як злочин. Найбільш розповсюджений вид кари — це високий штраф. Але це не значить, що працівник, який погодився на такий уклад, не нестиме відповідальності. Найповажніший наслідок — це загроза депортації. Існує також загроза заплатити штраф у 1 тис. злотих. Хоча, є випадки, коли інспектор праці обмежується попередженням або іншими заходами.
Чи мігранти, які працюють у Польщі, знають про свої права та обов’язки, коли вступають у трудові відносини?
- Наш досвід показує — рівень знань про свої права серед мігрантів дуже низький. Досі багато людей вважає: якщо вони мають претензії до держави чи працедавців — це мінус для них. Люди бояться депортації, бояться втратити навіть те, що мають. Тому приховують образи і воліють перетерпіти, ніж доводити свою правоту.
Якими є найбільш розповсюджені проблеми, з якими стикаються у праці неурегульовані мігранти?
- Окрім відмови виплатити зарплатню, це також відмова працедавців письмово скласти трудовий договір, заниження обіцяної винагороди, понаднормова праця, шантаж, забирання документів.
Розглянемо типову, на жаль, ситуацію. До Вас приходить чоловік, який працював на будівництві. Без контракту, бо працедавець сказав, що так вигідніше. Після кількох місяців зарплатні досі немає. Чим Ви можете допомогти такій людині?
- Перше — ми перевіряємо, чи саме перебування особи у Польщі має правові підстави. Друге — дізнаємося, чи можна отримати якісь докази, що трудові відносини існували. І тут скажу дуже важливу річ: якщо хтось вирішує взятися за роботу, не підписуючи контракту, то має подбати про «збирання доказів» своєї праці. Це можуть бути смс, листи, фото, - все, що може довести, що саме ця людина працювала для конкретного працедавця в конкретний період. Далі, якщо докази є, ми звертаємося до працедавця з вимогою виплатити зарплатню. Багато власників фірм, так насправді, бояться вже самої перспективи судового процесу, і можуть повернути гроші після того, як дізнаються, що до справи залучений юрист. Якщо працедавець однак відмовляється платити — ми допомагаємо скласти подання до суду.
Якщо справа потрапила до суду, чи під час процесу позивача можуть чекати якісь небажані наслідки?
- З норм права, а також з нашого досвіду знаю, що Суд праці не досліджує правові підстави перебування позивача у Польщі. Суддя вирішує тільки, чи вимога виплати заборгованої платні є слушною.
А якщо покривджена сторона не може привести докази існування трудових відносин?
- Тоді залишаються тільки переговори з працедавцем. Тут може допомогти обіцянка зголосити цю ситуацію до Державної інспекції праці, що потягне за собою проведення контролю у фірмі. А працедавці воліють уникати перевірок.
Скільки людей вже зголосилося до Вас від початку проекту?
- Кільканадцять осіб. Дві справи вже знаходяться у суді, маю надію, вдасться їх виграти. Ще у двох справах, на жаль, не вдалося знайти достатньо доказів існування трудових відносин, тривають переговори з працедавцями. У кількох випадках ситуація після нашого втручання вирішилася «полюбовно». Головна проблема для нас — це розповсюдження інформації, що є такий проект і що люди, які опинилися у скрутній ситуації, можуть розраховувати на безкоштовну кваліфіковану допомогу.
Олена Бабакова