Бідні поляки мріють про соціальну державу

Бідні поляки мріють про соціальну державу. Німці, хоч багаті, прагнуть платити менші податки – оцінює «Rzeczpospolita». 56% поляків вважає, що держава повинна піклуватися про громадян і забезпечити їм побут. Заради того вони готові платити вищі податки. Соціальної держави найбільше прагнуть мешканці польського села та невеликих міст (200-500 тисяч мешканців), а також старші особи. – Молоді люди від природи більш ліберальні та з оптимізмом дивляться на життя, – коментує соціолог Бартломєй Біскуп. У Німеччині вищі податки готові платити лише 27% громадян. 39% вважають, що кожен повинен піклуватися про себе, а податки та різні соціальні внески повинні бути нижчими.

Про невтішну ситуацію біженців у Польщі пише сьогодні видання «Gazeta Wyborcza» у статті «Переслідувані і небажані». – Якщо іноземець не є знаним політичним біженцем або не докаже, що щодо його особи порушили елементарні права людини, у Польщі важко буде йому уникнути депортації, – повідомляє видання.
Кароліна Русілович з Гельсінської фундації прав людини каже газеті, що чиновники дуже строго оцінюють заяви про надання статусу біженця. Шукають несумісності у свідченнях, і коли тільки її знайдуть, визнають людину невірогідною. У 2012 році до Управління з питань іноземців надійшло 10 750 заяв про надання статусу біженця. Лише 87 осіб отримали такий статус.

На погляд Ради Європи, Польща повинна кращи боротися з корупцією в парламенті, судах і прокуратурах. Рапорт Ради Європи у справі Польщі здобула «Rzeczpospolita».
Рапорт GRECO (Групи держав з питань боротьби з корупцією, до якої входять 47 держав Ради Європи та Білорусь і США) містить 16 рекомендацій для Польщі. Підказує, що треба поліпшити у законодавстві або практиці його застосування.
Експерти Ради Європи рекомендують Польщі уточнити дефініцію конфлікту інтересів, що стосується роботи депутатів, суддів та прокурорів, а також поширити практику складання майнових декларацій на членів їхніх сімей.

Також «Dziennik Gazeta Prawna» звертає увагу на питання корупції. – Раніше явище: крісло за хабар було винятковою ситуацією, але тепер, у зв’язку з кризою воно посилюється – каже виданню Ґражина Копінська, директор програми «Проти корупції» Фундації Стефана Баторія.
– Якщо безробіття надалі зростатиме, а економіка сповільнить, такі випадки будуть траплятися частіше, – передбачає експертка. Подібною може бути ситуація з публічними контрактами: коли інвестицій стане менше, можливо, що деякі підприємці купуватимуть прихильність осіб, які рішають про контракти, – пише «Dziennik Gazeta Prawna».

Л.З.