Нашою гостею є Аґнєшка Домбровська з Товариства «Mali bracia ubogich» і акції «Podaruj Wigilię» – «Подаруй Святвечір». І ми поговоримо про те, як у ці святкові дні можна допомогти нашим ближнім – літнім і самотнім особам, та як їм допомагають у рамках цієї акції.
- У чому полягає ця акція?
- Наше товариство підтримує самотніх літніх людей, котрих, з огляду на свята, ми хочемо запросити на спільний Святвечір, тобто на зустрічі, що ми організовуємо у Варшаві, Познані і Любліні. Тобто це міста, в яких ми влаштуємо зустрічі самотніх осіб і для тих, хто є нашими підопічними, і тих, хто просто шукає підтримки з боку іншої людини.
- Як до цієї акції можна приєднатися? Що ми можемо зробити?
- Ми гаряче запрошуємо відвідати сторінку podarujwigilie.pl, на якій можна здійснити грошовий переказ на наш рахунок і допомогти нам в організації цих зустрічей.
- Тобто, ми купуємо таку святкову вечерю для самотньої людини? Чи саме про це йдеться?
- Саме так. Ми купуємо участь у зустрічі з нагоди Святвечора для однієї особи і подарунок, яким ми хочемо літніх людей порадувати. Адже так святкова зустріч, настрій збережеться в їхніх оселях на значно довший час.
- Вечеря плюс подарунок для однієї особи – це 50 злотих, вечеря плюс подарунок для двох осіб – 100 злотих, або просто можна переказати будь-яку суму, бо й такий варіант на вашому сайті є.
- Так, безперечно. Кожен переказ має значення. Ми усвідомлюємо, що у цьому передсвятковому вирі і через всі ті витрати, що ми зараз маємо, наш бюджет обмежений, тому й оту третю можливість ми також зробили доступною.
- А як все це виглядало в цьому році? Адже зустрічі вже відбулись?
- Цього року ми зорганізували три зустрічі в один день: 16 грудня ми зустрілися у дуже великому товаристві тут у Варшаві. Скажу щиро, що, на жаль, нам не вистачило місць через те, що до цього заходу був дуже великий інтерес. Отже, волонтери, котрі брали участь в організації Святвечора і привозили наших старших гостей, самі мали стоячі місця. Цей захід виявився настільки популярним, бо це дуже важлива, непересічна подія для самотніх людей.
- З одного боку, це чудово, що таких людей прийшло настільки багато, адже це значить, що настільки багатьом можна допомогти. А з іншого, сумно, що таких людей настільки багато…
- Це дуже сумно. І проблема самотності й надалі нас стосуватиметься, адже зовсім незабаром старості в суспільному пейзажі буде вдвічі більше, ніж сьогодні. Сьогодні понад 6,5 млн людей у Польщі має понад 65 років, але прогнози на 2035 свідчать про те, що їх буде понад 11 млн.
- Коли такі самотні люди, що ви їм намагаєтеся допомогти, приходять на організовані вами зустрічі, то чи ви питаєте про те, як вони живуть, чим займаються? Чи, також, вони охоче про це розповідають?
- Безперечно. Головна діяльність нашого товариства – це волонтерство, що полягає у забезпеченні товариства.
- А чи в багатьох випадках ці люди мають якусь родину, яка ними не цікавиться?
- Відсотково я не подам такої інформації, але дуже значною, на жаль, є група людей, у яких взагалі немає близьких, бо це літні люди, що втратили родини ще у ході війни, або ж такі, котрі через від’їзд їхньої родини за кордон просто лишилися самі.
- Я питаю, бо ми, власне, отримали таке смс-повідомлення від знайомої, яка працює в лікарні і розповідає, що до них зараз було прийнято 16 літніх людей просто через те, що родини позбуваються перед святами таких людей, аби вдома було чисто, гарно, і щоб така старша особа не заважала. А після Різдва їх заберуть назад. А це шалено сумно!
- Я гадаю, що такі ситуації, коли члени родини позбуваються своїх старших родичів, коли ними не цікавляться, дуже впливає на їхнє самопочуття. І в мене просто немає слів у випадку такої поведінки. Це дуже сумно, а гадаю, що у цей святковий час таких ситуацій буде щораз більше.
- Якщо йдеться про людей, які приходять до вас на свята, то чи ваші волонтери провідують їх потім протягом року?
- Наше товариство – це не лише святкові зустрічі у Святвечір чи з нагоди Нового року, але передусім, як я сказала, волонтерство, що полягає у забезпеченні товариства. І це наше головне завдання. Тобто, волонтери провідують таких людей щонайменше раз на тиждень на дві години.
- Але може бути й більше, і волонтер робить це на громадських засадах. А більше того, зобов’язався це робити й робить?
- Саме так. Він пройшов курси для волонтерів, і потім, у залежності від свого часу, адже це добровільна діяльність, він проводить час зі своїм підопічним, плекає знайомство. А ці святкові зустрічі є таким звінченням їхньої діяльності і, на додаток, становлять можливість для таких самотніх осіб зустрітися з іншими людьми.
- А чи можна стати вашим волонтером та як це зробити?
- Звісно. Запрошую на інтернет-сторінку malibracia.org.pl, де є закладка для волонтерів. І там ви матимете можливість заповнити формуляр. Після цього ми запросимо вас на курс для волонтерів.
- Як такий курс виглядає? Чого ви навчаєте?
- Ми починаємо з навичок надання першої допомоги, з кризових ситуацій, а також з того, чого вони самі бояться, аби дізнатися про їхні страхи і потреби – про те, чого б вони хотіли здобути, будучи волонтерами. Отже, це такий перехід від бажання до очікувань, а потім до зіткнення з дійсністю.
PR1/А.М.