Жінки у Польщі, у середньому, заробляють на 15% менше ніж чоловіки, тобто у грошах це більш-менш 700 злотих ( приблизно 250 доларів). І це офіційні дані Головного статистичного управління.
Щоб зменшити ці чіткі диспропорції, уповноважена уряду з питань рівності жінок і чоловіків вимагає, аби роботодавці складали звіти, у яких братиметься до уваги співвідношення платні жінок і чоловіків, що працюють у фірмах на цих самих посадах.
Міністр Аґнєшка Козловська-Раєвич повідомила під час пресової конференції, що вже склала відповідну заяву до міністра праці з проханням змін у Кодексі законів про працю, які примусили б роботодавців звітувати це питання. На погляд повноваженої уряду з питань рівності жінок і чоловіків, такі розв’язки вже застосовуються в інших країнах і дають добрий результат.
Аґнєшка Козловська-Раєвич: Ми не мусимо говорити по конкретні числа, досить глянути на співвідношення зарплат жінок і чоловіків. Якщо це співвідношення не є один до одного – значить, у фірмі є порушення, фірма не дотримується трудового кодексу. На мій погляд, достатньо запровадити обов’язок звітувати про цю справу і ситуація помітно поліпшиться.
Міністр Аґнєшка Козловська-Раєвич додала, що диспропорції зростають разом з посадою. Тобто, оскільки різниці в заробітках рядових працівників становлять 200 злотих ( понад 60 доларів), то у випадку жінок і чоловіків на керівних та найвищих посадах сягають кількох тисяч.
Аґнєшка Козловська-Раєвич: Різниці у найвищій групі працівників, тобто директорів управи, вже сягають майже 5 –ти тисяч злотих (майже 1500 доларів), отже, це дуже виразна диспропорція між зарплатами жінок і чоловіків, і стосується найбільш престижних посад на найвищих рівнях професійної кар’єри, – ствердила міністр.
Що спричинює таку ситуацію? На погляд юристки Моніки Ґладох, жінки у праці малоасертивні, тобто не мають такої здатності як чоловіки висловлювати і захищати свої почуття, погляди та думки. До того ж, жінки частіше за чоловіків користаються декретною відпусткою. Експертка наголошує, що польки турбуються за сім’ю та інших, але самі не дуже вміють подбати за свої права і, наприклад, піти до працедавця, щоб поговорити про можливе підвищення плати.
Моніка Ґладох: Я не думаю, що вся вина на боці роботодавців, тому мій особистий заклик до жінок – будьмо асертивнішими, не біймося говорити про гроші. Якщо в роботодавця є працівник, добрий спеціаліст, на якому працедавцеві залежить, то незважаючи на стать цього працівника, роботодавець заплатить більше.
Коментуючи пропозицію міністра з питань рівності жінок і чоловіків щодо запровадження обов’язку звітувати про заробітки в фірмі, експертка Працедавців Річпосполитої Польща Моніка Ґладох наголосила, що реалізація цієї ідеї може бути доволі складною.
Моніка Ґладох: При такого типу дослідженнях виникає проблема захисту персональних даних. Думаю, Генеральний інспекторат захисту персональних даних представить таку позицію, що справа буде неможливою для реалізації. Ми вже кілька разів намагалися робити подібні спроби, мали бути перевірки, порівнювання зарплат, але тоді були протести з боку інспекторату, який блокував всі ініціативи з огляду саме на захист персональних даних.
Питання менших заробітків жінок – це не єдина проблема. За даними Головного статистичного управління, жінки частіше від чоловіків страждають від безробіття. Тільки в 2011 році число жінок без праці зросло по відношенні з попереднім роком на 12%. Тимчасом, у випадку чоловіків – це лише 1%. Назагал з жінками не продовжують угоди про працевлаштування, або просто жінкам важче знайти роботу.
– Я працювала у фірмі 6 років, потім завагітніла – і не було проблеми, роботодавець продовжив зі мною угоду про працевлаштування. Коли я завагітніла вдруге і попросила про декретну відпустку, тоді, звичайно, декрет отримала, але угоди про працю зі мною вже не продовжено, оскільки в мене двоє малих дітей.
– Ми закінчили навчання у виші, шукали роботу в різних музеях, оскільки така у нас освіта, але знайти що-небудь – неможливо. Отже, шукаємо, але ситуація дуже складна.
Дуже помітною стає тенденція зросту числа безробітних жінок з вищою освітою – звертає увагу заступниця директора Повітового управління праці в місті Новий Санч, що на півдні країни, Тереса Клімек.
Тереса Клімек: Серед безробітних найбільше зареєстрованих жінок з педагогічною та економічною освітою. Багато осіб з ліценціатом – це дедалі помітніше явище.
За даними Головного статистичного управління з січня поточного року, в управліннях зайнятості по всій Польщі зареєстрованих було понад один мільйон 110 тисяч жінок, майже на сто тисяч більше, ніж чоловіків.
Тобто, як бачимо, ситуація в Польщі малообнадійлива. Але проблема стосується не лише нашої країни, бо подібно справа виглядає також в інших державах Європейського Союзу. У Європі, назагал, жінки теж заробляють менше від чоловіків, і якщо в Польщі цей відсоток становить 15 %, то в країнах ЄС майже 16,5%. У цифрах – це виглядає досить кепсько. Ось приклад: щоб заробити стільки ж, що чоловіки протягом 12 місяців, ми мусимо працювати 14 місяців.
Європейська Комісія вже в 2008 році у кількох країнах ЄС, в тому числі – у Польщі, – започаткувала інформаційну кампанію на тему різниці у зарплатах жінок і чоловіків.
Тепер, тим часом, Єврокомісія вимагає більшої присутності жінок в управах найбільших євросоюзних фірм і розпочинає консультації в цій справі. Рапорт, опублікований у Брюсселі, засвідчує про те, що в ЄС нецілих 14% осіб в управах фірм – це жінки. Польща взагалі нижче цього рівня – тут жінок в управах неповних 12%.
Найкраще ситуція виглядає у Фінляндії, далі в Швеції та Латвії. Але є теж країни, де цей відсоток взагалі зменшився – наприклад, у Румунії та в Угорщині.
Отже, як бачимо, шлях до рівності жінок і чоловіків – започатковано, але мета ще дуже далеко.
Опрацювала Лідія Іванюх