Минулого четверга польський Сейм прийняв Закон про електромобільність і альтернативне пальне. Законом передбачається система заохочень, зокрема скасування акцизу на електромобілі, звільнення їх з оплати паркування, а також амортизаційні компенсації для фірм, спорудження базової мережі для альтернативного пального в агломераціях, у густонаселених теренах та вздовж трансєвропейських транспортних коридорів, що має сприяти вільному пересуванню транспортних засобів, в яких використовується таке пальне.
Нашою гостею є Аґата Жендовська з інтернет-сервісу BiznesAlert.pl, з якою ми про це й поговоримо.
- Що ще, окрім згаданих пунктів, нам дає цей закон? Яке значення це має для змін у транспорті в Польщі? Схоже на те, що електромобілі – це наше неминуче майбутнє, й то недалеке майбутнє, чи не так?
- І далеке, і недалеке. Цей закон переводить нас до групи країн, що про таке майбутнє думають досить серйозно. Це не наша власна ідея електрифікувати транспорт. Трохи є так, що нам нав’язав це Європейський Союз. Звідси ці перегони із часом, про які вже з’явилося чимало інформації в ЗМІ. Ми просто хочемо уникнути покарання. У нас було небагато часу на адаптацію польського законодавства до євросоюзних норм, оскільки директиву, під яку ми підлаштовуємося, прийнято в 2014 році. У зв’язку з цим до цієї теми можна було звернутися ще за попередньої каденції. Натомість, маємо те, що маємо. Було проведено дуже багато консультацій. Закон вводить значно більше норм, ніж це передбачено вимогами директиви, про яку я згадала. Натомість, я би хотіла, аби мислення про ці зміни в електрифікації транспорту стосувалося не перспективи 10-15 років, а 30-40. Бо лише коли ми подумаємо про масу людей у містах, тобто про наших батьків і нас самих за кілька десятків років, то ми будемо користувачами всіх тих сьогоднішніх новинок у транспорті. Вже сьогодні говорять про те, що чимало людей заблоковані на високих 4-5 поверхах без ліфтів – це літні особи, що мешкають у житлових масивах, споруджених у 50-60-ті роки ХХ сторіччя. Натомість у майбутньому ми можемо очікувати того, що будемо заблоковані в своїх житлових масивах і не будемо в змозі кудись самостійно поїхати.
- Отже, справді, Польщу підганяє Європейський Союз, вимагає адаптації нашого законодавства. Але чи сама Польща готова до такої революції? Ви говорите про те, що ми повинні враховувати довшу перспективу. Але чи такі швидкі зміни, котрі зараз відбуваються у цій сфері, не обмежують отієї перспективи?
- Це швидші зміни, що стосуються правових норм та створення, як ви сказали, базової інфраструктури. Але на підготовку і, як це називає міністерство, підтримку цілої екосистеми електромобільності є ще трохи часу. Насамперед тому, що автомобільні концерни негайно не покинуть виробництва автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння. Попри численні обіцянки, що у найближчі роки буде багато новинок у цій галузі, це все ще не буде масове виробництво. У зв’язку з цим в нас є, наприклад, кілька років на те, аби підготувати нову інфраструктуру, місця в нових житлових будинках, на яких ми зможемо такі автівки заряджати. І є зараз час і місце, а також, як здається, кошти, аби проводити дослідження, принаймні у вищих навчальних закладах, над технологіями, які ми зможемо застосувати у майбутньому. І є час на те, аби підготуватися до появи на дорогах транспорту із автопілотом, тобто робити наші міста більше «smart».
- А чи такі технології рентабельні, чи вони взагалі дешевші? Ціни на класичне пальне впливають загалом на всі інші ціни на ринку – на ціни на продовольство, одяг тощо. Якщо, отже, ми застосуємо такого роду нові технології, тобто альтернативне пальне, як це вплине на цілий ринок?
- Тут також ми повинні дивитися далеко у майбутнє, адже наша економіка має змінитися. І вона також не зміниться протягом року, двох або навіть трьох. Якщо, як це кажуть політики, ми повинні стати виробниками високих технологій, якщо ми хочемо змагатися за те, хто вироблятиме великі речі, на яких багато заробить, а хто буде підрядником і виробником компонентів, то ми повинні взяти до уваги такий елемент, що буде вписаний до нашої економіки – і ми лише зараз цього вчимося – це економіка із замкненим циклом. Про електромобільність у відриві від економіки із замкненим циклом говорити не можна. Також ми не можемо цього робити незважаючи на зміни в енергетиці. Якщо всі ці елементи ми вміло з’єднаємо, то, як гадаю, протягом 10-15 років кошти виробництва значно зменшаться. Проте, на початку, аби можна було щось на цьому заробити, треба буде в це інвестувати.
- А чи самі поляки як суспільство готові до цього? Адже вже давно функціонують певні звички, яких за день одним законом не змінити. Що інвестування в електромобілі дасть підприємцям вже сьогодні? І тут йдеться не про перспективу кількох років – з чогось треба починати вже зараз, і повинні діяти якісь заохочення, пільги, що допомагатимуть підприємцям пересісти на новий транспорт. Чи це справді буде вигідно?
- І так, і ні. З перспективи мешканців великих міст – безперечно: буде тихіше, чистіше, ми не задихатимемося від смогу. Для фірм заохочення у вигляді 3,1% акцизного збору на електромобілі – це небагато; більші амортизаційні компенсації – це також не занадто приваблива форма заохочення. Натомість, є такі фірми, що віднесуться до такої можливості як до просуспільної діяльності, як буття таким лідером зміни. І як сьогодні модним є виконання волонтерської праці, так і модною стане їзда тихим електротранспортом. Натомість, на даний момент важко передбачити, в якому саме напрямку піде розвиток електромобільності. З ким я не розмовляю з представників галузей, пов’язаних з електромобільністю, вони не знають, яких форм вона набуде.
- Але це був би дуже дивний крок підприємців. Можна зрозуміти, що вони б керувалися мотивом дбання про навколишнє середовище. Але насправді важко собі уявити бізнесмена, який інвестує у щось і не має уявлення, що буде далі…
- Так. Але не забуваймо, що ще 15 років тому, скажімо, засоби телекомунікації знаходилися в тому самому місці. Важко було собі уявити, що люди не просто носитимуть із собою телефони, котрі не лише матимуть дотиковий екран, але й будуть спроможні робити фотографії тощо… Сьогодні ж виявляється, що без такого телефону ведення простої малої фірми є чимось дуже складним, бо з телефона ми можемо перевірити свій банківський рахунок, зробити собі архів даних. Маємо в ньому вже цілий світ, тобто доступ до величезної бази даних, які можемо швидко аналізувати. У зв’язку з цим, автівка буде чимось іншим, ніж те, що ми сьогодні під нею уявляємо. Це буде якийсь елемент глобального транспорту. Бо якщо ми вже матимемо справу з транспортом на автопілоті, то він перестане бути індивідуальним – ми ділитимемося ним із іншими…
А час покаже, як все це виглядатиме вже за декілька років. Я нагадаю, що нашею гостею була Аґата Жендовська з інтернет-сервісу BiznesAlert, з якою ми говорили про нові перспективи, які відкриває нам використання сучасного електротранспорту.
PR24/А.М.