У Польщі тривають дебати між експертами ринку праці про те, чи українці, разом відкриттям для України безвізового режиму з ЄС, виїдуть далі на Захід чи все ж таки, залишатимуться працювати у Польщі. Сьогодні прозвучать дві думки на цю тему.
Спершу пропоную розмову з Анджеєм Кубісяком з чи не найбільшої рекрутингової фірми Work Service. Експерт вважає, що українська трудова міграція в Польщі носить здебільшого тимчасовий характер:
«Виникає він здебільшого через те, що на польському ринку праці, особливо у воєводствах Центральної, Південної та Західній Польщі, де спостерігається дуже низький рівень безробіття, не вистачає робочих рук. Не одного роботодавця це дуже здивувало і вони почали більш прихильно споглядати на працівників з-за кордону, щоб під час рекрутаційних проектів латати поточні діри. Адже, уявіть собі роботодавця, який має відповідні замовлення і контракти, а тут раптом бракує робочих рук. Тому він і намагається черпати людські засоби з-за кордону, а звідти прибуває все більше працівників».
Чи щось зміниться у справі працевлаштування працівників з України, чи варто очікувати якихось нових тенденцій у новому році?
«Я думаю, що переломним роком на ринку праці був 2016 рік. Адже ми перейшли своєрідний психологічний бар’єр понад мільйона українців, які приїхали на роботу до Польщі. Це показує масштаб потреб у таких працівниках. Але, коли ми візьмемо для порівняння кількість працюючих в польській економіці (це дещо більше 16 мільйонів), то ми усвідомимо, що сьогодні кожний 16-17-й працівник – це іноземець, більшість з яких прибули з України.
Цього року також можемо сподіватися подальшого напливу таких осіб до Польщі.
Більшість, хто приїжджає до нас працювати, користується формою заявок, тому мають дозвіл працювати тільки протягом шести місяців. Люди влаштовуються в торгівлі, на виробництві чи у галузі логістики. Бо цей, 6-ти місячний, період не сприяє тому, щоб людина працювала за набутою нею спеціальністю».
Анджей Кубісяк каже, що у Польщі часто не вистачає працівників у секторі ІТ, у Центрах бізнесових послуг, чи серед так званих кваліфікованих технічних працівників (зварювальники, токарі, оператори машин), але правила влаштування цих спеціалістів не дозволяють заповнювати ці прогалини протягом згаданих шести місяців. А працівники, що прибули на такий короткий час намагають за цей період заробити якнайбільше і часто хочуть працювати на більше, ніж одну ставку:
«Бо це такий період, коли люди здобувають кошти, які пізніше переказують до своєї країни. І на цьому втрачає також польська економіка, бо за таких умов, українці дуже мало коштів витрачають у Польщі. Згідно з дослідженнями Національного банку Польщі, лише кожен третій злотий, який заробляється в Польщі, отоварюється на місці».
Чи таку ситуацію можна змінити?
«Сподіваємося, що цього року, в рамках Євросоюзу, буде впроваджено безвізовий рух. Посли ЄС вже наприкінці минулого року затвердили цей проект і здається, що найближчими тижнями можемо сподіватися, що він стане реальністю. Це великий виклик для польського ринку праці, бо ми повинні усвідомити, що скасування візового режиму не тільки полегшить в’їзд українців, наприклад, до Польщі, а й до всіх країн Європейського Союзу. Тобто й до таких економік, як наприклад, Німеччина, де все ще існують вакантні місця для 700 тисяч осіб, і ці місця праці в тричі більше оплачуються, ніж у Польщі. Це призведе до того, що багато українців, які обирали наш ринок праці, з успіхом зможуть виїхати до Німеччині, Франції чи Голландії і там реалізовувати свою професійну роботу.
Тому, якщо цей мільйон працівників відплине на Захід, то багато наших фірм, щоб реалізувати нинішні контракти і замовлення матимуть неабиякі проблеми. Особливо коли говорити про такі важливі для економіки сектори, як виробництво, логістика, будівництво».
Тому, експерт пропонує залучати для українських працівників на річний чи дворічний період, так звані, зелені карти. Це дозволило б працівникам увійти на певну кар’єрну стежку, задомовитися у країні над Віслою:
«Мені здається симптоматичним фактом, є те, що коли ми подивимося на дані про фінансові потоки поляків, які нині перебувають за кордоном (2,5 млн в еміграції). У першому кварталі минулого року дійшло до такої ситуації, що поляки з-за кордону надіслали до Польщі менше грошей, ніж українці переслали з Польщі в Україну. Парадокс полягає в тому, що нас за кордоном у два з половиною рази більше, ніж українців у Польщі. Причому та більша група поляків за кордоном заробляють набагато більші гроші – у фунтах, євро чи в іншій твердій валюті.
Це також показує, що модель еміграції поляків, змінилася. Вони все більше засобів споживають там, на місці. А ми українцям не даємо шансів залишатися у нас на довше, тому вони й не поспішають витрачати тут багато грошей».
Тож, Анджей Кубісяк з рекрутингової компанії Work Service переконує, - якщо поляки хочуть конкурувати із західною економікою у боротьбі за українських працівників, то повинні створити відповідні умови і перспективи працевлаштування в Польщі. Зарплатами поляки конкурувати не зможуть, але створити привабливі умови працевлаштування, – можуть.
Директор Центру досліджень юридичних і економічних проблем сучасної міжнародної міграції при Вищій банковій школі у Вроцлаві Ізабела Врубель нагадує, - у разі скасування віз для українців, особа, яка матиме бажання перебувати у євросоюзній країні більше, ніж 90 днів, все одно повинна оформляти візу і що на ринок праці це явище не вплине:
«Мені здається, що ситуація на євросоюзному ринку праці у зв’язку зі скасуванням віз для українців не дуже зміниться. Уявіть, що вже тепер до Євросоюзу в’їжджати без візи Шенген можуть громадяни з понад 50 країн. Тому мільйони громадян третіх країн вільно подорожують до Євроспільноти.
Звернімо також увагу на ціль Шенгенської візи, вона ж не служить для заробітків, її видають для туризму, для родинних і бізнесових відвідин. Тож, особливого вливу на ринок праці тут очікувати не варто.
На польський ринок праці скасування віз для українців певно вплине таким чином, що скоротиться час очікування польського роботодавця на прибуття українського працівника. Адже процедура отримання візи була і коштовна і дуже складна».
Ізабела Врубель також наголошує для інформагентства Newseria.pl , що безвізовий рух пожвавить туристичний рух, а запрошені науковці, музиканти чи письменники з України вже не будуть переживати за те, чи встигнуть отирами візи, аби своєчасно прибути на конференцію чи концерт. Збільшення еміграції з України також не варто очікувати, бо разом з відкриттям безвіза, ЄС запускає механізм можливого їх блокування на 9 місяців. «Тож, ситуація буде під контролем, а різкого збільшення відвідувачів Польщі також не настане», - каже експерт.
PR/Newseria/В.П.