Є така галузь у польській економіці, яка останніми роками постійно підвищує свої показники – ринок яхт, моторних човнів класу люкс, водних скутерів, понтонів, катамаранів. Майже усі ці експонати днями можна було побачити у польській столиці.
Це був 28 Ярмарок водного спорту і відпочинку «Wiatr i Woda» («Вітер і Вода») за участю польських і закордонних виробників океанічних та озерно-річкових суден. Такі заходи у Польщі здобули велике зацікавлення, адже тут не тільки відпочинок чи спорт, а й туризм і бізнес.
Секретар редакції журналу водного спорту «Żagle» («Вітрила») Єжи Клявінський добре знає, що сектор яхт і човнів у досконалій формі, а 2016 року передбачається 10-відсоткове зростання виробництва, адже тільки минулого року на польських яхтових корабельнях було збудовано 17 тисяч яхт і човнів. Велику роль у розвитку галузі відіграють власне подібні виставки-ярмарки:
– Ярмарок «Wiatr i Woda» відбувається двічі на рік – на початку весни у Варшаві, а другий раз на зламі літа й осені в Ґдині. Там він розміщується у Ґдинському яхтовому порті, безпосередньо на воді, де є можливість показати, наприклад, ті великі човни, які через свої габарити не можуть вміститися у цих залах – великі катамарани чи дуже масивні яхти, які також виробляються в Польщі, але які або тяжко привезти до Варшави, на цю виставку, або неможливо їх тут поставити.
А починаючи з цьогорічного листопада «Wiatr i Woda» проводитиметься ще й у південному польському місті – Катовицях. Відомо, що на Сілезії люди також люблять займатися плаванням і мають різноманітні вітрильні клуби. А крім цього, там такий ярмарок можуть відвідувати й сусіди – чехи, словаки, може й австрійці і німці, – каже Єжи Клявінський.
Тож, виходить, що у Польщі суднобудівна галузь сьогодні (після певного періоду гальмування), знову успішно розвивається, з’являються нові конструкції, нові елементи обладнання, нові пропозиції різних послуг, а експорт згортатися й не думає:
– Все вказує на те, що через кілька років ми вже будемо справжнім гігантом, тим більше, що наші яхти вже з’являються за океаном: у Сполучених Штатах, Австралії і Японії.
Можливо, що варшавський ярмарок стане ніби переломним моментом у галузі, адже він може бути місцем, куди приїжджатимуть імпортери польських яхт. Саме цього й прагнуть організатори, – аби імпрези водного спорту і відпочинку у Варшаві, Ґдині і, можливо, й у Катовицях стали візитівкою усієї польської вітрильної промисловості, щоб тут можна було побачити найсучасніший на польському ринку асортимент. Польська Палата яхтової промисловості та водного спорту Польські Яхти прагне, аби такі ярмарки приваблювали й відвідувачів сусідніх країн, – каже Єжи Клявінський.
Які сьогодні найбільші польські виробники?
– У Польщі є кілька великих підприємств, зокрема: Delphia Yachts з Олєцка, Balt-Yacht і Ślepsk в Авґустові, Galeon – велика фірма з Ґданська, яка, здебільшого, виробляє моторні яхти, ґданський Sunreef-Yacht спеціалізується на великих катамаранах класу люкс, один екземпляр, до речі, став власністю катарського шейха.
Звичайно, що існують також і менші судновиробники, які переважно випускають невеликі прибережні і озерні яхти здебільшого на німецький ринок: Sułkowski чи верфі з півдня Польщі, які пропонують недорогі і прості, але доброї якості яхти, – каже Єжи Клявінський.
Хто найбільший конкурент польських виробників у Європі, зокрема, менших яхт?
– Відповісти тут непросто, бо, правду кажучи, асортимент яхт до 9 метрів великі виробники залишили іншим і тепер вони не можуть нас наздогнати. Натомість якби ми хотіли назвати якусь національну галузь, то це французька яхтова промисловість. До речі, французи мають також своє виробництво у нашій Оструді, і успішно збувають човни не тільки на європейський, а й на інші ринки, – каже Єжи Клявінський.
Найбільша яхта у Польщі нині будується у Щеціні – це моторний човен довжиною 74,5 метра, ширина, – майже 13 метрів, вага 520 тонн. Такий великий корпус майструє фірма з містечка Сьвіноуйсьцє G+K Steelcon на замовлення закордонного судновласника, а фінальну роботу здійснюватиме німецька верф. Тож, у чому ж, все-таки, секрет успіху польських яхтовиків?
– Якщо йдеться про польські вироби, то вони сучасні і солідно зроблені. Думаю, саме це часто викликає захоплення тих, хто знає специфіку цієї промисловості. Робота з ламінатом, з чого зроблений корпус судна, вимагає дуже солідної ручної роботи, вона у нас все ще порівняно недорога, а ті, хто будують яхти у невеличких верфях для закордону, це працівники високої кваліфікації, їх можна сміливо назвати технічною елітою, вони активно впроваджують технічні інновації і нові технології.
І тому, наприклад, світова марка Quicksilver, яка пропонує моторні яхти невеликого розміру, 80-90% корпусів для фактично американських човнів замовляє у Польщі, – каже Єжи Клявінський.
Не міг не запитати співрозмовника про ціни, адже ж вважається, що яхти – це справа людей заможніших.
– Ціни в Польщі, на жаль, досить високі, відтак приблизно 80% виробів польської яхтової промисловості йде на експорт. Тому поляки вдало презентуються на виставках-ярмарках в Італії, Франції, Німеччині.
Ось, наприклад, неподалік нас розміщена експозиція фірми Parker Poland, яка успішно продає свої яхти на водяних салонах у Франції чи Італії. Для поляків ціни яхт досить високі, тому ми часто купуємо такі човни у чартерних фірмах або з вторинного ринку, тобто ті, які раніше вже кимось використовувалися, – все залежить від гаманця.
Тому польська яхтова промисловість помірковано вкладає кошти у промоцію та рекламу на своєму, польському ринку, популяризація в основному відбувається за кордоном. Але, бувають випадки, коли поляки купують човни безпосередньо на ярмарку і звідси вивозять покупку до себе. На ярмарку «Wiatr i Woda» можна придбати яхту відразу від виробника або зробити замовлення. Тому ця імпреза водного спорту і відпочинку й проводиться напередодні сезону, щоб до травня-червня можна було виконати відповідне замовлення клієнта, – каже Єжи Клявінський.
Зазначу також, що минулими роками у виставці водного спорту і відпочинку «Wiatr i Woda» брали участь представники з України, зокрема її, так би мовити, старожил – мариністичний журнал «Шкіпер», компанії Александр-Яхтс, UMS, Kolibri, Бриг та інші. Цього року українців у Варшаві не було.
Володимир Прядко