Минулого тижня в замку у селищі Красічин, що неподалік прикордонного Перемишля, відбулася V міжнародна конференція “Польсько-український кордон: шанс чи бар’єр для соціально-економічного розвитку”. Дводенні дебати організувала Польсько-українська господарча палата. На конференції у Красічині не було міністрів чи топових бізнесменів, а в обговоренні економічної ситуації та можливої співпраці взяли участь, перш за все, представники прикордонних регіонів, фондів та фірм, більшість з яких діють і на польському, і на українському ринках.
Один з учасників конференції зауважив, що у боротьбі за ринки інших континентів, Польща “загубила” Україну, проте керівник департаменту промоції і двосторонньої співпраці Міністерства економіки Польщі Ельжбєта Бодьо заперечила:
- Ні, ми Україну не втратили. Наші активні минулорічні дії в рамках програми активізації експорту на обраних ринках (через втрати в Росії - півмільярда $ та в Україні – 400 млн. $) були наслідком пошуку інших ринків для фруктів, овочів, м’яса, машин та устаткування. Якщо ж говорити саме про Україну, то ми її кваліфікуємо як перспективного і пріоритетного партнера. Ми створили чотири великі галузеві програми і протягом трьох років за участю української сторони та Польсько-української палати успішно їх реалізували: форуми, ярмарки, місії, зустрічі. Минулий і теперішній рік все ще залишаються нелегкими у наших взаєминах, ми всі знаємо яка була ситуація. Але, після візиту прем’єр-міністр Еви Копач до Києва, після розмов з прем’єром Арсенієм Яценюком маємо чітке завдання: відновити та розвинути діалог в економічній та політичній сферах. В найближчий період на різних рівнях відбудеться кілька нових зустрічей, - каже Ельжбєта Бодьо.
Експерт з Міністерства економіки також наголосила, що не дивлячись на те, що вже десять місяців Україна, згідно з Угодою про поглиблену зону вільної торгівлі, без мита постачає свої товари до Євросоюзу, польським виробникам це, поки що, не перешкоджає. На питання “Чому Польща надасть Україні кредит у розмірі лише ста мільйонів євро?”, відповіла: “Панове, почнімо зі ста мільйонів...”:
- Кредит може бути поновлювальним, покажімо, що нам вдалося швидко і ефективно його загосподарювати. Існує багато проектів, на які цей кредит міг би бути призначений, наприклад, на прикордонну інфраструктуру чи на залізничне сполучення, або на пристосування українських теплоелектростанцій до польського вугілля, тощо, - каже Ельжбєта Бодьо.
Учасники конференції запропонували використати польські кредитні кошти саме на будівництво автошляхів з українського боку, що прямують до польського кордону. Так, зокрема вважає і заступник голови Польсько-української господарчої палати Олег Дубіш…
У колишнього міністра економіки Яцека Пєхоти, який останніми роками очолює Польсько-українську господарчу палату, ми запитали про економічні тенденції у взаєминах наших країн:
- Серед польських підприємців переважає – слушне на мою думку - переконання, що кризова ситуація в Україні народжує нові можливості, потреби відбудови українського ринку. А потреби розвитку української економіки є і будуть величезні, і тут можна добре використати потенціал польських фірм. Сьогодні ми, в Палаті, спостерігаємо збільшення запитів про ситуацію в Україні, про окремі галузі, про можливих, потенційних партнерів. Тобто, поки що це час очікування, це ще не входження на український ринок нових фірм чи суб’єктів, бо всі усвідомлюють ризик, який з цим пов’язаний, - каже Яцек Пєхота.
Тим часом, ті українські фірми, які раніше діяли на російському чи інших східних ринках, маючи свідомість дороги, що її обрала Україна до Європейського Союзу, починають шукати спосіб входження на польський ринок:
- Тому ми все частіше допомагаємо українським фірмам знайти своє місце чи партнерів з польського боку. А з другого боку, в Польщі з’являються українці, які вже нагромадили фінансовий капітал. Вони не шукають конкретні галузі чи сфери, вони шукають проекти, які стали б певною, стабільною інвестицією на майбутнє. Йдеться також про малі, середні та й великі фірми, які дотепер працювали на замовлення російських партнерів. Є, наприклад, велика українська фірма, яка була одним з головних підрядників російського Ґазпрому, вона діяла на закордонних ринках. Ця компанія різко втратила контракти і тому сьогодні шукає можливості подальшої роботи в Європейському Союзі. Є великі українські підприємства чи концерни, які раніше постачали на російський ринок продукти, наприклад, у сфері продовольства, тому вони бачать перед собою перспективу необхідності увійти на польський чи інші європейські ринки. Так що це стосується різних сфер і галузей, – каже Яцек Пєхота.
Згідно з останніми статистичними даними, польський експорт в Україну різко зменшився, а український до Польщі зростає:
- Так, одностороннє впровадження Європейським Союзом правил підписаної з Україною угоди про поглиблену зону вільної торгівлі, сприяло тому, що українські товари потрапляють на ринок ЄС без митних перешкод і Україна дійсно використовує таку нагоду, її експорт до Польщі, на інших європейських ринках зростає. Тим часом, польський експорт до України зазнав драматичного сповільнення – майже 30%. З одного боку, це пов’язано з митними обмеженнями, але найбільше з девальвацією гривні. Це призводить до того, що польські товари чи послуги стали набагато дорожчими для українських імпортерів, тому ми стали менш конкурентоспроможними, – каже Яцек Пєхота.
Бізнес постійно задумується над тим, - що ж буде далі?
- Справді нелегко передбачити як поведе себе “великий брат”, як у подальшому виглядатимуть взаємини з сепаратистами, чи вдасться стабілізувати ситуацію на Сході (бо тяжко собі уявити, щоб в умовах збройного конфлікту постійно й успішно впроваджувати реформи), як розвинеться внутрішня ситуація, хоча б з українськими олігархами. Як усі ці чинники вплинуть на ситуацію української держави. Я вірю і розраховую, все ж таки, на те, що переможе, з одного боку патріотизм, а з другого, – почуття відповідальності усіх учасників, можна сказати, внутрішнього українського конфлікту. І Україна буде наполегливо втілювати у життя відповідні правила, успішно використовуватиме допомогу Заходу і в перспективі інтегруватиметься з Євросоюзом, щоб через певний час відчути корисні наслідки від такої інтеграції, - каже Яцек Пєхота.
До міжнародної конференції “Польсько-український кордон: шанс чи бар’єр соціально-економічного розвитку” ми ще повернемося і в наступних передачах рубрики Економіка і Бізнес.
Володимир Прядко