У Польщі продовжують пошук і підготовання до експлуатації покладів сланцевого газу. Хоча діється це тепер не так швидко, як передбачалося, на польських полях – від моря аж до гір – спеціальна великогабаритна техніка, бурові установки, польські і зарубіжні спеціалісти шукають це неконвенційне паливо.
Директор у справах розвитку компанії United Oilfield Services Цезари Філіпович дуже добре знає і український паливний ринок, адже свого часу він був генеральним директором польсько-українського СП «Сарматія» та керівником представництва «Укртранснафти» у Варшаві.
Цезари Філіпович намагається відповісти на питання, де першими почнуть добувати газ – в Польщі чи в Україні?
– Як поляк, я хотів би, щоб у Польщі, але як великий приятель України, я абсолютно не буду сумувати, якщо перше виробниче буріння сланцевого газу буде задіяно в Україні. Бо якщо в будь-якій з цих двох країн почнеться промислове видобування, то цю лавину вже не вдасться затримати. І не тільки в Польщі чи в Україні, а й в інших сусідніх країнах у великих масштабах почнеться видобування цього альтернативного палива.
Яка специфіка умов пошуку сланцевого газу, адже наші дві країни належать до різних систем – Польща в Євросоюзі, Україна – ні?
– Я сьогодні у своєму виступі цитував слова прем’єр-міністра України, який сказав, що «екотерористів в Україні не буде, бо ми не підлягаємо праву Європейського Союзу». Я говорив про це, звичайно, жартівливо, але мушу визнати, що активні дії українського уряду, що заохочують інвесторів, починають приносити результати.
Великі світові гравці Shell, ExxonMobil і Chevron декларують готовність вкладення великого капіталу у пошук сланцевого газу на території України і ми, як поляки, не маємо щодо цього якихось ревнощів. Так як я кажу: успіх у цій справі, без значення, з якого боку кордону, – буде нашим спільним успіхом і відкриє нам шлях до видобування сланцевого газу.
Де сланцевого газу більше – у Польщі чи в Україні?
– Мабуть, ані польські, ані українські геологи ще цього не знають. Треба справді здійснити багато бурінь, щоб сказати як багато газу у сланцях. Бо, що він там є – сумнівів нема. Треба, щоб його під комерційним оглядом було там достатньо багато, аби його добування було вигідним, щоб ця справа розвинулася до промислових масштабів. Необхідно знати, чи існує таке накопичення сланцевого газу, яке б оправдовувало його видобування у промисловому масштабі. Це вплине на майбутнє видобування газу з ущільнених та сланцевих порід, як у Польщі, так і в Україні, адже ми говоримо про той самий сланець з обох боків кордону.
Тобто, в Польщі сланцевий газ ще не використовується?
– Ні, використання сланцевого газу у промисловому масшабі ще немає, хоча у кількох свердловинах було наскільки багато палива, що цей газ виходив і на верхівці бурильної установки його, у так званій «свічці», спалювали. Бо ще немає відповідної інфраструктури, його ще не можна було підключити до системи, але ці буріння багатообіцяючі. Йдеться, наприклад, про минулорічні буріння польської нафтогазової компанії PGNiG в місцевості Любоціно (Lubocino), на морському узбережжі, неподалік Ґданська.
У Варшаві відбувся IX Конгрес нової промисловості, де обговорили й проблеми сланцевого газу.
Не так давно писали, що вже наприкінці цього року в одній з приморських місцевостей сланцевим газом почнуть опалювати житлові будинки, але здається, що з цим повідомленням поспішили.
– Від знайдення місця для свердління до експлуатації газу, до можливості його пересилання, повинно минути трохи часу. Чи цей газ буде для місцевого ринку чи для газової елетростанції, яка діє у Вейгерові, – безумовно, коли газ буде функцінувати у промисловому масштабі – ринок для його використання знайдеться.
Тим часом, у Польщі чути думки представників різних, наприклад, громадських організацій про потенційний ризик, що пов’язаний з видобуванням сланців. Йдеться зокрема про небезпеку забруднення ґрунтових та поверхневих вод. Піддається також під сумнів метод гідравлічного розриву пластів, завдяки якому газ видобувається за допомогою сильного напору води, створюючи тріщини у гірських породах, – при цьому застосовуються сильні хімічні речовини.
Професор Мар’ян Гарасим’юк з відділення науки про землю та просторової економіки Люблинського університету Марії Складовської-Кюрі (UMCS) каже, що нинішні дискусії в Польщі довкола сланцевого газу, – це лише вступ до справжнього обговорення, яке почнеться тоді...
Професор Мар’ян Гарасим’юк (UMCS)
– Коли ми матимемо конкретну інформацію – є стільки-то газу, його правдоподібна ціна у час експлуатації складатиме стільки-то й стільки-то і тоді ми будемо дискутувати конкретно.
На жаль, сьогодні існує занадто багато демагогії, фальшивих інформацій, тому нині дискусія про сланці не є конкретною і більше призводить до плутанини в головах багатьох людей, які чують радикально різні погляди, а такого в інформаційній політиці робити не можна.
Експерт з Люблина переконаний, що найбільші проблеми довкола сланцевого газу в Польщі знаходяться в правовому полі:
– Спершу треба підготувати усі правові норми, пов’язані з проблемами експлуатації сланцевого газу. Поки що більшість фірм, які шукають у Польщі таке паливо, – це міжнародні фірми, які витрачають свої, а не державні чи громадські гроші.
Якщо ми в Польщі говоримо про витрату державних коштів, то це стосується лише двох, державних фірм: Orlen і PGNiG. І ми повинні задуматися, чи на нинішньому етапі пошукових робіт, спрямування великих грошей на ще не певний інтерес, пов’язаний зі сланцевим газом, – це раціонально?
Професор Мар’ян Гарасим’юк говорить, що засоби сланцевого газу будуть в Польщі відомі протягом найближчих двох років:
– Якщо буде відомо, скільки сланцевого газу і які умови його видобування, тоді фірми, що отримають концесії на експлуатацію, матимуть три-чотири роки на підготовку до експлуатації. Тобто, найраніше перший газ промислового значення, може попливти із задокументованих покладів приблизно через десять років.
На сьогодні у Польщі здійснено 31 розвідувальне свердління сланцевого газу. До 2021 року їх може бути вже 309.
Експерт варшавського Центру суспільно-економічного аналізу Мацєй Соболєвський каже, що сектор сланцевого газу може стати для Польщі імпульсом розвитку, що його можна буде порівняти навіть зі вступом Польщі до Європейського Союзу.
Володимир Прядко