Він народився під Краковом. Жив в Італії, Німеччині, Сполучених Штатах та Мексиці. Повернувся до Польщі у середині 90-х, але знову залишив країну у 2008-му. Однаково цікавився і мистецтвом, і політикою. До життя ставився із вишуканим сарказмом та гіркуватою іронією.
Славомір Мрожек дебютував у польській літературі ще в 50-х роках минулого століття. Найбільшу славу автору принесли навіть не численні фельєтони та оповідання, а театральні п’єси. Мрожека поряд з Вацлавом Гавелом, Ґюнтером Ґрассом та Еженом Йонеско зараховують до корифеїв театру абсурду. П’єси «Танго» та «Емігранти» неодноразово виставлялися в Польщі та за кордоном. Головні мотиви його творів: конфлікт особи та групи, ставлення до історії та вічних цінностей, полеміка з польським національним романтичним міфом. В одному з інтерв’ю Польському радіо Мрожек зізнавався, що не любить думками повертатися до своїх текстів:
- Я не розмірковую над собою, тим собою, який вже лежить в архівах. Того мене вже класифікували. Мене ж цікавить процес, який точиться у цей момент. Вважаю, що саме таке ставлення тримає мене при житті. Якщо б я почав роздумувати над тією масою літературної продукції, яку я створив, мене б вже не було.
Польське телебачення у 1997-му році зробило фільм про митця під назвою «Мрожек представляє». В декораціях свого мексиканського ранчо Мрожек розповідав про життєві перипетії та процес творчості:
- Аби щось до тебе прийшло, треба спершу звільнити місце для цього нового. Тому я часом виїжджаю до Мексики, або до села під Варшавою тижні на два – все одно куди. Аби тільки можна було заспокоїтися та звільнити місце в голові.
Директор Інституту літератури Ґжеґож Ґауден не має сумнівів, що 15 серпня помер один з найважливіших польських письменників ХХ століття:
- Це була людина, яка мала колосальний міжнародний авторитет. Це дуже сумна новина для всіх нас. Нам буде бракувати його холодної іронії та відстороненого ставлення до світу й до Польщі, а це нам потрібне. Я б хотів нагадати, що письменник колись мав інсульт, і йому довелося фактично заново вчитися писати та говорити. Він це зробив, будучи вже немолодою людиною, це свідчить про незломний характер та цілеспрямованість.
Головний редактор «Літературного журналу Книги» Пйотр Доброленцький стверджує, що Славомір Мрожек був, мабуть, найбільш відомим сучасним польським драматургом:
- Я належу до покоління, для якого Мрожек був дуже важливим. Славомір Мрожек та Вітольд Ґомбрович – вони створили обличчя польської сучасної драматургії. Зараз ці два імена поєдналися в небі.
Режисер та актор Єжи Федорович наголошує, що творсість Мрожека важлива для кожного актора:
- Мрожек супроводжував мене протягом всього театрального життя. Спектакль «Забава» за п’єсою Мрожека мали в репертуарі всі польські театри. Моїм першим досвідом була ще вистава «Індик», котру ставив Старий театр. Непересічною подією у культурному житті була прем’єра «Танго» у Варшавському сучасному театрі в режисурі Яроцького. Спектаклі за Мрожеком це було як удар блискавки.
Літературний критик Томаш Яструн згадує, що характер Мрожека сильно відрізнявся від його літературних героїв:
- Це була дуже привітна, дуже мила людина. Людина, яка відчувала смуток, розпач, страх, дуже скромна. Він дуже відрізнявся від своїх іронічних, легких літературних творів. Був людиною з великим шармом.
Хоч Славомір Мрожек більшу частину життя прожив поза Польщею, мав французьке громадянство, як додає Яструн – серцем та душею митець ніколи не залишав країни над Віслою:
- Він завжди був у Польщі. Все, що писав, було дуже польським. Закорінене у нашій реальності, наших проблемах, історичних трагедіях, мало риси нашого почуття гумору, так само як і нашого браку почуття гумору. Мрожек був дуже польським письменником незалежно від того, де перебував.
Останній раз письменник відвідував батьківщину два місяці тому, беручи участь у варшавському книжковому фестивалі BestBooks. Тоді ж драматург був присутній на прем’єрі спектаклю за його п’єсою «Карнавал, або дружина Адама» у Польському театрі. Літературне видавництво у Кракові цього року видало книгу «Карнавал» Мрожека та останній том його щоденників. Письменник мав приїхати до Польщі на презентацію. Смерть письменника для всіх стала несподіванкою. Говорить директор Літературного видавництва Анна Заремба-Міхальська:
- Славомір Мрожек помер у шпиталі в четвер о першій годині ночі. Він ліг на доволі просту операцію, після неї добре почувався. У п’ятницю він вже мав залишити лікарняну палату, в середині вересня ми чекали на нього у Варшаві, в жовтні – у Кракові.
Режисер Казімєж Кутц визнає, що Польщі бракуватиме Мрожека. Його постать та його творчість мали великий вплив на повоєнне мистецьке життя в країні:
- Після війни він був такою собі машиною, що виробляла оригінальне польське почуття гумору. Вміння дивитися на життя зі сторони, як кажуть польською – з дистанцією. Ця культура, котра прижилася у нас, вона походить від Мрожека. Він міг все звести до лапідарності, абсурду, браку логіки, а це було безмежно смішним та дуже потрібним.
Режисер Мацєй Енґлєрт згадує, що незважаючи на всі досягнення, Мрожек увесь час шукав свого місця в світі:
- Він хотів знайти у собі європейськість. Але коли вже виїхав, чи радше – втік до Європи, це вже була не та Європа, про яку ми мріяли. У Мексиці він теж не знайшов свого місця. Він завжди був у подорожі, шукаючи ідеальне місце для своєї творчості.
На місце свого вічного спочинку письменник обрав Краків. Там його і поховають на початку вересня. Сам Мрожек колись сказав, що багато думає про смерть. Про смерть як сюжет. У щоденнику ще в 60-і роки драматург написав, що світ перешкоджає йому жити. Вустами головних героїв п’єси «Танго» Мрожек промовляв: «Смерть – чудова форма. Але трохи нежиттєва».
IAR/О.Б.