Про Україну і Росію на азовському фронті пише Пьотр Андрусєчко для часопису «Gazeta Wyborcza». В тіні конфлікту на Донбасі розігрується новий – це боротьба за домінацію у водах Азовського моря. Наразі мирна. Але Київ серйозно побоюється військової інтервенції Москви.
Лише 24 липня російські прикордонники затримали для перевірки в Азовському морі п’ять суден, котрі йшли до українських портів. З середини квітня таких випадків було вже понад 150. Спочатку такі перевірки відбувалися неподалік Керченської протоки, яку після анексії Криму контролюють росіяни, але тепер часто вони мають місце поблизу українського узбережжя або у центрі Азовського моря, де кораблі тримають навіть до трьох діб.
«Це зумисна політика Російської Федерації, яка спрямована на те, щоб заблокувати захід в Азовське море. Фактично зруйнувати економіку двох морських портів – Бердянська і Маріуполя», - заявив 11 липня в ефірі Радіо Свобода міністр інфраструктури Володимир Омелян. За його словами, ситуація загрозлива, і не лише українська влада повинна звернути на неї свою увагу. Симетрична відповідь на дії Москви полягала би в накладенні санкцій на чорноморські порти Росії як з боку України, так і з боку інших держав, - зазначив міністр.
За даними української військової розвідки, у травні Росія перекинула до Азовського моря близько 40 морських суден. 16 липня в ефірі телебачення ICTV президент Петро Порошенко заявив, що надалі посилюватиме оборону Маріуполя, у тому числі й з боку моря. На його переконання, агресори не відмовилися від плану захопити це портове місто. У цьому контексті віце-адмірал Сергій Гайдук запропонував нещодавно, аби Україна встановила в Азовській акваторії міни, оскільки лише так можна захистити узбережжя від нападу з моря. Однак, військовий експерт Михайло Самусь переконує, що наразі головною метою Москви є захоплення повного контролю за навігацією на Азові.
Однією з проблем, яка стає на перешкоді у вирішенні ситуації, що склалася, є договір про використання Азовського моря, до підписання якого, як зазначає автор статті, Москва змусила Київ у грудні 2003 року. У тексті договору є, зокрема, пункт про те, що ця акваторія є історично внутрішнім морем Росії та України, а кордони у ньому має бути визначено окремим договором (котрого, зрештою, не було підписано). Отже, на основі цього документу Росія отримує право на перевірку суден, і одним зі способів їй у цьому завадити, на переконання Андрія Клименка з «BlackSeaNews» та Володимира Огризка, колишнього міністра закордонних справ, була б одностороння денонсація Україною порозуміння 2003 року.
А.М.