ЗМІ: Українці на польському ринку праці

Українці не врятують польського ринку праці, – наголошує у розмові з виданням «Puls Biznesu» експерт Економічного інституту Національного банку Польщі Йоанна Тирович. Польська експерт заявляє, що нині ми не в змозі відповісти на питання, чи перебування українців в Польщі є будівним для польської економіки та й самих іммігрантів, бо більшість із них виконує роботу нижче за їх кваліфікацію. Те, що польські роботодавці радіють «протезуванню» у виді дешевших працівників із-за східного кордону, не означає, що даний бізнес має сенс та шанси на розвиток. Ті, хто вважають, що громадяни Україні заповнять демографічну прогалину в Польщі – помиляються, – звертає увагу Йоанна Тирович. Україна вибрала менш ефективнний шлях трансформації, проте такий стан не триватиме вічно. Тому не можна очікувати, що малооплачувані робочі місця в Польщі завжди будуть привабливими для українців, – звертає увагу експерт Економічного інституту Національного банку Польщі.

«Rzeczpospolita» повідомляє про рекорд трудової міграції. Видання наголошує, що в 2016 році польські фірми хотіли прийняти на роботу нечуване число одbн мільйон 300 тисяч працівників зі Сходу, в основному з України. І йдеться не лише про сільськогосподарських робітників, але й фахівців. Операційний директор компанії Otto Polska Томаш Дудек підкреслює, що українці не забирають у поляків місць праці, і не занижують заробітної плати. Ці слова підтверджує також інший співрозмовник газети, який вказує, що фінансові очікування українців, наприклад у секторі ІТ, такі ж, як поляків, чехів чи угорців. Роботодавці приймають громадян України, бо в Польщі просто бракує такого типу експертів.

Шеф-редактор газети «Rzeczpospolita» Боґуслав Хработа підкреслює, що в інтересі Польщі є зберігати широко відкритий кордон для громадян України і Білорусі, бо це не лише добрі працівники. Їхня присутність у Польщі сприяє побудові соціальних зв’язків, стає ефективною зброєю в боротьбі з національними упередженнями та будує цивілізаційні мости над кордонами Євроспільноти. А це вже своєрідна версія природного «східного партнерства».

Л.І.