З кожним місяцем польський ринок праці перетворюється у ринок працівника. Фірмам важко знайти працівників, і, як показують різні аналізи, ця проблема буде посилюватися. У рубриці Актуальних питань поговоримо про те, чи порятунком для польського ринку праці стануть іноземні працівники. Гостем Польського радіо є доктор Павел Стшелєцький з Інституту Статистики та демографії Вищої торговельної школи у Варшаві.
Темою нашої розмови є іноземці на польському ринку праці. Отже перше питання стосується того, скільки іноземців сьогодні працює у Польщі, тобто про який масштаб явища ми говоримо?
- По-перше, іноземців на польському ринку праці є дедалі більше, і цей наплив помітний все більше від часу, коли в Україні розпочалася війна. Це люди, які шукають у Польщі праці, а також ті, хто уникає військової мобілізації.
Іноземці, що працюють у Польщі, це – здебільшого – українці?
- Згідно з доступною статистикою, яку збирає Міністерство праці і соціальної політики, 90% іноземців складають українці, але є також білоруси. Дані показують, що до нас приїжджає також трохи росіян. Відносно велику кількість іноземців, які творять доволі герметичну групу, складають в’єтнамці.
Чи ми маємо діло з сотнями тисяч чи понад мільйоном трудових мігрантів,? Останнім часом появилися різні дані, що стосуються українців: польська сторона подавала число 300 тисяч працівників з України, можливо 600 тисяч, якщо врахувати тих, хто працює в тіньовій зоні. А посол України в Польщі заявив, що за даними української сторони, у Польщі може перебувати навіть понад 1 мільйон українців. Це дуже великі розходження.
- Так, великі розходження, але правдоподібно не зможемо цього уникнути. Річ в тому, що міграційну статистику легше опрацьовувати в тих країнах, куди мігранти прибули, ніж в тих, з яких виїхали. Тому мені здається, що польська статистика більш вірогідна, вона спирається на заяви працедавців з наміром працевлаштувати працівників, є дані, які показують кількість дозволів на працю, отже мова йде про сотні тисяч працівників.
Радше 300 чи радше 600 тисяч? Бо ці розходження також доволі великі.
- Я б сказав так: міграція це процес. Якщо ми запитаємо, скільки сьогодні українців працює в Польщі, то я думаю, що це було б 300-400 тисяч людей. Але коли запитаємо, скільки громадян України протягом року працювало у Польщі, то ця цифра була б ближчою до числа, яке назвав посол України, а може навіть це було б і більше, ніж 1 мільйон. Справа в тому, що з кожним роком, від 2014 року число українців, які приїжджають до нас, поступово зростає. На основі кількості заяв працедавців про намір прийняти працівника за перше півріччя видно, що їх буде більше, ніж торік.
Оскільки громадяни України складають 90% всіх трудових мігрантів у Польщі, то поговоримо саме про них. Скільки їх працює в Польщі легально, а скільки – нелегально?
- Коли говорити про легалізацію перебування, то відносно невеликий відсоток українців перебуває у Польщі нелегально. Тих, які не мають жодних паперів. Річ у тому, що такий документ можна отримати легко, а він дозволяє легально перебувати на території Польщі. Перш за все, це заяви працедавців, над якими держава має дуже слабкий контроль.
Експерти NIK (Верховної контрольної палати), які підготували рапорт у цій справі, звертають увагу на відсутність контролю системи заяв працедавців. Це юридичні справи. А я дивлюся на це з точки зору економіки. Існує дуже великий тиск на те, щоб до Польщі приїжджали працівники з України. Але з іншого боку, наша система не сприяє тому, щоб працевлаштовувати українців у легальний спосіб.
Працедавець, який хоче прийняти на роботу українця на довший період, змушений пройти довгий бюрократичний процес у воєводській адміністрації та у центрах зайнятості. Це спонукає роботодавців в’язатися з працівниками на основі короткотермінових контрактів (…)
Як Ви думаєте, звідки у Польщі така велика перевага трудової міграції з України – чи на це має вплив війна, яка весь час триває на Донбасі?
- Здається, що так. У час, коли в Україні був спокій і не було війни, до Польщі працювати на основі заяв працедавців приїжджало близько 200 тисяч осіб (…) Це також великий масштаб, але значно менший, ніж сьогодні. Це було 200 тисяч заяв роботодавців про намір прийняти на роботу працівника, тобто 200 тисяч запрошень на роботу у Польщу. Треба сказати, що така заява дійсна півроку, тому це число слід поділити на два, адже частину запрошень не було використано. Уже торік, 2015 року, мова йшла про 800 тисяч заяв, отже насправді, до часу війни ця міграція була в 4 рази меншою. Раніше не було так сильного стимулу шукати роботу за кордоном, тим більше, що до часу війни український ринок праці не був у кризі і економічні стимули були меншими.
Наскільки на цей чотириразовий ріст трудової міграції з України має вплив втеча від військової мобілізації (бо для багатьох молодих українців це може бути причина виїзду до Польщі, про що вже офіційно говориться) а наскільки факт, що останні два роки в Україні спустошили економіку?
- Це дуже добре питання, але я не знаю, чи самі українці, які приїжджають до Польщі уміють вказати на точну причину заради якої виїхали з України. Бо дуже часто причини є дві, тобто молоді люди приїжджають до Польщі, щоб і знайти кращу роботу і для того, щоб уникнути обов’язкового втілення до армії. Отже відповідь на це запитання непроста.
Коли подивитися на дані, сьогодні у Польщі маємо безробіття на рівні 8,5 – 8,6%. Інший показник – економічної активності Євростату подає 6,4%. Чи це вже є такий момент, що не мусимо захищати польського ринку праці і польського працівника? Чи можемо собі дозволити на те, щоб спростити правила працевлаштування для іноземців?
- Це, історично, дуже низький рівень безробіття. Найнижчий рівень безробіття після 1989 року (…) Для працедавців завжди краще, коли вони мають вибір, коли можуть вибирати працівників, бо тоді можна їм менше платити і зекономити на коштах праці. З іншого боку, працівники досі не мали можливості диктувати свої умови. Сьогодні майже 30% договорів підписується на визначений термін, але це буде змінюватися, бо введено нові правила стосовно працевлаштування (…) Коли у нас буде впроваджено еластичну систему, яка сприятиме працевлаштуванню іммігрантів, то вони в майбутньому можуть стати конкуренцію для тих поляків, які заробляють найменше. Так діється у багатьох країнах. У Великобританії особи, які заробляють найменше, нарікають, що поляки забирають їм працю. Поки ми бачили, що українці, які приїжджали до Польщі, заповнювали прогалину, що її створили поляки, котрі поїхали працювати на Захід, це явище не викликало якихось конфліктів. Але я думаю, що якщо кон’юнктура стане гіршою, тоді може з’явитися якась напруга і тоді може повернутися дискусія на тему того,чи не треба ущільнити систему працевлаштування іноземців.
Гостем ПР був Павел Стшелєцький з Інституту Статистики та демографії Вищої торговельної школи у Варшаві.