Важкі дилеми Європи після 13 листопада

Перші шпальти польських друкованих видань у понеділок присвячені терактам у Парижі: чому нападники з Ісламської держави обрали мішенню саме Францію, чи досягнули своєї мети, як трагедія вплине на Європу та увесь світ.

«Замах на Європу» – це заголовок статті у виданні «Gazeta Wyborcza». Терористи, атакувавши Париж, символ західної цивілізації, поставили ЄС перед дилемою: чи вишукувати терористів серед мусульманської громади та біженців і занурюватися в ксенофобічні настрої, чи солідарно вирішити проблеми пов’язані з міграційною кризою та розпочати реальну боротьбу з ІД? Як пише журналіст газети, на жаль, зростає ризик, що сирійські біженці заплатять за страх Європи, хоча замахи у Франції були організовані людьми, котрі вже давно жили в ЄС. Є й інша проблема: як знайти рівновагу між безпекою та свободою індивіда? Чи запобігання терактам виправдовує тотальне стеження? Європу чекають часи важких розмов. Важливо, аби цією ситуацією не скористалися два диктатори: Асад у Сирії та Путін у Росії.

«Rzeczpospolita» публікує коментар редактора Боґуслава Хработи «Варвари у нашому домі». Тільки цього року ІД здійснила понад 10 терактів, проте європейцям приємно жилося в ілюзії безпеки. Після Парижа європейці мають вирішити, чи погодитися з втратою цього відчуття, чи пожертвувати чимсь задля його збереження. Так, причиною паризьких терактів є політика, а не релігія, але ніхто не пояснить свідкам замахів з гаслом «Аллах Акбар» що іслам тут ні до чого. Інший коментатор Єжи Гащинський закликає, аби дискусії після 13 листопада відбувалися у спокої та з емпатією, а не на хвилі емоцій та жаги помсти. Обидві крайності: викинемо біженців та приймаймо всіх бажаючих – погані, але саме їх глашатаїв сьогодні найбільше чутно. Сам автор пропонує триматися засади: чим краще перевірятимемо біженців, тим краще їх приймемо.

Тижневик «Wprost» пропонує розмову з новим міністром європейських справ в уряді Права і справедливості Конрадом Шиманським. Це Шиманський після паризьких замахів спочатку заявив, що Варшава за даних обставин не зможе прийняти біженців, хоча пізніше й дещо пом’якшив тон – прийме, але за умови гарантій безпеки з боку ЄС. У розмові з журналістом видання політик наполягає, що саме рішення про розміщення біженців у всіх країнах ЄС було поганим. Польща не відмовляється від взятих на себе зобов’язань прийняти 7 тисяч біженців – вони вже стали частиною євросоюзного права, проте буде реалізувати ці рішення дуже обережно. Шиманський вважає, що той підхід, яким Європа хоче розв’язувати міграційну кризу, не є розсудливим, тому мусить змінитися. Польща ж буде солідарною з іншими країнами ЄС, але у політиці, яка має сенс, сьогоднішній курс, на думку міністра, сенсу не має. Шиманський підкреслює: Польща не має постійних союзників. У ЄС Варшава має обирати собі партнерів так, аби реалізувати свої цілі. І не думати про постійні коаліції.

О.Б.