Чому результати виборів відрізняються від даних передвиборчих опитувань?

Польська преса у вівторок продовжує обговорювати результати першого туру президентських виборів, що відбувся 10 травня. «Gazeta Wyborcza» звертає увагу на соціологічний портрет виборців трьох найбільш рейтингових кандидатів: переможця Анджея Дуди з Права і справедливості, діючого президента Броніслава Коморовського та музиканта Павела Кукіза. Отже, найбільшою підтримкою Дуда користується серед літніх осіб – щотретій голос за нього належав людям, яким понад 60 років. Майже 45% підтримки забезпечили Дуді мешканці сільської місцевості, у найбільших містах за нього голосував лише щодесятий. Щотретій виборець Дуди має середню освіту, щочетвретий – вищу. За Коморовського також голосували старші – половина голосів походила від людей 50+. Найбільше голосів діючий президент зібрав у містах, 79% його електорату це особи з середньою та вищою освітою. Павел Кукіз натомість дві третини голосів отримав від представників покоління Х. Його ж виборці є найбільш освіченими – 85% із середньою та вищою освітою. База електорату Кукіза – маленькі та середні міста.

Феноменові Павела Кукіза, людини без конкретної програми з духом бунтівника, чимало уваги приділила «Rzeczpospolita». Колумніст видання Єнджей Бєлєцький вважає, що популярність Кукіза і його 20% у першому турі президентських виборів не є польським ноу-хау. Свого Кукіза має вся Європа: у Британії його звуть Найджел Фарадж, у Франції – Марі Ле Пен, в Іспанії Пабло Іглесіас, а в Греції Алексіс Ціпрас. Цих політиків об’єднує вигадування одних ліків на всі проблеми: хтось пропонує вийти з ЄС, хтось – роздавати дармові квартири бідним, хтось – одномандатні виборчі округи чи союз із Росією. Їхній базовий електорат – молодь, обурена на старших і заможніших. Чим бідніша країна – тим більше відсотків отримують антисистемні кандидати. Доля таких сил після першого виборчого успіху є різною і залежить, чи партії мейнстріму готові до реформ. Замріяний Франсуа Олланд платить за неготовність зростанням електорату Ле Пен, натомість у Німеччині напруження вдалося зняти.

Чому результати виборів відрізняються від даних передвиборчих опитувань? Цим питанням задалася «Dziennik Gazeta Prawna». У Польщі всі передвиборчі опитування прогнозували виграш Коморовському з перевагою принаймні у 10%, тоді як в реальності він програв Дуді 1%. Подібна ситуація нещодавно спостерігалася у Британії, де лейбористи з консерваторами за опитуваннями йшли плече в плече, а в результаті торі мають приголомшливу більшість. На думку соціологів, різниця в опитуваннях і результатах голосування пов’язана з більш низькою явкою, ніж заповідають опитувані. Свою роль грає й активізація кампанії в останній тиждень, коли опитування вже не проводяться. До речі, як з’ясували польські дослідники, ближчими до результатів голосування є опитування, які проводилися через телефон, а не розмови на вулиці, – люди є щирішими, коли мають більше почуття анонімності.

О.Б.