Єжи Тарґальський, один з найвідоміших польських совєтологів, у своєму циклі «Геополітичний тигель» висловився про нинішню ситуацію в Україні. Його спостереження дуже влучні, а отже, можна сподіватися, що вам буде цікаво послухати його думку. Єжи Тарґальський, зокрема, прокоментував брюссельську зустріч президента Володимира Зеленського з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.
Є.Т.: Володимир Зеленський був у Брюсселі, хоч тролі лякали, що в першу свою поїздку він поїде до Берліна. Звичайно, у Берлін він теж запрошений, натомість, як бачимо, поки з цим не поспішає. Отже, Володимир Зеленський у Брюсселі зустрівся з Єнсом Столтенберґом, який від імені Північноатлантичного альянсу ствердив, що умовою прийняття України до НАТО є реформи. І що тут важливо, генсек наголошував лише на питанні реформ. Отже, - йдеться про ліквідацію корупції та олігархічної системи, а не про те, на чому назагал наголошується, що країна, яка прагне стати членом НАТО, має повністю контролювати свою територію, кордони тощо. Укотре підтверджується, що вступ України до НАТО можливий навіть у ситуації, коли частину Донбасу і Криму окупують російські війська.
Що стосується боротьби з олігархією, - це – на погляд Єжи Тарґальського – доволі складна річ. На погляд публіциста - існують три можливості побороти олігархічну систему:
Є.Т.: Перша можливість, що головні олігархи в державі загризуть один одного. Зараз ситуація така: оскільки за попередньої каденції політична боротьба проходила під знаком конфлікту між олігархом Коломойським та олігархом Порошенком, (який при нагоді був президентом), то тепер усе вказує на те, що головна боротьба буде йти між Коломойським та Ахметовом. Чому? Тому, що Ахметов контролює значну частину енергетичного сектора, а бажанням Коломойського також є використовувати Україну в енергетичному секторі. Отже, тут вічна проблема – хто буде «доїти» Україну? Я чи він? Природно, що ця боротьба матиме свої політичні наслідки. Тобто, або ці олігархи взаємно знищать один одного, або Коломойський залишиться одним найважливішим олігархом в Україні. І тут єдине вирішення цього питання, що американці собі з ним порадять, бо, нагадую, проти Коломойського триває слідство, отже тут США можуть чинити тиск. А третя можливість, це масове залучення західних інвестицій та західних концернів, які просто економічно викінчать місцевих олігархів, як це сталося в Польщі. Проте, треба знати, що третій варіант доволі небезпечний, оскільки тоді матимемо повну залежність економіки від зовнішніх чинників. Але питання перспективи членства в НАТО стає дедалі більш актуальним, і я розумію, що незабаром україножери отримають інфаркт.
Єжи Тарґальський у своїй програмі «Геополітичний тигель» навів опитування стосовно підтримки українців для присутності Києва в НАТО:
Є.Т.: Результати такі, що 48,9 відсотків респондентів підтримують вступ України в НАТО. 57 відсотків підтримують членство України в Європейському Союзі. Чи президент Зеленський взагалі проводитиме референдум з цього питання - не відомо. Колись він про це говорив, тепер про це мовчить. Столтенберґ сказав чітко: реформи і декларація волі, тобто має бути воля вступу з боку України, і це бажання українці можуть висловити як на референдумі, так і за посередництвом свого уряду. Цього буде достатньо.
Зеленський також зустрівся з президентом Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером, з віце-президентом Єврокомісії Валдісом Домбровскісом і з президентом Польщі Анджеєм Дудою. Щодо зустрічі з Дудою, тут українські коментарі однозначні, що в польсько - українських взаємовідносинах треба очікувати відлиги. І дійсно, тут справа проста, бо все, що було погано, зараз можна приписати Порошенкові, мовляв, його немає, він відійшов, а ми заново можемо вибудовувати взаємовідносини. Натомість, українці вважають, що у випадку якщо б популярність і підтримка для керівної партії в Польщі Права і справедливості зменшилася, тоді можна очікувати погіршення цих взаємин. Отже, уперше за останній час ми бачимо, що є певна зміна. Дотепер українці вважали, що в Польщі дійде до зміни влади на прихильників Німеччини, а тому немає потреби вести перемовин із ПіС, бо навіщо? Тобто тут ми маємо принципову зміну.
Єжи Тарґальський представив також свою оцінку внутрішньої ситуації в Україні:
Є.Т.: Ми вже маємо результат діяльності Коломойського, оскільки Конституційний суд, природно незалежний, обмежив повноваження НАБУ. Тут ідеться про те, що люди діляться на тих, кому дозволено красти і тих, кому цього не дозволено. Отже, вимога Коломойського була така, щоб йому ніхто не заважав. Очевидно, питання повернення Приватбанку ще не вирішене, тому немає ніяких сумнівів, що Коломойському цей банк повернуть. Втім, він сам ствердив, що приїхав в Україну на п’ять років, тобто, сподівається, що протягом наступних п’яти років він буде «доїти» Україну.
Польський публіцист пояснив також питання кадрів в Україні:
Є.Т.: Зеленський намагається заповнити посади людьми з двох груп: зі студії Квартал’95 – своїх найближчих співпрацівників, і бере також людей Коломойського і Авакова. Нагадую тільки, що міністр внутрішніх справ Аваков допомагав Коломойському під час президентських виборів і зараз його люди очолюють силові відомства. Тому, якщо Аваков не стане прем’єр-міністром, він напевно стане міністром внутрішніх справ. Ось, подивіться на інше призначення - Андрій Богдан. Свого часу він був приватним юристом Коломойського, а ще раніше був членом проросійського уряду Азарова з питань боротьби з корупцією (втім, це забавно коли злодії борються зі злодіями), отже, Богдан став головою Адміністрації президента. Що цікаво, він отримав цю посаду незважаючи на опозицію американців, які хотіли це призначення зупинити. Втім і самі українці незадоволені цим рішенням, позаяк Богдан повинен підпадати під закон про люстрацію. Але, як бачимо, Зеленський цим не переймається. Своєю чергою, секретарем Ради національної безпеки і оборони став Олександр Данилюк – свого часу радник Януковича. Такий склад із двох груп – частина з Кварталу, частина від Коломойського, вказує, що рано чи пізно між ними дійде до суперництва і боротьби. Але це поки що не цей етап.
Парламентські вибори в Україні заплановані на 21 липня. Зараз опитування показують, що до Верховної Ради ввійдуть такі партії: Слуга народу, Платформа за життя (це так насправді організація російської агентури, за якою стоїть Медведчук), далі Батьківщина – Тимошенко, яку підтримує Коломойський, і партія Порошенка.
Отже, яким буде результат виборів і якою мірою знову люди Януковича повернуться - ми побачимо вже незабаром, - наголошує Єжи Тарґальський.
Л.І.