За даними офіційної статистики, 8 пунктів перетину кордону між Україною і Польщею щороку долає понад 20 мільйонів осіб. Поляки, що подорожують до України, найчастіше відвідують її для закупівель, гостини в родичів та як туристи. Натомість частка українців, що перетинає кордон між двома країнами значно більша. Здебільшого це прикордонні торговці і учасники малого прикордонного руху, покупці товарів, трудові мігранти, відвідувачі родичів, туристи, підприємці та студенти. Аналітик варшавського Інституту Свободи Мацей Пйотровський заявив, що згідно з прогнозами його організації, кількість людей, що перетинає українсько-польський кордон впродовж наступних років буде тільки зростати.
– Проблема кордону, багатогодинних черг на кордоні, інфраструктури, можливість добратися до пунктів пропуску – це проблема, що зачіпає велику кількість громадян обох країн. Ми зрозуміли, що без полегшення перетину кордону не буде покращення відносин в інших справах. Ми зосередили навколо Інституту свободи експертів з Польщі і започаткувати співпрацю з "Європою без бар'єрів", яка має авторитет і історію роботи з проблеми кордонів. Тому всім законослухняним громадянам має бути забезпечена можливість перетнути кордон якнайкраще і це лише сприятиме добрий відносинам між нашими народами.
Наразі інтегроване управління польсько-українським кордоном сягнуло значних успіхів з точки зору безпеки переміщення товарів і осіб, але комфорт з його перетину простими людьми залишається незадовільним. Значна кількість проблем тут лише гальмує збільшення контактів між людьми, вважає голова організації «Європа без бар'єрів» Ірина Сушко.
– До таких проблем ми відносимо інфраструктуру, модель управління, в якій є застарілі компоненти, що не відповідають сучасному рівню відносин між Україною та Польщею. Сотні тисяч громадян України живуть, працюють і навчаються в Польщі. Мільйони до неї подорожують. Україна також стає щораз більш привабливою для польських туристів. Польща стала одним з основних торгівельних партнерів України. А Україна послідовно провадить політику євроінтеграції та розвитку контактів між людьми з Польщею.
Експерт з управління кордонами і засновник польської ініціативи «Піші переходи через кордон» Якуб Лоґінов висловився за те, щоби кордон між Україною та Польщею був безпечним, але максимально прозорим і приязним для законослухняних громадян. Серед іншого, він пропонує створити пункти пропуску на польсько-українському кордоні через кожні 20-40 кілометрів, запровадити щогодинні рейси рейкового автобусу за маршрутом Львів-Перемишль, забезпечити можливість перетину кордону всіма доступними видами транспорту і сприяти максимальній автоматизації процедури перетину кордону.
– Ми й надалі на офіційному рівні користуємося домовленостями, що були укладені 2007 року. Вони вже не відповідають сучасним стандартам і не містять в собі розвитку альтернативних видів транспорту, відповідей на виклики екології, зміни клімату та інших викликів сьогодення. Тому ми пропонуємо переосмислити підхід до кордонів. Одна з таких актуальних речей – це перетин кордону на велосипеді. Зараз це безперешкодно можливе лише на пішому переході Шегині-Медика. Це не те, про що йдеться в Європі, де всі країни розвивають велотуризм. Це великі гроші, можливість заробляти гроші для місцевих громад в Україні.
Зменшити черги на перетин кордону, модернізувати пункти його перетину, побудувати рокадні автостради між пунктами перетину та облаштувати сервісні центри по обидва боки кордону – досягти такі цілі поставила спільній польсько-українській ініціативі аналітикиня «Європи без бар'єрів» Катерина Кульчицька. На її думку, для цього Україні слід не тільки ефективніше використовувати європейські кредити та іншу допомогу в облаштуванні кордону, а й самостійно виділяти кошти на перетворення лінії розмежування з Євросоюзом на лінію, що єднає громадян.
– Зараз це реалізація польського кредиту, що був наданий Україні. Але тут є складні процедури, що пов'язані із тендерами і ми виступаємо за їхній перегляд і спрощення. Це є побудова доріг до пунктів пропуску, модернізація двох таких пунктів, це побудова пішого переходу Рава-Руська-Гребенне. Це все є дуже актуальним для наших громадян, які є тими, хто найбільше перетинає кордон. З іншого боку, ми не можемо бути не занепокоєні браком стратегічного бачення подальшої розбудови прикордонної інфраструктури. Ми не бачимо стратегічних документів з планування і виділення значних ресурсів з державного бюджету на реконструкцію і побудову пунктів пропуску. Ми дуже хотіли би спонукати наші державні органи влади розбудовувати кордон коштом українських внесків, а не тільки коштом сусідніх країн.
Ще одним виходом із ситуації громадські активісти України і Польщі бачать у запровадженні процедури спільного контролю у спільному пункті пропуску за принципом «єдиного вікна», «єдиної зупинки» і вибіркової перевірки транспортних засобів та товарів.
Саме пункти з такою формою контролю на українсько-польському кордоні дозволяють найшвидше пройти оформлення в умовах великого потоку автомобільного транспорту. Спільний контроль вже запроваджений на чотирьох із восьми пунктів кордону між Україною і Польщею.
Вільгельм Смоляк