Останніми тижнями Україну струсонули одразу кілька скандалів, пов'язаних із корупцією. Серед них найбільший розголос мала розповсюджена в пресі інформація про приготування до підкупу виборців і організацію фальсифікацій результатів голосування на президентських виборах 31 березня, а також журналістське розслідування незаконних фінансових оборудок під час закупівлі російської військової техніки і запчастин під час російської агресії проти України. Тема боротьби з корупцією в Україні постійно звучить у закликах західних політиків і державних діячів, що відвідують Київ.
Захід збільшив тиск на офіційний Київ з метою посилити боротьбу з корупцією в Україні. 5 березня посол Сполучених Штатів Америки в Україні Марі Йованович прилюдно закликала звільнити нинішнього главу Спеціалізованої антикорупціної прокуратури Назара Холодницького. Приводом для цього став скандал, що спалахнув ще в березні минулого року, коли Холодницького звинуватили в підбурюванні свідка до неправдивих свідчень і в попередженні фігурантів кримінальних проваджень про заплановані обшуки.
Йованович також заявила, що уряд України повинен негайно профінансувати повний аудит "Укроборонпрому" та розсекретити державне оборонне замовлення. Ця заява прозвучала після оприлюднення журналістського розслідування про причетність найвищих посадовців оборонної сфери до збагачення на постачанні контрабандних російських деталей для військової техніки. Серед інших, журналісти звинуватили заступника секретаря Ради нацбепзпеки та оборони України Олега Гладковського та його 22-річного сина Ігоря, а також гендиректора "Укроборонпрому" Павла Букіна. Заяви американської дипломатки були виголошені за день до початку візиту до Києва заступника держсекретаря США Девіда Гейла. За підсумками свого дводенного візиту Гейл не дав жодної прес-конференції, але українські аналітики не виключили, що він провів "дуже жорстку розмову" з президентом України Петром Порошенком та іншими найвищими посадовцями. Вже наступного дня після завершення візиту Гейла тема корупції в оборонній сфері стала предметом спеціального засідання Ради нацбезпеки та оборони України. На ній президент Порошенко фактично виконав побажання американської сторони:
– Маємо ініціювати зміни до законодавчих актів з уникнення надмірного засекречення інформації щодо державного оборонного замовлення. Ми маємо закупівлі старої, переважно радянської зброї, запчастин і боєприпасів до неї. Вимагаю забезпечити широке використання конкурентних процедур із закупівлі. Водночас, відомості про новітні розробки, зокрема, ракетної техніки, сучасних технологій, інформаційних, і надалі охороняються державою від чужих очей і чужих вух. По-перше, ми зараз ініціюємо відповідно до закону про національну безпеку, комплексний міжнародний аудит концерну "Укроборонпром", комплексну ревізію всіх контрактів. Тут я маю просити допомогу уряду. Це має бути абсолютно прозоро, забезпечувати повну довіру, в тому числі й з боку українського суспільства. Забезпечувати нашим міжнародним партнерам ту інформацію, яка дозволить поглиби нашу співпрацю, продемонструвати повну відкритість і прозорість в питаннях реформування концерну. По-друге, я пропоную негайно вирішити питання щодо наглядової ради концерну. За рахунок представників міжнародних партнерів з країн-членів НАТО. З урахуванням нашої подальшої інтеграції в НАТО, нам нема чого від них ховати.
Попри те, що фігуранти журналістських розслідувань корупції в оборонній сфері заперечують свою провину, Генпрокурор Юрій Луценко запевнив, що його відомство не залишить оприлюднені журналістами свідчення без уваги:
– Якщо раніше журналістські розслідування через пару років набували вигляду кримінального провадження, то зараз навпаки, кримінальне провадження за пару тижнів до фіналу через витоки стають предметом журналістських розслідувань і політиків. Я вважаю, що це дуже правильна зміна. Це означає, що правоохоронні органи працюють, а журналісти також не сплять. Зараз на всю країну став відомий один з таких випадків. Йдеться про ТОВ "Оптимумспецдеталь" на чолі із громадянином Рогозою, який постачав на різні підприємства "Укроборонпрому" продукцію на загальну суму близько 140 мільйонів гривень. Цю справу по різних епізодах і НАБУ і ми ведемо від 2016 року. Наш результат: вже 2018 року керівник цього підприємства Рогоза з двома своїми співучасниками, працівниками Служби безпеки України перебувають на лаві підсудних в Печерському райсуді за звинуваченням в шахрайстві. Очікуємо також і результатів зі зловживань посадовими обов'язками, які від листопада минулого року є виключною компетенцією НАБУ.
Багатомільйонна корупція в "Укроборонпромі" і можлива причетність до неї близьких до президента Порошенка людей стала однією з головних тем на телеканалах, що належать, або підтримують опозиційних до чинної влади політиків і кандидатів в президенти. Але депутат від парламентської фракції "Блок Петра Порошенка" і один з очільників парламентського комітету із запобігання і протидії корупції Олег Барна закликав не поспішати із висновками і ретельно дослідити обставини оборудок в "Укробборонпромі" в 2014 році, коли Росія напала на Україну, а українська армія виявилася виснаженою режимом збіглого екс-президента Януковича:
– Військова техніка і зброя залишилися в більшості своїй несправними. Навіть акумуляторів не було. Тож очевидно, що виникло питання негайного ремонту цієї техніки – БТРів і БМП, які рятували наших вояків. Тому очевидно треба було діставати запчастини. Скажіть будь ласка, як можна було дістати запчастини для танка і БТРа, якщо Росія офіційно наклала санкції на продаж озброєння Україні, тому що вона з Україною воює. Тому, коли стоїть питання захисту нашої державності і суверенітету, захисту наших вояків, ми повинні це дати. Питання в тому, як знайти канали постачання запчастин з Росії? В кожному випадку, це була контрабанда. Так, зараз ми відходимо від цього аспекту залежності, ми налагодили виготовлення озброєння і БТРів виключно з українськими деталями, або тими, що можна діставати в Європі. А тоді, коли почалися бойові дії і була така необхідність, іншого шляху, як отримувати їх з Росії, не було.
Самих репресивних заходів з подолання корупції в Україні замало, вважає політолог Олег Саакян. Він наголосив на тому, що суспільство з недовірою ставиться до кримінальних проваджень щодо найвищих посадовців, бо розуміє, що це лише імітація боротьби з корупцією, а не її викорінення:
– На боротьбу з корупцією немає запиту. Є запит на нормальну політику без корупції. Боротьба з корупцією є така собі імітація, вічний двигун, коли когось спіймали, посадили і так далі. А корупція криється в інституційних вадах. Коли чиновник може пустити питання гуляти по кабінетах, збирати візи і не буде виконано. Корупція криється в нормативно-правових моментах, коли по закону можна і так, і так, а чиновник на власний розсуд вирішує, чи хоче він це зробити, чи не хоче. Корупція криється в економічних підвалинах, коли чиновник може в ручному режимі розподіляти і вирішувати, де саме щось купити. Корупція криється у відсутності нормальної судової гілки влади. Коли суди загальної юрисдикції не працюють нормально. Тоді з'являється корупція. Антикорупційна інфраструктура, це лише боротьба з корупцією серед топ-чиновників на найвищому рівні, коли корупція має конкретні прізвища. В умовах, коли вся система працює більш-менш злагоджено, корупціє є відхиленням і випадає зі загальної системи. Тому специфічний антикорупційний орган займається специфічним явищем – корупцією. А коли корупція існує на всіх рівнях, то створення антикорупційних органів, це створення боротьби з корупцією, а не створення умов для неіснування корупції.
Аналогічних висновків дійшли автори дослідження "Чи ефективні антикорупційні реформи в Україні?" від Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House на замовлення Антикорупційної Ініціативи Євросоюзу в Україні. На думку цих дослідників, системним змінам у боротьбі з корупцією має допомогти демонополізація політики та економіки та поступове обмеження свободи дій держслужбовців.
Вільгельм Смоляк