Підтримка Польщею суверенітету і територіальної цілісності України, ситуація в окупованому Росією Криму та мирне врегулювання конфлікту на Донбасі, а також розвиток двосторонніх польсько-українських взаємин були головними темами перемовин міністрів закордонних справ Польщі Яцека Чапутовича та України Павла Клімкіна, що відбулися цього тижня у столиці Польщі.
Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович під час спільної з головою МЗС України Павлом Клімкіним прес-конференції у Варшаві запевнив у незмінній підтримці Польщі суверенітету і територіальної цілісності України:
«Польщу та міжнародне співтовариство турбує відсутність поступу у мирному врегулюванні конфлікту на сході України та нові елементи, такі, як перешкоджання Росією судноплавству до українських портів на Азові. Поки Росія не почне виконувати мінські домовленості, ми будемо підтримувати збереження санкцій проти цієї країни».
Польський та український міністри розмовляли про євроатлантичні прагнення України, затіснення відносин Києва з НАТО та ЄС, підтримку реформ:
«Їхній успіх не тільки позитивно вплине на функціонування держави та економіки, дозволить поліпшити рівень життя українців і буде відповіддю на агресію сусіда, а також дуже сильним стимулом для змін в інших державах цього регіону».
У свою чергу, Павло Клімкін зауважив, що зусилля Польщі для збільшення присутності американських військ та сил НАТО на її території є дуже важливими для безпеки самого Альянсу, всього нашого регіону та України.
Польський та український міністри обговорили підтримку Варшавою Києва у боротьбі з російською збройною та гібридною агресією. Клімкін наголосив на необхідності безпекової співпраці:
«Росія послідовно намагається дестабілізувати ситуацію в Азовському морі, зупиняючи на багато годин ті судна, які йдуть до наших портів, і намагаючись набагато ускладнити економічну діяльність нашого українського Донбасу, України. Перед президентськими і парламентськими виборами наступного року Росія буде робити абсолютно все, щоб дестабілізувати Україну. Тому наша безпекова співпраця фундаментально важлива».
Павло Клімкін подякував своєму колезі за те, що Варшава незмінно порушує питання незаконної анексії Криму та російської збройної агресії на сході країни на форумах міжнародних організацій, членами яких є Польща, що перебрала на себе, зокрема, естафету України у Раді безпеки ООН, постійно надаючи особливу увагу питанням, пов’язаним з агресією Росії.
«Польща допомагає нам в просуванні реальної, а не фейкової, як це пропонує Росія, миротворчої операції на Донбасі, яка повинна мати міжнародну адміністрацію, яка повинна мати поліцейський компонент, але яка, зокрема, має дати тим, хто страждає під російською окупацією, шанс прийти до нормального життя», - зазначив Клімкін.
Співрозмовники наголосили на позитивному розвитку польсько-українського співробітництва, зокрема в оборонній сфері. На додаток, міністр Чапутович звернув увагу на збільшення товарообігу між Україною та Польщею, а також на присутність на берегах Вісли дуже чисельної групи студентів та працівників з України, що, на його погляд, є позитивним явищем для обох країн.
«Ми дуже цінуємо зусилля та внесок, за українськими даними, понад 1,6 млн громадян України, які перебувають на території Польщі. Українці, які працюють у польських фірмах, сприяють розвитку нашої держави і водночас вони підтримують свої сім’ї, які залишилися в Україні. Ми хочемо, аби українці добре почувалися у нашій країні. Зокрема, у Польщі навчається 40 тис. українських студентів. Я вважаю, що це дуже добра інвестиція у людський капітал, що у майбутньому ще більше зблизить наші народи», - сказав Чапутович.
За словами Павла Клімкіна, українці стають частиною одного польсько-українського економічно-суспільного простору:
«В основі наших відносин – не тільки державні інституції та економіка, а насправді люди. Українці роблять надзвичайний внесок у польську економіку. Я дуже сподіваюся, що і польські інвестиції прийдуть в Україну, оскільки у нас з Польщею, як з жодною іншою країною ЄС, дуже добре розвивається торгівля. За 6 місяців цього року 7% всього українського експорту пішло до Польщі».
Голова зовнішньополітичного відомства України також прокоментував питання енергетичної безпеки, наголосивши, що Україна та Польща спільно виступають проти будівництва газопроводу Nord Stream 2.
«Ми вважаємо, що це політичний проект, який не має жодного економічного підґрунтя. Ми маємо працювати над тими проектами, які змінюють енергетичну безпеку Європи, а не зменшують її. Це газовий інтерконектор, можливе постачання скрапленого газу через Польщу, запаралелювання наших енергетичних систем», - наголосив міністр закордонних справ України.
Яцек Чапутович поінформував також про нагородження премією міністра закордонних справ Польщі «Pro Dignitate Humana» українського режисера, бранця режиму Путіна Олега Сенцова, який нещодавно завершив свій 144-денний голодний протест у російській колонії, вимагаючи звільнення усіх українських політв’язнів, незаконно запроторених за ґрати владою Росії.
«Своїм драматичним закликом і понад 140-денним голодуванням Олег Сенцов нагадав про долю українських політв’язнів в Росії та в окупованому Криму. Його позиція – це героїчний голос проти незаконної анексії півострова та агресії Росії на Донбасі. Назва цієї нагороди „В ім’я Людської Гідності” цілком представляє ідеали, за які бореться Олег Сенцов. Його готовність пожертвувати власним здоров’ям та життям для привертання уваги світу до того, що відбувається в Криму, заслуговує найбільшого визнання та поваги. Ми вкотре закликаємо владу Росії звільнити його та декілька десятків інших громадян України, ув’язнених з політичних міркувань», - підкреслив Яцек Чапутович.
Голови МЗС Польщі та України торкнулися проблеми на польсько-українському кордоні. Вони переконані, що для розвитку економічного співробітництва та безперешкодних подорожей громадян обох держав треба збільшити пропускні можливості пунктів перетину, розширити спільний митний і прикордонний контроль з 4 до 8 пунктів, оновити прикордонну інфраструктуру, аби польсько-український кордон, як висловився Павло Клімкін, насправді об’єднував, а не, як нині, роз’єднував поляків та українців.
Не обійшлося також без важкої теми розбіжностей та протирічь в історичному діалозі обох народів. Зокрема, міністри говорили про необхідність відновлення пошуків та ексгумацій останків поляків – жертв воєн та політичних репресій на території сучасної України. Крім того дипломати згадали про необхідність захисту польської культурної спадщини в Україні та української спадщини і місць пам’яті у Польщі. Вони переконані, що ці питання вимагають продовження спокійного, беземоційного та щирого діалогу, а також доброї волі обох сторін.
Підготував Тарас Андрухович