Цими днями Росія черговий раз заявила про себе. Тепер у контексті подій у Сирії. Як відомо, Росія блокувала впровадження на дипломатичному рівні постанови про заборону застосування хімічної зброї, а також перешкоджала праці Організації з заборони хімічної зброї. Москва заважала міжнародній спільноті організуватися і відповісти належним чином на дії аль-Асада. А отже, Росія є співвідповідальною за дії сирійського режиму.
А після хімічної атаки режиму аль-Асада в сирійському місті Дума, виникли серйозні підозри, що Росія замітала сліди і здійснювала цілеспрямовані маніпуляції - як заявив посол США при Організації з заборони хімічної зброї Кеннет Уорд. ЄС критикує дії Росії в Сирії та підтримку режиму в Дамаску. Росію критикують також Сполучені Штати, хоч наразі Білий дім стримався з введенням нових санкцій проти Москви. Проте не виключено, що з боку США - це лише витримування паузи. А те, що дотеперішні санкції Вашингтона проти Москви, які Мін’юст США оголосив 6 квітня, завдали російським олігархам неабиякого удару, - це вже факт. Бо, нагадаймо, самі російські ЗМІ оцінили ці втрати на принаймні 3,3 мільярди доларів.
Гостею нашого ефіру є експертка Осередку східних студій Анна Лабушевська. Безумовно Росія опинилася в скрутній ситуації, росіяни масово позбувалися свого рубля, щоб придбати стабільнішу валюту. І хоч пропаганда в цій країні діє дуже активно, навіть тамтешні аналітики ніяк не могли приховати, що обвал рубля спричинений саме американськими санкціями. Санкції з 6 квітня – це не перші обмеження, які Вашингтон ввів проти Москви, але вперше удар завдано так конкретно.
А.Л.: Дійсно, тепер санкції були дуже конкретними, вони стосувалися людей із близького оточення Владіміра Путіна. І, можливо, саме в цьому ключ, позаяк питання стосується дуже чутливих сфер, дуже чутливих для економіки компаній. Головною жертвою цих санкцій, що було дуже чітко видно у перші дні запровадження санкцій, став Олег Дерипаска. Він дуже специфічна особа, оскільки це олігарх, який на російському олігархічному олімпі перебуває ще з 90-тих років. Він робить бізнес у всьому світі, це, зокрема, алюмінієвий магнат, та не лише, бо він діє у різних сферах. Проте, саме в цьому секторі він міг багато виграти, але, як виявилося, також багато втратити. А отже, якщо ми придивимося до того, кого конкретно стосувалися ці американські санкції, то побачимо, що вони в основному стосувалися компаній або осіб, які були включені в міжнародний обіг. Тобто їхні активи були не лише в Росії, але в усьому світі.
Цей удар по російській економіці, бо кремлівські ЗМІ саме ударом назвали американські санкції, показав, що російська економіка у кепському стані.
А.Л.: Це не так, що російська економіка в дуже серйозній кризі, і в результаті цих санкцій, упродовж кількох днів розпадеться як карткова хатинка. Проте, навіть ще до того, як введено перші санкції проти Росії пов’язані з загарбанням Криму та агресією в Україні, російська економіка відчувала посилену задишку. Чергові роки суттєво уповільнили її розвиток, на що вплинуло багато чинників, зокрема той факт, що впали ціни на нафту і газ.
А як відомо основа російського бюджету це газ і нафта.
А.Л.: Так, це дійсно не змінюється попри той факт, що влада Росії, уже довгі роки заявляє про плани вивести російську економіку з сировинного коридору та зробити її конкурентноспроможною також в інших галузях. Проте, це ніяк не вдається. А не вдається, можливо, тому, що дуже просто тягнути прибуток, з такої доволі нескладної операції, як продаж газу і нафти. Тим паче, що попит на ці ресурси постійно утримується. А отже, навіть враховуючи нижчі ціни на цю сировину, грошей достатньо, щоб заповнити російський бюджет, принаймні на ці основні потреби. Справа в тому, що російська економічна, політична еліта, тамтешні олігархи, не є зацікавлені в тому, щоб диверсифікувати російську економіку та зробити її більш динамічною.
Економіка, політика, доволі таки тісно пов’язані одна з одною, а взаємини Росії з Заходом, а зокрема зі США, проходять останнім часом неабияке випробування. Держсекретар США Майк Помпео заявив, що роки м'якої політики щодо Росії залишилися позаду, а стратегія національної безпеки президента Трампа слушно називає Росію загрозою. Але чи це означає, що лише тепер Захід пробачив наскільки агресивною є політика Москви?
А.Л.: Західний світ добачав це раніше, тільки реакції на ці дії були м’якими, про що й говорив новий держсекретар США. Тепер, коли США оголошували нові санкції проти Росії, вони назвали цілий список причин, які вирішили про такий крок Вашингтона. Наголошено на тому, що ці санкції мають зупинити Росію від її агресивної політики. Американці вказали і загарбання Криму, і російську агресію в Україні тощо. Санкції, які вводилися раніше, бо ж як пам’ятаємо було кілька етапів введення обмежень, також були причиною російських проблем, приводили до того, що російська економіка занурювалася у стан летаргії. Невеличке економічне зростання дозволяло Росії якось триматися на поверхні, не тонути в кризі, проте це ніяк не дозволяло робити оптимістичні прогнози на майбутнє. Натомість витрати все ще залишаються великими, тим паче, що Росія поставила собі мету зміцнити свої військові сили.
Але й тут Москві забракло грошей, хоч витрати на армію помітно зросли і хоч Москва намагається відбудовувати свої свійськові сили.
А.Л.: По структурі російського бюджету чітко видно, що на це грошей не забракне. Надалі передбачається великі витрати, є програма переозброєння армії, яка розписана на роки, і її продовжують реалізувати. А отже, навіть якщо російська економіка втрачає подих, то на армію гроші якось знайдуться. Звичайно, диспропорція між видатками США, Китаю та Росії величезна. Росія про це знає, і гадаю, саме тому президент Путін стремить до якогось нового відкриття у взаєминах із Заходом.
А тимчасом Росія, хоч прем'єр-міністр Дмітрій Мєдвєдєв заявив, що Кремль «залишає за собою право на заходи у відповідь» після санкцій з боку США, все-таки не має таких економічних, симетричних інструментів, які могла б використати щодо США. Натомість варто уточнити, що «кремлівський список» США залишається відкритим.
Л.І.