Немає жодного часового обмеження щодо присутності військ Північноатлантичного альянсу на східному фланзі. Вони будуть залишатися там доти, поки це необхідно, тобто поки зберігатиметься загроза з боку Росії. У цьому в інтерв’ю Польському радіо запевнив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Підбиваючи підсумки 19 років членства Польщі в НАТО, Єнс Столтенберґ підкреслив, що Варшава є відданим союзником Північноатлантичного альянсу. У розмові з брюссельською кореспонденткою Польського радіо Беатою Пломецькою генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору подякував Польщі за внесок у заходи НАТО в Європі та міжнародні місії:
«Перш-за все, я хочу привітати Польщу з нагоди 19 річниці членства у НАТО. По-друге, хочу подякувати Варшаві за те, що вона є відданим союзником НАТО, за внесок у спільні заходи Альянсу в Європі, а також операції та місії за кордоном, наприклад в Афганістані та Іраку. Ми за це дуже вдячні. НАТО має важливе значення для Польщі, а Польща важлива для НАТО. Це колективний союз, ми стоїмо разом, пліч-о-пліч, один за всіх, всі за одного. У цьому сила Північноатлантичного альянсу і Польща є його частиною».
Польща заявила, що буде витрачати понад 2% свого ВВП на зміцнення обороноздатності, що є досить рідкісним фактом у НАТО. Водночас Варшава сподівається на активність Альянсу у посиленні східного флангу. За словами Єнса Столтенберґа, липневий саміт організації у Брюсселі підтвердить, що натівські війська залишатимуться у Польщі та країнах Балтії, поки буде зберігатися загроза з боку Росії:
«Ми вирішили перекинути війська НАТО на східний фланг у відповідь на агресивні дії Росії проти України. Було важливо дати чіткий сигнал – що будь-які дії аналогічні тим, що в Україні, зокрема це незаконна анексія Криму, недопустимі щодо когось з наших союзників. НАТО присутнє на східному фланзі, аби захищати усі країни-члени Північноатлантичного альянсу та захищати їхній територіальний суверенітет від будь-якої агресії. Немає жодного часового обмеження щодо присутності військ Альянсу на східному фланзі. Бойові групи НАТО залишатимуться там доти, поки це буде необхідно».
У розмові з Польським радіо генсек НАТО Єнс Столтенберґ також прокоментував нещодавній виступ президента Росії. Влідімір Путін заявив, що російська армія має нові види озброєння, зокрема ракети, що можуть нанести удар по цілях в обох півкулях Землі. Очільник Північноатлантичного альянсу не здивований висловлюваннями господаря Кремля. Він додав, що це підтверджує механізми дій Путіна та величезних витрат Росії на озброєння:
«Росія понад декілька років витрачає величезні кошти на модернізацію своєї військової сили: вона інвестує у нове обладнання, техніку, у звичайне та ядерне озброєння. Насправді нас має турбувати те, що росіяни почали все частіше використовувати ядерну та конвенціональну зброю у своїй військовій доктрині та під час військових навчань. Це дуже небезпечно. Тому ми закликаємо Росію дотримуватися усіх домовленостей щодо контролю за озброєнням. Передусім, йдеться про дотримання положень Договору про ліквідацію ракет малої і середньої дальності, що можуть нести ядерні боєголовки. За словами Сполучених Штатів, Москва порушує положення цього договору. А тому я закликаю Росію відкрито дотримуватися цього порозуміння».
Зберігається також велика загроза, пов’язана з гібридною війною. У країнах Балтії було складено багато доповідей про те, що Росія все частіше вдаватиметься до гібридних атак. За словами Єнса Столтенберґа, нині НАТО більше, ніж будь-коли дотепер, готове дати відсіч будь-яким загрозам:
«НАТО дуже серйозно адаптувалося до навколишньої дійсності, що змінилася після 2014 року, тобто після анексії Криму. Північноатлантичний альянс нині ліпше підготовлений до відповіді на гібридні загрози, тобто до поєднання відкритих та таємних операцій. Наприклад, з використанням так званих зелених чоловічків. Ми ліпше підготовлені до ефективної відповіді, бо, з одного боку, ми дуже посилили захист у кіберпросторі, з іншого боку, ми збільшили готовність наших військ до активних дій. А тому ми можемо відповісти швидше, якщо зауважимо щось тривожне, подібне до анексії Криму. Крім того, ми вдосконалили діяльність наших розвідувальних систем, аби поліпшити можливість оцінки ситуації та розуміння загроз. Ми маємо також війська на східному фланзі Альянсу, котрі готові не зволікаючи відповісти на будь-які загрози. Все це підтверджує, що нині ми робимо значно більше, ніж у минулому, аби протидіяти гібридним загрозам».
Та чи насправді НАТО готове і має відповідні оборонні можливості для захисту від усіх можливих загроз? Адже останнім часом з’явилися звіти про те, шо Альянс не готовий до нових загроз. Дехто вважає, що за 5-10 років Росія буде сильнішою у Європі, ніж США. На переконання Столтенберґа, Північноатлантичний альянс повинен постійно поліпшувати свою стратегію стримування:
«НАТО – це найбільш успішний військовий альянс в історії. Нині ми найсильніша організація у світі. Ми успішні, бо можемо змінюватися у відповідь на зміни у світі. Після закінчення холодної війни Альянс зменшив витрати на оборону. Після 2014 року ми бачимо збільшення напруження у міжнародних відносинах. Є все більше прикладів агресивних дій Росії. Тому нині ми більше інвестуємо в обороноздатність, купуємо обладнання, модернізуємо армію. Я абсолютно переконаний, що за 5-10 років НАТО буде в змозі гарантувати надійну політику стримування і забезпечувати сильну оборону союзникам. Постійно показуємо, що ми змінюємося, адже і світ навколо змінюється. Зміцнення східного флангу НАТО – це один з елементів нашої стратегії стримування і сподіваюся, що це буде одна з тем саміту Альянсу в липні. Ми повинні бути впевненим, що маємо війська, які готові до моментальної реакції та дій. Йдеться не тільки про уміле перекидання військ через океан, але також про можливості швидкого переміщення Європою. Для цього потрібна відповідна інфраструктура та логістична підтримка. Ми вже збільшили нашу готовність до дій, але можемо зробити ще більше».
Торік 25 держав Європейського Союзу, зокрема Польща, підписали договір про Постійну структурну співпрацю (PESCO) з питань безпеки і оборони. Американці висловили побоювання у зв’язку із розширенням співробітництва, звинувативши Європу у протекціонізмі та захисті своєї збройної промисловості будь-якою ціною та недопусканні компаній з-за меж ЄС до спільних проектів. За словами генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, програма співпраці PESCO не буде протиставлена НАТО і вона покликана «зміцнити європейський стовп всередині Північноатлантичного альянсу»:
«Я привітав рішення Євросоюзу про розширення співпраці у межах Спільної оборонної політики. Вважаю, що євросоюзна оборонна політика може посилити НАТО, однак за умови, що вона не дублюватиме дій НАТО і не конкуруватиме з Альянсом. Країни, які не є членами ЄС, повинні бути залучені до цієї співпраці настільки, наскільки це можливо. Ми мусимо не забувати, що ЄС ніколи не замінить НАТО. Після „брекзиту” 80% витрат Альянсу на оборону надходитиме від країн, які не є членами Євроспільноти. Йдеться не тільки про гроші, але також про географію. На півночі є Норвегія та Ісландія, на заході – США та Канада, а на півдні – Туреччина. Ці країни також дуже важливі для європейської оборони. Я задоволений планами посилення євросоюзної оборонної політики, але вони не можуть бути альтернативою для НАТО. Це має бути зміцнення європейського крила Альянсу».
Як додав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, Альянс уважно стежить за розвитком подій у країнах Балтії, аби не допустити повторення того, що сталося в Криму у 2014 році. Він наголосив, що НАТО дуже підтримує владу України, захищає суверенітет цієї країни та закликає Росію повністю припинити вогонь на Донбасі.
PR1/Т.А.