Спроба Росії розпочати третю газову війну після того, як 2006 і 2009 року вона вже двічі обмежувала газопостачання до України і країн ЄС, зазнала поразки. Україні вдалося зберегти обсяги транзиту російського газу до Європи і отримати додатковий газ від Польщі. Проте, аналітики вважають, що Росія програла битву, але не війну, і що від Москви слід чекати нових неприємних сюрпризів.
Незадоволений рішенням Стокгольмського арбітражу на користь України російський «Газпром» зменшив тиск газу в магістральних газогонах. Це загрожувало зривом газопостачання Європи через українську територію та новими звинуваченнями Києва у ненадійності його як транзитера. Проте, Україні вдалося зменшити під час екстремальних морозів на початку березня споживання газу всередині країни. А «Нафтогаз України» і «Польська гірничо-нафтогазова компанія» підписали контракт про екстрене постачання Україні 60 мільйонів кубометрів газу до кінця березня. Оголошені через російську газову війну двотижневі канікули в українських школах та вишах завершилися вже 5 березня. Заступниця міністра енергетики України Наталія Бойко заявила, що газотранспортна система стабілізувалася і почала працювати в нормальному режимі:
«Хоч до сьогодні ми маємо на вході занижений тиск і "Газпром" не виконує свої контрактні зобов'язання, на виході Україна подає нормальний тиск і ми безперервно і надійно транспортуємо газ до Європи. Як завжди».
Своєю чергою, головний комерційний директор «Нафтогазу України» Юрій Вітренко заявив про остаточну перемогу в тривалих судових процедурах проти «Газпрому»:
«Після того, як ми виграли позов на 4,6 мільярда доларів за транзитом, в нас немає жодного боргу перед "Газпромом", є борг "Газпрому" перед нами. Плюс кожен день нараховується півмільйона доларів відсотків».
Натомість опозиція не в захваті від такого розвитку подій і стверджує, що долання газової кризи обійшлося Україні занадто дорого. Близький до політиків з Опозиційного блоку, до якого входять колишні члени проросійської Партії регіонів, економіст Віктор Суслов заявив, що закуплений у Польщі газ був вчетверо дорожчий за російський.
«Коли Росія перестала постачати Україні газ від першого березня, газ купували в Європі за величезними цінами. Були опубліковані дані, що його ціна складала більше тисячі доларів за тисячу кубометрів. Треба сказати, що Росія Україні газ за такими цінами не постачала ніколи», – зазначив Суслов.
Але при цьому, ані він, ані політики з Опозиційного блоку не беруть до уваги додаткову ціну, яку Україна має платити за російський газ у вигляді втрати суверенітету та втягнення в сферу геополітичного впливу Москви.
Про те, що Кремль не полишив так намагання свідчить заява «Газпрому» про намір оскаржити рішення Стокгольмського арбітражу, вважає політолог Віталій Кулик:
«Будуть шукати різні можливості, в тому числі й з процедурних моментів та стосовно формулювань. Якоїсь якісної зміни рішення не буде. Але ми отримаємо достатньо жорсткі дискусії в арбітражі та пошук нових можливостей дошкульно вдарити по "Нафтогазу", Це нескінченна гра, тому що на будь-які провадження буде новий позов. Порозуміння і якихось нормальних взаємин не буде, доки є політична напруга між двома країнами».
Те, що Кулик назвав «політичною напругою», вочевидь є незаконною анексією Криму Росією, а також її агресивна війна проти України на Донбасі. А припинення цієї війни та повернення Україні Криму із виплатою репарацій за завдану шкоду, за оцінками політиків та політологів, справа не такого близького майбутнього. Отже й вирішення газових проблем з Росією відкладається на невизначений час. Але чи готова Україна звільнитися нарешті від енергетичної залежності від Росії і чи можна вважати нинішню газову кризу подоланою? Віталій Кулик вважає, що проблема і досі не вирішена:
«Криза не закінчилася, оскільки ми бачимо, що навіть в рамках політики енергозбереження ми не перейшли на відновлювальну енергетику і не диверсифікували постачання газу. За великим рахунком, ми і далі споживаємо російський газ, тільки за контрактами він польський, словацький чи ще чийсь. Це варто розуміти і шукати комплексне рішення».
Тим часом, «Газпром» має намір активізувати добудову другої черги газогону до Європи «Північний потік – 2» в обхід України. В разі успіху цього проекту, держава втратить від 2 до 3 мільярдів доларів прибутку за транзит, а її газотранспортна система залишиться невитребуваною. Росію в цьому підтримують деякі країни Європи, зазначив в інтерв'ю польському радіо керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко:
«Захід не є монолітним в цьому питанні. Є такі країни, як наприклад, Німеччина, або Австрія, які хочуть тільки збільшувати співпрацю з Росією, будуючи другу нитку газогону "Північний потік". Крім того, якщо подивитись заяву німецького уряду, то там прямо сказано, що провина за останній газовий конфлікт між Україною і Росією лежить на обох сторонах. Тобто, замість засудити Росію за невиконання рішення Стокгольмського арбітражу, за те, що вони не повертають нам кошти, німці говорять, що винні обидві сторони».
Юрій Вітренко заявив, що Україна забезпечує безперебійність транзиту до Європи, навіть обмежуючи власне споживання. Він сподівається, що європейці зрозуміють надійність України і ненадійність Росії, що має вплинути на добудову «Північного потоку-2». Але президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар вважає, що запобігти газовому шантажу Москви можуть тільки американці:
«Єдине, що може стати на заваді реалізації цього проекту "Північний потік-2", це жорстка позиція Сполучених Штатів. Їхній санкцінйий закон від серпня 2017 року. І тут зусилля обох сторін – Польщі і України – мають бути зорієнтовані на те, щоби спонукати Сполучені Штати до активізації цього американського закону і змусити діяти більш жорстко стосовно і Росії і її європейської клієнтели, яка сприяє реалізації цього проекту».
Офіційний Вашингтон вже схвалив стійкість України щодо газової провокації Москви. Речниця Державного департаменту США Хезер Науерт на своїй сторінці у Twitter написала, що постачання газу й транзит ніколи не мають стати політичною зброєю і що Росія має довести, що вона є надійним постачальником газу. Український уряд ухвалив розпочати опис майна «Газпрому» на українській території для його подальшої конфіскації за борги. «Нафтогаз України» вирішив закрити свій офіс у Москві.
Вільгельм Смоляк