Logo Polskiego Radia
Print

Нові види війни і нові засоби

PR dla Zagranicy
Lidia Iwaniuch 17.10.2017 20:00
  • EU.mp3
Марек Опіола:«На перший погляд, все спокійно, ходимо вулицями, живемо, функціонуємо, а насправді триває великомасштабний конфлікт»
Photo:www.isp.org.pl

Гостем ефіру є голова сеймової комісії у справах спецслужб Марек Опіола. Цими днями ЗМІ над Віслою повідомляли про депортацію з Польщі російського агента впливу. Чи ви раніше про це знали, чи навпаки, ця інформація була несподіваною?

М.О.: Ні, ми про це не знали. Основним принципом спецслужб є те, щоб передчасно не повідомляти про ніякі такого типу справи. Хоч ми, як комісія, звернемося з проханням про вияснення цього питання. Втім, при всіх таких справах і ситуаціях, комісія отримує повну інформацію від Агентства внутрішньої безпеки. Російська агентура в Польщі працювала і надалі працює, питання лише в тому, як змінюються форми її функціонування. Зверніть увагу, що поки не виникло питання російського наступу на Крим, на Україну та загарбання частини української території, польські служби не ідентифікували агентів впливу. Тобто таких осіб, про які ми зараз говоримо. А нагадаймо, депортований російський агент впливу працював на одному з університетів. Таких людей треба позбуватися з Польщі в першу чергу. І, на що треба звернути увагу, є різниця між агентом і агентом впливу. На мій погляд, у таких ситуаціях польські служби повинні діяти рішучіше.

Те, що агенти впливу присутні в Польщі, відомо, але доказати, що хтось є агентом впливу, буває досить складно. У цьому випадку - вдалося. Нещодавно ви займалися інспекцією польського кордону, у зв’язку з цим запитання щодо малого прикордонного руху Польщі з російською Калінінградською областю. Рух припинено у 2016 році, і як пояснює Міністерство внутрішніх справ і адміністрації, з приводу безпеки – Польща не планує його відновлювати. Що ви можете про це сказати ?

М.О.: Ми, як комісія у справах спецслужб, реалізуємо програму «Кордон», тобто ми хочемо провести повну інспекцію кордонів Польщі. У червні ми перевірили східний кордон країни. Ви згадали тут про малий прикордонний рух, так, ми були там, на місці, розмовляли зі службовцями, прикордонниками, представниками спецслужб. Ішлося про те, щоб отримати якомога повнішу картину ситуації. І дійсно, цей малий прикордонний рух був джерелом потенційних загроз. Наприклад, в ситуації, коли ще діяв малий прикордонний рух з Росією, над Польщею фіксовано велику кількість російських дронів. Зараз, окрім одного випадку, який трапився під час військових навчань «Запад -2017», коли російський дрон залетів на територію Польщі, більше таких випадків не було. А як відомо, безпілотники мають вести спостереження, це просто постійна розвідка. А протидіяти таким втручанням з боку чужої держави – доволі важко. Ми знаємо, що в Україні триває війна, і Російська Федерація широко використовує такого типу засоби. Сьогодні, коли малий прикордонний рух між Польщею та Росією припинений – потенційний ризик загрози зменшено.

А що стосується західного кордону Польщі, які там загрози?

М.О.: На західному кордоні виникає питання транскордонної злочинності та контрабанди. Отже, тут загрози такого типу, що кордону, як такого, немає, є Шенгенська зона, і всі проблеми, які виникають у наших сусідів, можуть з’явитися також у в нас.

А питання мігрантів на західному кордоні – це реальна чи вигадана проблема?

М.О.: Ні, це не є вигадана проблема, вона реальна, бо повертаючись до нашої «улюбленої» Російської Федерації, уже нині, після цих кількох років, ми можемо точно побачити, що Росія використовує проблему біженців для типово політичної діяльності, використовує як джерело розвідки, і це стосується всіх іммігрантів, і з Кавказу, і з Сирії. Нині політика Російської Федерації у цих регіонах дуже активна. А отже, Росії дуже залежить на тому, щоб в Європі підсилювати відчуття страху, неспокою, Росія намагається дестабілізувати ситуацію в Європі різними доступними їй засобами. Мігранти є дуже зручним засобом для таких дій. Ідеться про те, щоб Європа займалася своїми проблемами, і не зосереджувала своєї уваги на східному фланзі НАТО. Тому Польща, та не лише Польща, повинні звертати увагу на те, як небезпечна це зброя.

Що тепер відбувається на східному фланзі НАТО?

М.О.: Нещодавно закінчилися військові навчання «Запад-2017», хоч є інформації, що в деяких вимірах, фактично, ці навчання продовжуються, оскільки солдати Російської Федерації у багатьох місцях на території Білорусі просто залишилися, не повернулися в Росію. Ми спостерігаємо за розвитком ситуації. Запущено процедуру південного флангу НАТО, позаяк навчання «Запад» обмежилися не лише до території Білорусі, а збільшили свій обсяг до території Середземного моря. У нас була можливість ознайомитися з російським потенціалом, і тепер ми повинні представити свої висновки, свої зауваги і пропозиції нашим союзникам.

Одна з загроз з боку Росії, це кіберзлочинність. В Естонії, наприклад, НАТО має цілу установу для боротьби з кібертероризмом.

М.О.: В Естонії, уже декілька років тому, а точніше після 2008 року виявлено, що існує проблема кібербезпеки. І це вписується в питання східного флангу НАТО. Тоді, в 2008-му також відбувся наступ Росії на Грузію, перед тим російські гакери зламали забезпечення спершу грузинських веб-сайтів, згодом була атака на сайт Канцелярії президента Польщі Лєха Качинського. Тобто для Російської Федерації, кіберпростір - це є вагомий і сильний інструмент в боротьбі з будь-якою державою. Російські тролі стали відомими на весь світ. На мій погляд, ми повинні подумати про офензиву, а не лише зосереджуватися на оборонних діях.

Тобто Європа має приклад нової форми війни, на яку складається інформаційна війна, агенти впливу, дрони, гакери, і так далі.

М.О.: Так, бо на перший погляд, все спокійно. Ми ходимо вулицями, живемо, функціонуємо, а насправді, в мережі триває великомасштабний конфлікт.

Л.І.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти