Інформагентство Newseria та консалтингова компанія Szapiro Business Advisory днями опублікували рапорт «Fake news, тобто як брехня управляє світом».
Експерти переконують – ми живемо у часи фальшивої інформації та постправди. Це великою мірою результат динамічно зростаючої ролі соціальних медіа. У Польщі, наприклад, понад половина суспільства вважає їх головним джерелом інформації. Це настільки важливо, що лише у популярній мережі Twitter діє 49 млн автоматизованих ботів, тобто організованих для певних дій фальшивих профілей. Фейк-ньюзи стають все більш небезпечними, адже мають ефект снігової лавини. Одна інформація протягом кількох хвилин може бути на вустах усього світу.
Голова правління агентства Newseria Артур Волінський переконує:
«Про великий масштаб явища фейк-ньюзів може свідчити хоча б факт публікації неправдивого повідомлення про серію вибухів у Білому Домі, яке 2013 року призвело до зниження показників Нью-Йоркської біржі на 136 млрд доларів. Кожний знає також історію з китайських ЗМІ, які повідомили, що адміністрація Дональда Трампа загортає мобільні телефони в алюмінієву фольгу, для того, щоб уникнути підслуховування».
На нашій редакційній Інтернет-сторінці www.polradio.pl/5 подаємо лінк до нового польського рапорту про фейкові загрози:
«Такого роду прикладів у рапорті «Fake news, тобто як брехня управляє світом», значно більше, адже масштаб цього явища - величезний. Кожного дня ЗМІ в усьому світі подають тисячі зразків такого роду інформацій. Думаю, причину цього варто шукати у технологічному розвитку, розвитку Інтернету, який має все більше користувачів, його популярність. Це призводить до того, що традиційні ЗМІ – преса, радіо чи ТБ - також входять до Інтернету і через свої профілі надають там власні повідомлення. А крім цього, й соціальні мережі сприймаються як джерело таких інформацій, автором яких може бути фактично кожний. Такі повідомлення можуть мати дуже різні наслідки, вони мають вплив не тільки на падіння біржових показників, а й на курси валют, виборчі переконання чи на те, що ми купуємо – треба лише чітко продумати як краще спрямувати таку інформацію».
Експерти звертають увагу, що інколи розібратися чи це брехливе повідомлення чи правдива інформація буває досить складно:
«Думаю, найбільша проблема у боротьбі з фейк-ньюзами - це відсутність можливості визначення джерела такої інформації. Особи, які розміщують її в мережі, користуються тисячами фальшивих аккаунтів. У рапорті ми описуємо явище так званих інформаційних ботів, до складу яких входять кільканадцять тисяч фальшивих аккаунтів та інтернет-вітрин, і тому ми вже говоримо не про одну чи дві особи, які хочуть пожартувати, а про цілу систему впливу на дійсність, про еру фейк-ньюзів».
Сьогодні відомо, що кремлівські боти намагалися впливати і на американські, і на французькі вибори, тому під час недавніх німецьких виборів місцеві спецслужби ліквідували тисячі підставних аккаунтів у соцмережах, які сприяли антиєвропейським силам.
Але, повернімося до боротьби з фейками, - Артур Волінський:
«Уявімо собі, що ми хочемо перевірити якусь інформацію, ми переглядаємо її на одному, двох, трьох, десяти порталах, і виходить, що підстав для сумніву у такій інформації нема, адже вона скрізь така сама. Думаю, ще одна проблема не служить боротьбі з фейк-ньюзами, це справа темпу їх розповсюдження. Лише одна інформація, подана в Сполучених Штатах, може протягом кількох хвилин опинитися на вустах дикторки в Китаї чи навіть у Польщі і поки хтось зорієнтується, що ця інформація неправдива, то вже буде занадто пізно, бо вона вже увійшла до свідомості користувачів, таку інформацію буде дуже важко усунути. Проблема з такими ньюзами як зі сніговою кулею, - коли вона почне котитися, то вже ніхто її зупинити не зможе».
Та все ж, як можна захищатися від фейкових повідомлень?
«На жаль, маю досить прикру інформацію, тому що немає стовідвосткових засобів на те, щоб ми могли захиститися від такого роду всюдисущих повідомлень. Але, існують способи боротьби з ними. Ми повинні дуже ретельно перевіряти джерела інформації та її автора. Якщо вони викликають у нас сумніви, то ми повинні перевіряти ці Інтернетні портали і профілі, де прочитали такі інформації.
Допомогти нам у цьому можуть також ті портали, які використовують матеріали відео, адже такого роду контент дуже тяжко зробити й підробити – вони дуже витратні і їх не так просто фальшувати.
Необхідно також розмовляти про ці проблеми, бо ж загальна свідомість суспільства небезпеки цього допоможе вберегтися усім нам».
Цікаво, що майже кожне серйозне ЗМІ також, бувало, ставало жертвою фейкових новин.
«Проблема фейк-ньюзів це не лише проблема Інтернету і соціальних мереж, це також проблема великих ЗМІ, які можуть стати жертвами такого типу змісту і можуть публікувати їх у себе. Тому вони часто створюють підрозділи, завдання яких перевіряти вірогідність даної інформації».
Операційний директор Szapiro Business Advisory Кароль Шван звертає увагу на те, хто і для чого розповсюджує фейки:
«Причин для створення фейк-ньюзів дуже багато, найчастіше це намагання впливати на результати виборів, є багато таких прикладів. Про це говорилося в Польщі, у Франції, в США. Це найбільш розповсюджена причина, але у нашому рапорті ми хотіли показати й інші причини. Це, зокрема, можуть бути впливи на біржові курси, обман інвесторів, можна навіть не навмисно вплинути на події під час підготовки до прес-конференції. Ми такий приклад розмістили у нашому рапорті. Помилка речника східнонімецьких комуністів на західнонімецькому телеканалі ARD стала навіть причиною повалення Берлінської стіни.
Багато говориться також в контексті російських дій після початку конфлікту на Сході України. Фейк-ньюзи застосовуються, щоб показати, що наша сторона має рацію, росіяни показують у негативному світлі не тільки Україну, а й НАТО, увесь Захід і Європейський Союз. І така російська кампанія може мати дуже широкий обсяг охоплення, особливо на Твіттері. Ті, хто займався цим дослідженням, вказували, що існує дуже багато профілей, що їх фактично можна вважати ботами, їх десятки тисяч і за допомогою цього дуже легко розповсюджувати такі інформації. Росіяни надзвичайно активно цим користаються. Тому необхідно створювати механізми для боротьби з такими фейками».
Найскладніше відповісти на запитання – які саме механізми для боротьби з цією проблемою?
«Найпростіша справа – це звичайна освіта. Інститут освітніх досліджень опублікував рапорт, який показує, що більщість гімназистів дуже піддатлива на всілякого роду маніпуляції в інформаціях, вони не можуть відрізнити правди від чиєїсь думки і у майбутньому це стане великою проблемою, адже вони згодом будуть користувачами, виборцями, а дехто - й політиками.
А ми у нашому рапорті радимо як на швидкоруч впоратися з фейками. Щодо міжнародних фейк-ньюзів, то росіяни часто мають кільканадцять якихось порталів, які цитують одне одного, а потім, через кілька днів, наприклад, Russia Today підхоплює цю тему і вже має тоді аргумент, що мовляв, як повідомляють ЗМІ... А про те, що ці ЗМІ накопичують і створюють фейк-ньюзи, вона не згадує і тоді ця іформація входить до головного обігу, це вже справа кількох днів».
Словом, рапорт «Fake news, тобто як брехня управляє світом» стверджує, що цілком перемогти фейки не вдасться, але боротися з ними можна і треба. Звертати увагу необхідно на мову, аргументи, відсутність цитат, відповідний підбір посилань на особи, світлини, підводку і заголовок, це вже може підказувати нам, що дана інформація не може бути вірогідною. Можна було б також перевірити доменне ім’я і чи не фальшивий бува даний профіль користувача.
Newseria/В.П.