Цими днями Бюро сеймових аналізів оприлюднило експертизу, згідно з якою обґрунтованим є твердження, що Польща може вимагати від Німеччини відшкодування збитків за Другу світову війну. У декларації від 23 серпня 1953 року одна совєтська колонія, тобто Польська Народна Республіка, мала відмовитися від своїх претензій на адресу другої совєтської колонії, тобто Німецької Демократичної Республіки. Попередній уряд Польщі, яким керувала Ева Копач, 2015 року визнав, що ця декларація 1953 року має бути дійсною. Раніше підтверджував це уряд Марека Бельки. Отже, у ставленні до справи відшкодування збитків відбулася зміна. Говорить віце-міністр закордонних справ Польщі Ян Дзєдзічак:
– Ми хочемо ставитися до цього питання незалежно. Так, як інші демократичні країни після Другої світової війни вибороли собі відшкодування – аналогічно, ставлення до Польщі не повинно бути гіршим. На користь Польщі повинен вплинути факт, що всупереч її волі, попри геройську позицію, однозначно позитивну під час Другої світової війни, великі світу цього віддали Польщу під совєтську окупацію. Чому наші попередники після 1989 року поводилися так а не інакше? На думку спадає відповідь, що, можливо, їхнє ставлення до Польщі та її інтересів не завжди було суб’єктним. Особливо у випадку посткомуністів, які за всяку ціну прагнули, щоб західний світ визнав їх європейцями. Ціна за поплескування по спині і введення до рівноправного світу була високою.
Віце-міністр закордонних справ Ян Дзєдзічак зазначив, що Польща не відмовилася від своїх претензій про відшкодування збитків. У справі можливих воєнних репарацій тривають аналізи, фахівці збирають юридичну аргументацію і незабаром уряд прийме рішення.
– Польща не відмовилася від претензій про відшкодування і це я можу заявити однозначно. Тепер ми збираємо юридичну аргументацію. Додам, що останнім часом надійшло чимало серйозних аргументів, включно з постановою Бюро сеймових аналізів, за прийняття урядового рішення і, можливо, запуск дій у зв’язку з цією надзвичайно важливою справою. Це також питання величезних грошей, які можна було б призначити на потреби польського суспільства, зокрема на інвестиції, яких досі не здійснено, а вони є необхідними внаслідок Другої світової війни. У Польщі чимало таких місць, де донині, наприклад, треба переправлятися поромом, бо під час війни підірвано міст. Сьогодні, в 21 столітті, є такі потреби. Це ми могли б відбудовувати.
Польська сторона відстоює думку, що відшкодування їй належні, а німецька сторона вважає, що компенсації виплачено, Польща від них відмовилася. Про це писалося в пресі. Речник німецького уряду повідомив, що питання є закритим, а один із професорів заявив у щоденнику «Frankfurter Allgemeine Zeitung»: якщо Польща хоче репарацій, то може рахуватися з ревізією своїх кордонів на сході і заході. Як вважає юрист Стефан Гамбура, цього не можна вважати польсько-німецькою війною, радше це спроба врегулювати одну з останніх проблем між обома державами.
– Підхід до вирішення однієї з останніх важливих проблем, яких досі не вирішено у наших польсько-німецьких взаєминах. Існує ще кілька менших питань, але справа репарацій –основна. Німецька сторона знає, що вона не врегульована. Польща – не єдина країна, яка розмовляє з Німеччиною на цю тему. Свої розмови проводить Греція, а останнім часом також Намібія, хоч у цьому випадку йдеться про період 1904–1908 років. Це показує, що питання репарацій може розглядатися навіть після понад ста років. У німецькій аргументації з’явилася експертиза наукових працівників Бундестагу, де мовиться, що вже 50 років після війни питання репарацій де-факто закрите. Але такі справи не стають простроченими, тому що вони виникають з геноциду. Те, що згідно з міжнародною доктриною злочини проти людства ніколи не можуть вважатися простроченими, відомо і в Польщі, і в Німеччині.
Ці питання залишаються невирішеними вже понад 70 років, а це свідчить про ставлення до них німецької сторони, – відзначив юрист Стефан Гамбура.
– Це показує, як вибірково Федеративна Республіка Німеччина, її влада ставилася до цієї тематики. Різні справи вирішувалися лише при нагоді, не надто охоче, а не було конкретного підходу, так як у випадку західних держав. Там вважали, що йдеться про вбогий віддалений Схід і що до нас можуть ставитися як до партнерів нижчої категорії. Я думаю, це змінилося, тепер Німеччина прокидається з думкою – маємо серйозного партнера. Існує щось таке – споглядання згори на Польщу, на Схід. Від цього контексту я відокремлюю Росію, бо між Росією та Німеччиною панують спеціальні відносини; так би мовити, вони взаємно очаровані. Ці справи дещо приховані, але вони є актуальними.
На думку юриста Стефана Гамбури, польська сторона робить правильно, порушуючи питання воєнних репарацій.
– Дуже добре, бо, вкінці, ці справи знаходяться на столі польсько-німецьких переговорів. Досі складні теми залишалися поза головним руслом, їх не порушували тому, щоб не псувати польсько-німецьких відносин, які називали дуже добрими. Тепер я назвав би їх добрими, але також у період добрих відносин треба порушувати важку тематику. Нагадую, що ця справа ніколи не була забутою. 10 вересня 2004 року Сеймі читали ухвалу про репарації. Ця тема була дуже добре опрацьована, цим питанням займався нинішній міністр національної оборони Антоні Мацєрєвич. З цього часу є готові експертизи.
Оцінюється, що внаслідок Другої світової війни Польща втратила 6 мільйонів людей, які загинули, ще 10 мільйонів людей постраждало. Є проблемою, як підрахувати матеріальні збитки. Політолог Ґжегож Костшева-Зорбас навів число 3 більйонів злотих. Коли Лєх Качинський був президентом Варшави, оцінював знищення польської столиці на 45,3 мільярда доларів. Останнім часом згадувалося про 800 мільярдів євро. На думку юриста Стефана Гамбури, це добра вихідна точка.
– Я думаю, це оцінки, від яких ми можемо почати. Спершу нагадаю, що 24 вересня цього року у Федеративній Республіці Німеччина відбудуться вибори. До цього часу нічого в цій справі не відбуватиметься, ще трохи часу пройде, поки сформується новий уряд, – побачимо, якими будуть результати. Отже, в нас ще кілька місяців, принаймні до кінця року, щоб дуже добре підготуватися. Німеччина неймовірно прагматична. Тобто, якщо представити документи, відповідне обґрунтування, якщо ми будемо посилатися на факти, а є такі можливості, то, думаю, не буде більших проблем, щоб пройти до дискусії про суть справи. Крім Варшави, свої збитки оцінював також Познань і було б добре, щоб протягом цього часу провести таку роботу в усій Польщі. Треба глянути в архіви, які зроблено після війни.
PR24/Н.Б.