У Польщі відзначили 78 роковини спалаху Другої світової війни, що почалася нападом гітлерівської Німеччини на польську територію.
Початком Другої світової війни визнано обстріл 1 вересня 1939 року військового складу на півострові Вестерплятте в Ґданську з німецького корабля Шлєзвіґ-Гольштейн та, на кілька хвилин раніше, бомбардування міста Вєлюнь у центральній Польщі. Від цього часу минуло 78 років. З одного боку, можна сказати, що це було давно, в попередньому столітті, і ці трагічні події стосувалися покоління наших дідів та прадідів. Проте, з другого боку, в громадському просторі ця подія все ще сильно присутня. Нашим гостем є професор Ґжеґож Берендт, заступник директора Музею Другої світової війни в Ґданську. Перше запитання: чи Друга світова війна є закритою сторінкою історії?
– Це не закрита сторінка історії хоча б тому, що серед нас усе ще є люди, які активно брали участь у її трагічних подіях. Це наші родичі, наші сусіди. Ця історія надалі живе в людях, які поруч із нами, які іноді, коли приходять спогади про жахливе минуле, прокидаються вночі з криком. Це один з аспектів. З другого боку – суспільні, економічні, адміністративні, політичні наслідки для Польщі, Європи і світу, який брав участь у цьому конфлікті понад 70 років тому. Отже, ця війна досі присутня своїми наслідками в нашій дійсності.
Після Першої світової війни полякам важко було побудувати незалежну Другу Річ Посполиту. Друга світова війна дуже легко зруйнувала доробок міжвоєнного двадцятиліття. Скільки насправді Польщі коштувала ця війна?
– Підрахунки тривають. Наводяться суми, що сягають багатьох, багатьох, багатьох мільярдів доларів. Але, коли говорити про втрати Польщі, здається, це річ, яку майже неможливо оцінити, тому що 50 відсотків польської довоєнної території сьогодні знаходиться за межами нашої країни. Отже, до справи повної чи точної оцінки я особисто ставлюся скептично. Проте, для території нинішньої Польщі таку оцінку, звичайно, можна зробити. Також можна звернутися до рапортів людей зі Східних кресів, які залишили відповідні звіти після 1945 року. Це питання повернулося останнім часом, коли виявилося, що не можна знайти документа з 1953 року про те, що влада Польської Народної Республіки відмовилася від претензій до Німеччини за фінансові втрати, яких Польща зазнала під час Другої світової війни.
До матеріальних збитків можна додати втрачений час, занапащений шанс на розвиток, інтелектуальний потенціал еліти, яку Польща втратила. Для поляків Друга світова війна – це добре вивчений факт: відомо, хто напав, хто вбивав, хто несе відповідальність за агресію і злочини. Але є питанням, чи польський погляд присутній у тому, як Другу світову війну представляють у світі.
– У тематичній, науковій літературі, безсумнівно, закордонні адресати можуть знайти необхідну інформацію. Проте, є питанням, наскільки те, що доступне в наукових бібліотеках, публікаціях, функціонує у свідомості наших сусідів та ширше – жителів інших країн. До цього я також ставлюся скептично, тому що це залежить від висвітлення в ЗМІ та в шкільній програмі. Якщо, наприклад, у німецьких підручниках після Другої світової війни послідовно до сьогодні немає інформації про ставлення до польських громадян після 1 вересня 1939 року, крім громадян єврейської національності, то десятки мільйонів наших західних сусідів насправді не знають, що поляків грабували, сотні тисяч були вигнані зі своїх осель. Це тривало від осені 1939 року й пізніше, згадаймо, наприклад, вигнання зі столиці, Варшави, 1944 року. Усвідомолення цього в пересічного іноземця немає і нашим завданням є створювати її. Ніхто за нас не представить цієї розповіді про польську трагедію, про наслідки Другої світової війни. Щодо втрат серед еліт, то коли взяти до уваги лише освіту, в довоєнній Польщі було близько 120 тисяч осіб з вищою освітою. За даними перепису населення 1946 року, на території держави залишилося 30 тисяч осіб з вищою освітою. Ці 30 тисяч мали керувати відбудовою цілком зруйнованої Польщі в нових кордонах. 120 тисяч перед війною і 30 тисяч після війни – це приклад того, що Друга світова війна зробила польському суспільству і державі.
Триває боротьба за пам’ять і в цьому контексті видно, якою потрібною є така установа, як Музей Другої світової війни в Ґданську. Яким є головне завдання музею?
– Головною метою дирекції є те, щоб показати польський досвід, не відриваючи його від подій Другої світової війни. Загальне універсальне бачення доступне на головній виставці в Музеї Другої світової війни. Відбудуться ще деякі зміни, доповнення, але основна частина експозиції не зміниться. А відразу поруч є великий простір, який буде використаний, щоб тут представити компактну лінійну розповідь про досвід понад 30 мільйонів польських громадян, яких позбавляли прав, грабували, експлуатували, вбивали і виганяли з їхніх рідних сторін (протягом 1939–1943 років), тому що таке бачення майбутнього поляків представив у своїх щоденниках, наприклад, Ганс Франк (генеральний губернатор окупованих польських земель – ред.). Лише після поразок 1943 року цей стратегічний план переглянули. Проте, також ми не знаємо, але можемо припускати, що сталося б, якби Третій Райх не зазнав поразки у війні. Ми могли б очікувати найгіршого, позаяк це сказано і записано на папері. Нашим обов’язком – також за допомогою виставки в музеї – є розповідати нашим землякам, співгромадянам і гостям з-за кордону, яким був польський досвід війни. Такою є місія Музею Другої світової війни в Ґданську, де ця війна розпочалася. Німецькі гарнізони були розміщені біля Ґданська аж до 8–9 травня 1945 року і склали зброю паралельно з підписанням акту про капітуляцію перед західними союзниками і Радянським Союзом.
Які висновки можна зробити з Другої світової війни?
– Друга світова війна веде нас до того, щоб старатися запобігти лихові і займати рішучу позицію, коли бачимо, що воно відбувається. Ми своїми очима спостерігаємо реакцію вільного світу на безвідповідальні дії в різних куточках світу. В якийсь момент необхідно твердо сказати «ні», не дотримуватися політики умиротворення, а реагувати. Якщо треба – на захист миру і свободи взятися за зброю, так як поляки зробили 1939 року, не намагаючись втихомирити агресора, якого не можна зупинити, якщо він не відчуває сили на своєму шляху.
У зв’язку з черговими роковинами вибуху війни Музей Другої світової війни в Ґданську підготував концерт і виставку предметів, які археологи знайшли на території Вестерплятте. Слід додати, що це місце досі є одним з найбільш відомих символів польського опору.
PR1 /Н.Б.