Минулі кілька тижнів були надзвичайно плідними у політичному житті України, а завершилися вони візитом президента Петра Порошенка до США, під час котрого він зустрічався із американським президентом Дональдом Трампом, а також, зокрема, із віце-президентом Майком Пенсом і шефом Пентагону Джеймсом Метісом.
Натомість детальніше про все це нам розповість, український політичний блогер Олег Пономар.
- Пане Олеже, можна сказати, що останнім часом події в українській політиці суттєво прискорилися. Чи не так?
- Все це почалося у травні. Я зазначив це у себе на Фейсбуці як місяць великого розриву, перелому. Це стосується нашої історії взаємин з Росією. Тобто завершилася ратифікація голландським парламентом нашої асоціації з ЄС, потім ми отримали безвіз, потім президент підписав заборону російських соціальних мереж і, врешті, Верховна рада прийняла закон про мовні квоти на телебаченні. Отже, ці чотири речі – це такі знакові, історичні моменти у розриві наших зв’язків із Російською імперією. І ще про одну річ я забув, бо вона була раніше – місяці зо три тому: масивні санкції України проти Росії. Досі були західні санкції, а тепер вже й українські. Всі російські банки, ЗМІ, енергетичні компанії і тисячі фізичних осіб потрапили під українські санкції
- А чим зумовлено такий залп революційних рішень, з якими зволікали стільки років, на які не відважилися раніше навіть під час тривання цієї війни?
- Чому цього не робили раніше? Тут відповідь проста: для всього свій час. Тобто, доки ми не зміцніли, і доки Росія не була достатньо послаблена, в таких заходах не було б жодного сенсу, вони були б передчасними і не принесли б такого результату, що принесли зараз. Добра ложка до обіду. Ми три роки за допомогою Заходу зміцнювали свою армію, створювали свої громадянські інститути, проводили реформи, виконували програми МВФ, провели декомунізацію тощо. А Росія протягом цих трьох років була під санкціями, слабшала, видихалася і морально, і ментально, і фізично. Тому, коли ми дозріли, ми стали готовими до цього великого розриву, повороту, і провели це все.
- Напевно прийняття цього пакету рішень і візит президента Петра Порошенка до США і, зокрема, його зустріч із президентом Дональдом Трампом, пов’язані? Та чи має, на вашу думку, значення те, що це сталося раніше за зустріч американського президента з російським?
- Звісно, це все пов’язано. У тому сенсі, що будь-що, що робиться у нашій історії, в нашому трикутнику Захід-Україна-Росія, все робиться Україною в координації із Заходом, тобто із нашими союзниками – НАТО, ЄС і США. І, звісно, ми координуємо санкційну політику, військову політику, реформи – все це з нашими західними партнерами. Тепер, якщо йдеться про сам візит. Отже, він відбувся дуже вчасно – відразу після того, як стався великий розрив з Росією. Він виявився таким собі завершальним акордом, а час для нього було обрано дуже вдало. Натомість, цей візит має дуже багато аспектів.
- Отже, по черзі, які?
- Перший аспект – це аспект символічний, те, про що ви сказали. Це перша зустріч нашого президента з Трампом, і вона відбулася раніше, ніж Трамп зустрівся із Путіним. Хоча до обрання президентом Трамп заявляв, що може зустрітися з Путіним навіть до інавґурації. Звісно, всього цього не сталося. І я ще у лютому цього року написав, що єдиним логічним варіантом може бути, що президент США спочатку зустрінеться з Порошенком, і лише згодом – із Путіним. Адже це Україна є союзником США. А Росія – супротивником. І як би не працювала ворожа пропаганда, а також наші ЗМІ, що підігрують російським, сталося все так, як ми передбачали.
- Натомість, що можна сказати про саму зустріч?
- Саму зустріч ми можемо розбити на шість частин, бо Порошенко зустрічався із шістьома різними особами. І цьому відповідають шість блоків питань. Перший блок – це Порошенко-Трамп. У політиці Сполучених Штатів Америки Трамп більшою мірою відіграє церемоніальну, символічну роль, дещо схожу на ту, що грає королева у Великій Британії. Тому тут для нас було дуже важливо, що зустріч була повноцінною, в Овальному кабінеті, переговори відбулися в повному форматі, за участі посла України в США і міністра закордонних справ тощо. Трамп висловив загальну підтримку, визначив загальний напрямок: Україна залишається на перших сторінках американського порядку денного, підтримка зберігається і немає навіть жодного натяку на те, що в цьому щось може змінитися – це підтримка військова, дипломатична, економічна і повні союзницькі зобов’язання. Це те, що стосується Трампа.
- Проте, більш детальне обговорення всіх поточних питань відбувалося із віце-президентом США Пенсом…
- Пенс вже більш конкретно володіє кожним аспектом відносин США та України. Тобто, це економіка, наш курс до НАТО, військове співробітництво і наш прогрес у реформах. Пенс більше відіграє ту роль, що мав Байден.
- Власне, про це я хотів вас запитати додатково. Чи є так, що куратором українських питань як у адміністрації демократів, так і республіканців є віце-президент, це його сфера відповідальності?
- Так, не зовсім так інтенсивно, як у випадку Байдена, бо він був ледь не офіційно координатором проекту з Україною. Але Пенс, практично, так само, можна сказати, втягнутий у ці справи, знає всі наші питання у найменших деталях, зорієнтований у нашій взаємодії з Росією, з Америкою, нашому військовому становищі. Він бере у цьому участь. Не на всі сто відсотків так, як це робив Байден, проте, можна сказати, що Пенс також це координує.
- Якими були наступні зустрічі?
- Була добра зустріч із Тіллерсоном. Він координує та відповідає за питання Мінську-2, АТО і санкцій проти Росії. Дуже важливо, що ми отримали обіцянку, що санкції зберігатимуться, доки не буде виконано Мінську-2, що ці порозуміння в силі і що для них немає альтернативи. А також ми отримали підтримку так званої ініціативи Турчинова про те, що ми не повинні так міцно прив’язуватися до АТО, а бути більш гнучкими. Тобто, якщо потрібно проводити якісь військові операції, ми їх проводитимемо, якщо треба в якихось місцях ввести воєнний стан, ми його введемо тощо. Отже, ми отримали підтримку США цього законопроекту.
- Окрім цього, президент Порошенко провів у США ще низку зустрічей…
- Далі йде зустріч з міністром енергетики США. Там розглядалося чотири питання: блокування Північного потоку 2, постачання скрапленого газу зі США через Польщу, вугілля з Америки в Україну і ядерне паливо. Всі ці питання було розглянуто цілком вдало. А після цього були ще дві зустрічі, котрі ми можемо об’єднати в один блок реформ. Це була зустріч з директором МВФ і директором Всесвітнього банку. П’ять реформ, котрі є зараз на порядку денному в Україні, які треба провести дуже швидко – протягом найближчих місяців: земельна, пенсійна, освітня, медична і приватизаційна. Всесвітній банк готовий це фінансувати. Це як міні-план Маршала (але не той план Маршала, що зараз розробляється і з’явиться у листопаді). Отже, було затверджено стратегію із фінансування цих реформ – це 2017-2021 роки. Плюс боротьба з корупцією. Візит був надзвичайно вдалий і насичений.
- Але до цього, не менш важливою була зустріч з очільником Пентагона Джеймсом Меттісом. Що на ній було вирішено?
- Обговорювалися питання про постачання зброї і про підписання договору про військово-технічне співробітництво. Це надзвичайно важливо. Такі договори ми маємо з Канадою, Туреччиною, Польщею і Великою Британією. Ним передбачається взаємне постачання зброї, обмін ліцензіями, технологіями, фахівцями та спільне виробництво зброї. Тобто, якщо ми його підпишемо зі США, а ми його незабаром підпишемо, то це буде величезний прорив у нашій оборонній сфері.
А.М.