Білоруські опозиціонери закликали владу Польщі до рішучої реакції на репресії режиму у Мінську. Під час вчорашньої зустрічі з Комісією у питаннях закордонних справ у Сеймі політики та активісти з Білорусі розповіли про репресії після найновіших демонстрації проти так званого «закону про дармоїдство» та економічної ситуації у країні. Однак, оглядачі вважають, що все більшою проблемою Білорусі є не те, чи буде вона хоч трохи демократичною, а те, чи взагалі існуватиме як окрема держава.
У Білорусі продовжуються акції проти так званого «закону про дармоїдство» - декрету президента Аляксандра Лукашенка, що зобов’язує платити податки людей, котрі не працюють; та проти все гіршої економічної ситуації в країні. Білоруська опозиція та незалежні ЗМІ говорять про хвилю репресій, затримань та обшуків по відношенню до громадських активістів, журналістів та представників опонентів режиму у Мінську.
Дзяніс Садоускі з політичної партії Білоруська християнська демократія наголосив у Варшаві, що заява, оприлюднена напередодні Міністерством закордонних справ Польщі, у якій висловлено занепокоєння у зв’язку із подіями у Білорусі – це позитивний крок. Однак потрібні наступні:
«Я закликаю вас бути рішучими, ви не повинні мовчати. Ви не повинні вдавати, що нічого не відбувається, що все нормально і все якось само вирішиться. Закликаємо вас посилити тиск на режим Лукашенка, якщо він продовжуватиме репресії проти білорусів», - звернувся він до польських депутатів.
Білоруський політик, прозаїк та поет Уладзімір Някляеу з Конгресу демократичних сил закликав польську владу, аби вона на ставила економічні інтереси вище питання демократизації Білорусі:
«Чи Лукашенка, як той змій в раю, спокусив поляків яблуками і вони відмовилися від своєї ідеї, якою вони жили та ділилися зі своїми сусідами: за вашу і нашу свободу?»
На думку деяких журналістів, все більшою проблемою Білорусі є не те, чи буде вона демократичною, а те, чи взагалі існуватиме як окрема держава. Мова йде про зростаючу загрозу для незалежності країни з російського боку. Оглядачка відділу міжнародної та східної політики Польського радіо Марія Пшеломєц вважає, що така небезпека існує, однак нині важко передбачити як себе поведе Путін.
«Існує небезпека, що Владімір Путін захоче зробити перед президентськими виборами у 2018 році подарунок росіянам - своїм виборцям, і після „Крим наш” може бути „Білорусь наша”. Складно сказати, чи це реальний сценарій. Але точно одне – у Білорусі щось відбувається і, можливо, країна досягла критичної межі. Це не політичні демонстрації. Вперше впродовж тривалого часу протести економічного характеру», - відзначає оглядачка.
У зв’язку з цим виникає питання – чи Білорусь переживає чергову економічну кризу, яких в країні було вже декілька за останній час. Лукашенкові досі вдавалося виходити з них. Пшеломєц вважає, що нинішня криза має цілком інше підґрунтя:
«Так довго дзбан воду носить, поки йому вухо не урветься. На мою думку, нинішня економічна криза в Білорусі триває вже 2 роки. Білоруська економіка, як стверджують економісти, знаходиться у постійній рецесії. Не виглядає на те, аби ця криза швидко закінчилася і що Лукашенка має де брати гроші. Головною причиною такого стану речей є суперечка з Росією про ціну на газ».
Нагадаю, що досі Білорусь платила Росії неповних 100 доларів за 1000 кубометрів газу. У Москві стверджують, що Мінськ заборгував їй півмільярда доларів, зробивши дуже болісний для Білорусі крок – росіяни зменшили поставки дешевої нафти. А головним надходженням до білоруського бюджету були доходи з продажів на Захід продукції з білоруських нафтопереробних заводів. На думку журналістки, маневруючи між Москвою та Брюсселем, Лукашенка опинився у пастці.
«Це вже не те маневрування між Заходом та Росією, до якого ми звикли. Це радше метання у пастці, з якої Лукашенка не бачить виходу. Характерною є поведінка білоруської влади щодо демонстрацій, які проходять щотижня від 18 лютого. Спочатку взагалі не було реакції, попри те, що це були несанкціоновані акції. Міліція поводилася дуже незвично для Білорусі, тобто по-джентельменськи», - каже публіцистка.
Марія Пшеломєц звертає увагу, що демонстрації у Білорусі відбувалися, у першу чергу, на сході країни, неподалік кордону з Росією, в регіоні, який досі був досить спокійним. А вже 15 березня пройшла велика демонстрація в Мінську, згода влади на яку була. Однак захисний період завершився. Після мітингу почалися побиття та затримання лідерів протестів.
«Важливо, що це не тисячі, сотні тисяч, а щонайбільше 1-2 тис. людей. Але для Білорусі це все одно багато. Однак, це не такі масові протести, як ми бачили в Україні. Людей продовжують затримувати, зокрема журналістів телеканалу «Бєлсат», які впродовж попереднього року могли працювати у відносному спокої. Це означає, що Лукашенка може справді не знати, як йому далі діяти. Він сподівався, що якщо проігнорує протести так званих «дармоїдів», то вони самі припиняться. Але так не сталося. Тепер він має надію, що йому вдасться силою їх розігнати. Але люди не заспокоюються», - звертає вона увагу.
Лукашенка може боятися не тільки Майдану, подібного до українського, коли гнів людей може знести його владу. Він також боїться прямого втручання Росії, - переконана Пшеломєц.
«На мою думку, Лукашенка все більше боїться, що Росія може знайти йому наступника. Ці демонстрації відбувалися, у першу чергу, на сході біля російського кордону тому, що білоруси можуть безперешкодно їхати до Росії і працювати там нелегально. А не працюючи в Білорусі, вони тепер мусять платити податки. Вважаю, що ці протести почалися досить раптово. Але російські служби вже пхають свого носа. У суботу, 25 березня, в День Волі Білорусі запланована велика демонстрація у Мінську. У розмовах з незалежними журналістами та представниками опозиції лунали побоювання, що під час акції може статися провокація. Достатньо одного пострілу – прол’ється кров. У Москві скажуть, що Лукашенка втрачає контроль і тому потрібно втрутитися», - додає вона.
Представники білоруської опозиції стверджують, що після найновіших протестів репресій зазнали майже 300 людей. Приблизно сто з них понесли адміністративну відповідальність, зокрема 15 діб арешту. Щонайменше 20 осіб залишаються під вартою КДБ. Затримання продовжуються. У білоруських незалежних ЗМІ та у соціальних мережах шириться старий-новий евфемізм - «масовий хапун» - так пишуть про випадки, коли білоруські силовики просто з вулиці відкрито викрадають людей.
Водночас, незалежні ЗМІ поінформували, що 48 організацій із захисту прав людини з 24 держав світу закликали білоруську владу випустити на волю усіх затриманих учасників нещодавніх мирних протестів.
PR2/Т.А.