У середу міністри дипломатії Польщі та Великобританії відвідали Київ. Метою візиту Вітольда Ващиковського і Боріса Джонсона було продемонструвати послідовну підтримку європейського курсу, суверенітету і територіальної цілісності України. Візит міністрів став нагодою, щоб поцікавитися, як може розгортатися ситуація навколо Києва в контексті змін, що відбуваються в Європі.
Нагодою для візиту стали 25 роковини встановлення Польщею і Великобританією дипломатичних відносин з Україною, а також третья річниця початку агресії Росії в Україні та окупації Криму. У Києві Вітольд Ващиковський і Боріс Джонсон запевнили українську владу і суспільство про незмінну підтримку Європи. Як зауважив колишній віце-міністр закордонних справ, історик і публіцист Павел Коваль, позитивним є також те, що в своїй східній політиці, а, зокрема, політиці щодо України, Польща проявляє активність не лише на історичному полі. В оцінці Павела Коваля, нині англосаксонський світ вже не робить ставку на Європейський Союз, а отже, і британцям, і американцям залежатиме на тому, щоб у Центральній Європі не відбулося надмірне зміцнення позиції Німеччини та Росії:
- У зв’язку із цим буде визначений рівень підтримки для незалежності держав, які знаходяться між Німеччиною і Росією, буде теж підтримка для політики Польщі. У такій ситуації, це природно, що до Києва поїхали міністри закордонних справ Великобританії і Польщі. Натомість, критичні уваги міністра Ващиковського на тему нормандського формату, наголошування на тому, що американці беруть участь у вирішенні будь-яких світових конфліктів – можуть вказувати, що США є зацікавлені Україною. Отже, на мій погляд, ми маємо справу зі зміною моделі, з моделі Євросоюзної на модель рівноваги сил у Центрально-Східній Європі, де головна роль належатиме англосаксонському світові, але до якої належить також Польща.
Лідер Національного руху Артур Завіша звернув увагу на те, що Ващиковський і Джонсон підтримують проєвропейський курс України, проте кожен із них представляє дещо іншу концепцію:
- Ващиковський примушений заохочувати українців стати членами Європейського Союзу, це його інтерпретація проєвропейського курсу України, і по-іншому цього окреслити не можна, оскільки Польща - це п’ята за величиною держава ЄС. Натомість, Джонсон інакше визначав би європейський курс України, оскільки Європа існує також поза межами Євросоюзу, і можна демонструвати проєвропейський курс, який водночас не буде проєвросоюзним курсом. Британцям ідеться про те, щоб Україна була якомога далі від Росії в економічному, військвому та політичному вимірах.
Своєю чергою політолог і публіцист Казімєж Вуйціцький зі Студіуму Східної Європи Варшавського університету підкреслив значення візиту Вітольда Ващиковського в контексті польсько-українських взаємовідносин:
- Міністр Ващиковський мав нагоду сказати, що справи, які стосуються подій на Волині, повинні залишатися для істориків, і їх треба зняти з політичного виміру взаємин між нашими країнами. Це вагома заява, особливо в контексті поширеної кампанії псування польсько-українських взаємовідносин, яка розгорнулася в Інтернеті, де російський чинник дуже активно використовує цю тему. Отже, слова міністра Ващиковського мають тут дуже велике значення. І напевно вагоме значення мають чіткі заяви про незмінну підтримку України, позаяк, враховуючи різні висловлювання в Польщі, українці могли почати в цьому сумніватися. Тобто, звичайно, з боку міністра Ващиковського не прозвучало ніяких революційних заяв, але він неначе заспокоїв українську сторону, після, наприклад, таких польських заяв, що коли в Україні прожовжуватимуть прославляти Бандеру, то Україна ніяким чином не може прагнути до Європи.
Казімєж Вуйціцький пояснив також чим зумовлена підтримка британців для України:
- Лондон, традиційно вже, має погані взаємини з Москвою, випадок Литвиненка є тут найяскравішим прикладом. Вони прямо вважають, що Путін - це бандит, тільки що це не є мова дипломатії, отже, вони не вживають таких слів, але саме така думка про нього існує. Тобто підтримка України тут неначе природна, і вона ніяким чином не залежить від «брекзиту». Великобританія – це велика країна, з власною політикою. Нині мені важко сказати, наскільки британці хотіли б, щоб угода України з Євросоюзом була реалізована, проте, сьогодні - це теоретична проблема, бо процес повільний і затяжний.
У Києві керівник польської дипломатії зазначив, що нормандський і мінський формати відіграли важливу роль, але не вирішили проблеми. Зазначив, що досвід ХХ століття в Європі показав, що жодного конфлікту не вдалося вирішити без американців. Тому, за оцінкою міністра, мабуть, не вдасться вирішити російсько-українського конфлікту тільки і виключно європейськими силами, і усе вказує на те, що це повинна бути ширша формула, також з американцями. Проте, як звернув увагу Павел Коваль, виникає запитання, чи на цьому етапі можна достягти чогось більше?
- Чи на цьому етапі американська адміністрація готова приєднатися до цих розмов і бути більш ефективною? Чи британці готові активно включитися у справи Центральної Європи, вже поза ЄС, так, щоб це стало ефективнішим, ніж активність французів і німців? У нинішньому стані міжнародних взаємовідносин, на мій погляд, це радше неможливо. І в моїй оцінці, довгостроковий ефект цього візиту міністрів дипломатії, залишається під знаком запитання.
Політолог і публіцист Казімєж Вуйціцький наголосив, що Польща повинна допомагати Україні:
- Ми є членом Євроспільноти. Пропорційно до наших політичних можливостей ми впливаємо на євросоюзну політику та формуємо її, а отже, через ЄС ми можемо великою мірою допомагати Україні, бо незалежна Україна - це безпека Польщі. Є теж інший варіант, що ми наближаємося до ситуації, в якій Росія повністю переймає цей регіон і всі, хто прагне розпаду ЄС, свідомо чи не свідомо, працюють на благо Москви, Путіна і цієї дуже агресивної політики. Москва в усій Європі активно підтримує будь-які крайні націоналістичні рухи, щоб розбити ЄС. В такій ситуації, підтримка України - це державний інтерес Польщі, тим паче, що в геополітичному плані нині Україна значно важливіша від Польщі.
Незалежна Україна означає остаточний розпад російського імперіалізму, який складає величезну загрозу нашій частині Європи. Росія - це грізна, бандитська країна, яка вбиває людей в Сирії, вбиває власних громадян, - це дуже грізний чинник міжнародної політики, який загрожує Польщі, а отже, поляки повинні бути цього свідомі, – констатував Казімєж Вуйціцький. Залишається додати, що таку свідомість повинні мати не лише поляки.
PR24/Л.І.