Міністерство закордонних справ Польщі опублікувало записку від 4 березня 2008 року під заголовком: «Тези про політику РП відносно Росії та України». У документі мовиться, між іншим, що «можливості експансії Росії в політичному та економічному розумінні – а вже тим більше військовому – досить обмежені і натрапляють на серйозні перешкоди, зокрема в Україні та Грузії». Записку отримали до відома чотири особи, в тому числі Радослав Сікорський, який тоді був міністром закордонних справ. Розсекречено її в жовтні 2015 року.
Документ займає сім сторінок. З нього випливає, що тогочасне керівництво Міністерства не лише хотіло зробити поворот у бік Росії, але й видавати себе проросійським у контактах із західними державами, щоб отримати від цього користь, – зазначив нинішній очільник зовнішньополітичного відомства Вітольд Ващиковський. Записку опубліковано з коментарем міністра. Там дуже чітко пояснюється, що Польща відходить від проукраїнської політики й переходить на проросійську.
«Ми відходимо від проукраїнської політики, переходимо на політику проросійську, щоб грати цим інструментом на Заході. Для того, щоб показати Заходові, що ми – проросійська країна і щоб використовувати цю політику на Заході», – заявив міністр Вітольд Ващиковський.
«В авторів не було ніяких ілюзій відносно успіху, але вони визнали, що проросійськість буде своєрідним інструментом, трюком у відносинах із Заходом, таким способом хотіли здобути більше визнання», – пояснив міністр Ващиковський. Заодно, глава МЗС зазначив, що росіяни зрозуміли наміри поляків і це принесло серйозні наслідки – тодішній президент Польщі Лєх Качинський був відсунутий від східної проблематики.
«Це була, просто, гра, яку росіяни розгадали. У наступних записках я покажу, що росіяни запросили нас до цієї гри за рахунок відсторонення покійного президента Лєха Качинського від участі, від активності у східній політиці», – наголосив глава МЗС Польщі.
«Саме тоді почали відходити від політики Ґєдройця, хоч сьогодні це закидають нинішньому урядові». «Україні не запропонували шляху інтеграції з Європейським Союзом, а лише квазі-інституційні зв’язки із Заходом, ніби-інтеграцію», – зазначив міністр Вітольд Ващиковський. Як він оцінює: «записка повна неправди, фальшивих оцінок» і свідчить про те, що «вирішено відійти від реалізації польських інтересів на Сході».
Нинішній міністр закордонних справ Польщі додав, що «автори дуже негативно оцінили ситуацію в Україні, помічаючи постсовєтизм, корупцію, існування кланів, непрозорість політичного процесу». За словами міністра Вітольда Ващиковського, в цьому багато рації, але цього всього не помічено у випадку Росії. «Україну стигматизують, а Росію представляють як країну, котра не загрожує, є резервуаром сировини, має бажання співпрацювати».
Глава МЗС зазначив: «цілком фальшивим є твердження про те, що польсько-українські відносини є мілкими» і спираються на особисті взаємини, наприклад, Алєксандера Кваснєвського і Леоніда Кучми. Це означає невігластво, «бо вже тоді ці відносини були дуже розвинуті, зокрема на військовій площині», – пояснив міністр.
«У висновках є пропозиція не виходити самим поза заходи ЄС і НАТО, це, де-факто, заклик до обмеження цілей польської дипломатії шляхом пристосування її до інтересів провідних держав ЄС – Німеччини і Франції. Одночасно, пропозиція обмежити співробітництво з Україною, практично, є визнанням російської зони впливів на схід від кордону Польщі», – оцінив глава МЗС.
«Абсолютно фальшивим твердженням є те, що Росія не буде схильною взяти на себе ризик зіткнення з об’єднаною Європою і Заходом, вже за кілька місяців ми мали Грузію, а тепер, уже три роки, війну в Україні», – сказав міністр Вітольд Ващиковський.
Розсекречений Міністерством закордонних справ документ з 2008 року про політику Республіки Польща відносно Росії та України відкриває чимало даних про підхід тогочасної влади до східного сусіда, – відзначила голова Канцелярії польської прем’єрки Беата Кемпа.
«Я думаю, що з багатьох документів, які є в наших архівах, які стосуються 2007–2015 років – треба поволі знімати гриф секретності. У нашій канцелярії також знаходяться такі документи. Вони говорять дуже багато про те, яким був підхід тодішьної влади до політики, передусім відносно нашого східного сусіда. Ми знаємо, чим це закінчилося», – заявила представниця Канцелярії прем’єрки.
Беата Кемпа позитивно оцінила факт, що міністр закордонних справ опублікував записку з 2008 року. За її словами, виправдовуватися перед українцями повинен тодішній очільник польського уряду: «Я думаю, пан міністр Ващиковський зробив добре, що ці документи опублікував. У цій ситуації, треба буде глянути Україні прямо в очі. Це повинен зробити Дональд Туск», – сказала Беата Кемпа. На запитання, чи Польща обманула Україну, представниця Канцелярії польської прем’єрки відповіла: «Згідно з моєю оцінкою, так могло статися».
Депутат опозиційної партії Сучасна Павел Пудловський оцінив оприлюднену міністерством записку м’якше.
«Я думаю, що на основі однієї записки важко оцінювати всю політику. Ця записка показує, що були різні варіанти. Можливо, надто велику ставку робили на дружбу з Росією, якоюсь мірою занедбуючи наші відносини з Україною. Я не вважаю, що на основі побіжного ознайомлення з цим документом можна поставити тезу, ніби ми зовсім перестаємо вірити у взаємини з Україною. Політика – це складне мистецтво, у ній поєднуються різні відносини. Був такий період, коли Польща справді намагалася довести до нового відкриття (відносин) з Росією. Це не дуже вийшло, як ми бачили. Гадаю, про нюанси слід питати тогочасного очільника МЗС або прем’єр-міністра. Він – найкращий адресат цього запитання», – заявив Павел Пудловський.
Депутат додав: безперечно, записка про політику МЗС з 2008 року – це тема, до якої варто придивитися. Разом з тим, відносини між Польщею та Україною він оцінив дуже добре.
Як заявила прем’єрка Польщі Беата Шидло: «У нас було не лише право, але й обов’язок показати ці документи громадській думці». Вони можуть бути оприлюднені згідно з чинними правилами – відповіла очільниця уряду на закиди опозиції, що публікація записки розкриває польську політику перед іншими країнами.
Глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський зазначив, що в усьому світі існує традиція, що після кількох років можна розсекречувати матеріали, це – стандарт. За словами міністра, «ця записка має велике значення, тому що показує несподіваний поворот тодішнього уряду, відходження від традиційної концепції польської закордонної політики».
IAR,PAP,TVP Info/Н.Б.